Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/17/14р. Головуючий у 1-й інстанції Калюжна В.В.

Суддя-доповідач Онищенко Е.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого Онищенка Е.А.

Суддів Ломейка В.О.

Кухаря С.В.

При секретарі Камінській О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа: третя Запорізька державна нотаріальна контора про стягнення суми, -

В С Т А Н О В И Л А:

В жовтні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення суми, який в ході розгляду справи було уточнено.

В обґрунтування своїх вимог зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_9, після смерті якого відкрилась спадщина.

Після смерті ОСОБА_9 залишились невиконаними зобов'язання померлого за договором позики від 20.06.2006 року в розмірі 18 700 доларів США, що станом на 05.02.2009 року складає 143 990 грн. Строк виконання зобов'язання за даним договором настав 05.01.2007 року.

11 серпня 2008 року він пред'явив письмову вимогу до відповідачів про виконання вищевказаного зобов'язання. Того ж дня він повідомив третю державну нотаріальну контору про вимоги кредитора померлого, спадкоємців було ознайомлено з його вимогами.

До теперішнього часу жоден з відповідачів в добровільному порядку не задовольнив його вимогу про погашення боргу.

Враховуючи вищевикладене позивач просив суд за рахунок спадкового майна померлого ОСОБА_9 сягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на його користь в рахунок виконання зобов'язання за договором позики від 20.06.2006 року по 47 996,67 грн. з кожного; судові витрати покласти на відповідачів.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 червня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для зміни рішення суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_9, після смерті якого відкрилась спадщина.

Спадкоємцями після померлого являються відповідачі у справі, дружина ОСОБА_5 , та сини ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Після смерті ОСОБА_9 залишились невиконаними зобов'язання померлого за договором позики від 20.06.2006 року в розмірі 18 700 доларів США, що станом на 05.02.2009 року складає 143 990 грн.

Строк виконання зобов'язання за даним договором настав 05.01.2007 року.

Також встановлено, що померлому належала 1/5 частка у квартири АДРЕСА_1.

Всі спадкоємці, відповідачі у справі звернулись до нотаріальної контори, отримали свідоцтво на право власності на спадщину і 26 листопада 2008 року продали квартиру за нотаріально посвідченою угодою ( а.с. 132).

Позивач ОСОБА_3 звернувся до нотаріальної контори з заявою про свої вимоги кредитора, та просить задовольнити свої вимоги в сумі 143 990 грн. за рахунок вартості 1/5 частки вказаної квартири.

Також в спадковій справі мається заява від іншого кредитора за договором позики ОСОБА_10 ( а.с. 155).

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 усунуті від спадкування за рішенням Подільського районного суду м. Києва від 09.11.2010 року , а долю у спадщині ОСОБА_5 визначити неможливо.

Проте з такими висновками суду погодитись неможна, оскільки усунення від спадкування синів померлого у 2010 році правового значення не має, так як на цей час право спадкування щодо зазначеної квартири вони вже реалізували, продавши її у 2008 році і отримавши грошові кошти вартості 1/5 частки майна померлого батька.

Отже цим обставинам суд не надав належну правову оцінку, що призвело до неправильного вирішення справи.

Суд першої інстанції посилаючись на ч.1 ст. 1282 ЦК України залишив поза увагою питання щодо вартості спадкового майна, а воно являється основоположним у цій справі, оскільки за правилами наведеної норми спадкоємці відповідають перед кредитором спадкодавця в межах своєї частки.

Оцінка спадкового майна в суді першої інстанції не проводилася.

Апелянт ОСОБА_3 до апеляційної скарги надав експертне дослідження ТОВ «Брок Сервіс плюс» від 26.11.2008 року, згідно якого ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 складає 707 000 грн. ( т.2 а.с. 48).

На спростування цієї вартості, відповідачами надано Звіт ТОВ «Національна експертно-правова група» оцінки 1/5 частини зазначеної квартири, згідно якого вартість 1/5 частини становить 99 970 грн.

Кожна сторона у справі оспорює дослідження опонента, наполягає на своїй оцінки.

У зв'язку з тим, що кожна зі сторін провела дослідження за власної ініціативи, висновки яких суттєво протиричать один одному, судом апеляційної інстанції було роз'яснено учасникам процесу положення статей 57,59 ЦПК України та право відповідно до ст.ст. 27,143 ЦПК України заявити клопотання про призначення судової технічної експертизи на предмет з'ясування вартості спадкового майна, з попередженням експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384,385 КК України.

28 січня 2014 року за клопотанням ОСОБА_3 ухвалою Апеляційного суду призначена вищезазначена експертиза з покладання її проведення, згідно клопотання на ОСОБА_3

Також роз'яснено наслідки не проведення призначеної експертизи.

20 березня 2014 року , після неодноразових повідомлень про необхідність оплати експертизи, справа повернулась до апеляційного суду з Запорізького відділення Дніпропетровського Науково-Дослідного інституту судових експертиз ( т.3 а.с. 5).

В ході розгляду справи апелянт дав пояснення, що його не влаштувала ціна судово-експертного дослідження.

Згідно ч.1 статті 146 ЦПК України у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі ( яким і є її оплата ), якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може відмовити у визнанні факту для з'ясування якого експертиза була призначена,

Судова експертиза була призначена за клопотання позивача, який наполягав на тому факті, що спадкове майно має вартість в межах 707 000 грн.

З огляду наведеного судова приходить до висновку, що позивач у відповідності до ст.ст. 10, 60 ЦПК України як сторона, яка приймала участь у справі не довів суду ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог, а саме не довів, що вартість отриманої частки спадкового майна достатня для задоволення вимог кредитора померлого спадкодавця.

При вирішенні справи суд виходить з фактичних обставин справи та її матеріалів.

Так згідно свідоцтв про право на спадщину за Законом виданих відповідачам нотаріусом вартість 1/5 частки вартість квартири АДРЕСА_1 становить 2 800 грн. 34 коп. ( т.1 а.с. 168-170). Вартість спадкового автомобіля Хюндай Соната 9 864 грн., позовні вимоги за яким відсутні ( а.с. 165-170).

Згідно договору купівлі продажу від 26.11.2008 року, продаж всієї квартири відбувся за 51 000 грн.

Також встановлено, що відповідачі за рішенням суду виконали грошові зобов'язання спадкодавця перед іншим кредитором ОСОБА_10 в сумі 91 949 грн. , про що свідчить його нотаріально завірена заява від 14.01.2014 року ( а.с. т.2 а.с. 201 ).

Таким чином в ході апеляційного розгляду встановлено, що сума відповідальності спадкодавця в розмірі 143 990 грн. перед ОСОБА_3 перевищує вартість частки спадщини, отриманої відповідачами, що на підставі статті 1282 ЦК України є підставою у відмові в позові.

Доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для задоволення його вимог спадкоємцями, обґрунтованими не являються, з урахування вищенаведеного.

Отже судова колегія приходить до висновку, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі ст. 309 ЦПК України рішення суду змінює в частині правового обґрунтування підстав для відмови у позові.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 червня 2013 року по цій справі змінити в частині правового обґрунтування підстав для відмови у позові.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: