У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

23 грудня 2008р.                                                                              м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

                                   головуючої судді                 Іванів О.Й.,

                                   суддів:                                   Кривобокової Н.М., Ткачук Н.В.,

                                   з участю прокурора            Левенець Я.І.,

                                   засудженого                                     ОСОБА_1,

розглянувши 23 грудня 2008р. у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи, та засудженого ОСОБА_1 на вирок Косівського районного суду від 30 вересня 2008 року, -

в с т а н о в и л а:

Вказаним вироком               ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Вербовець, Косівського району, Івано-Франківської області, українець, з середньою спеціальною освітою, підприємець, одружений, раніше не судимий, громадянин України,

засуджений за ст. 172 ч.1 КК України на два роки позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю.

Постановлено стягнути із засудженого на користь ПФ в Косівському районі 528 грн. та на користь ДПІ в Косівському районі - 225 грн.

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у грубому порушенні законодавства про працю.

________________________________________________________________________________

Справа №11-530/2008р.                                               Головуючий 1-ої інстанції Крилюк М.І.

Категорія ст. 172 ч.1 КК України                             Доповідач Іванів О.Й.

Як встановив суд злочин засудженим вчинено за наступних обставин.

ОСОБА_1, здійснюючи підприємницьку діяльність із заготівлі шкіри великої рогатої худоби в орендованому приміщенні корівника колишнього колгоспу, що в                           с. Вербовець,, Косівського району, протягом травня 2007 року - червня 2008 року без укладення трудових угод та подальшої їх реєстрації в державній службі зайнятості використовував найману правцю ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

В апеляціях:

- прокурор, який брав участь у розгляді справи, вирок щодо ОСОБА_1 вважає незаконним з підстав невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Просить вирок скасувати, постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 більш суворе покарання, передбачене ч.1 ст. 172 КК України;

- засуджений ОСОБА_1 ставить питання про зміну вироку та пом'якшення призначеного йому покарання на штраф, зазначаючи, що судом не враховано наявність у нього на утриманні двох неповнолітніх дітей, а також того, що ним укладені трудові угоди з потерпілими.

До початку розгляду справи прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, свою апеляцію відкликав.

В засіданні апеляційної інстанції засуджений ОСОБА_1 свою апеляцію підтримав, пояснив, що призначене йому судом покарання є надто суворим, тому просить його пом'якшити.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1, який просить задовольнити подану ним апеляцію, заслухавши прокурора Левенець Я.І., яка вирок суду вважає законним та обґрунтованим і просить апеляцію залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновки суду щодо доведеності вини та правильності кваліфікації дій засудженого в апеляції не оспорюються і апеляційною інстанцією не перевіряються.

Призначаючи засудженому покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання.

Зокрема, судом враховано і ті пом'якшуючі покарання обставини, на які є посилання в апеляції засудженого: розкаяння у вчиненому, що вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, та призначено такий вид покарання ОСОБА_1, який є необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів самим засудженим.

Укладення ОСОБА_1 на час розгляду справи судом трудових угод з найманими працівниками не дає підстав для призначення засудженому менш суворого покарання.

Покликання засудженого в апеляції на необхідність пом'якшення призначеного йому покарання також внаслідок наявності у нього двох неповнолітніх дітей, яких не зможе утримувати при визначеній судом карі, на увагу не заслуговують, оскільки ОСОБА_1 не є єдиним годувальником сім'ї.

За наведених обставин апеляцію ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Вирок Косівського районного суду від 30 вересня 2008 року відносно засудженого ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляцію ОСОБА_1 - без задоволення.

Головуюча                                                                                                  О.Й. Іванів

Судді:                                                                                                            Н.М. Кривобокова

                                                                                                                      Н.В. Ткачук

Згідно з оригіналом

Суддя                                                                                                            О.Й. Іванів