Справа № 218/3140/13-ц

№ провадження 2/218/62/14

РІШЕННЯ

ім'ям України

"18" квітня 2014 р. Амвросіївський районний суд Донецької області

в складі: головуючого судді Ладе В.Р.

при секретарі Бачуриній М.В.

за участю представника позивача Супрунової Г.С.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Амвросіївка справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 43187 грн. 19 коп.,

В С Т А Н О В И В:

26 листопада 2013 року позивач, Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 43187 грн. 19 коп., обґрунтовуючи позовні вимоги наступним.

Відповідно до укладеного договору б/н від 10 липня 2006 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком договір, підтверджується підписом у заяві.

Відповідно до п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дій договору, він автоматично лонгується на такий же термін.

В порушення вимог ст. ст. 526, 527 та 530 ЦК України та умов договору відповідач не виконав належним чином зобов»язання за договором.

У зв»язку з порушеннями зобов»язань за кредитним договором станом на 31 жовтня 2013 року відповідач має заборгованість в розмірі 43187 грн. 19 коп., яка складається з наступного: 8986 грн. 66 коп. - заборгованість за кредитом; 31667 грн. 81 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; а також штрафи відповідно до п. 8.6 умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - фіксована частина; 2032 грн. 72 коп. - процентна складова. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 43187 грн. 19 коп., а також судові витрати в сумі 431 грн. 87 коп.

Представник позивача - публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» за довіреністю Супрунова Г.С. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, наполягає на їх задоволенні, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві. Представник позивача також пояснила, що строк позовної давності для звернення до суду позивачем не пропущений. Заявою на видачу кредиту, що є складовою кредитного договору, передбачено, що строк дії кредитного ліміту співпадає зі строком дії платіжної картки. Відповідно до п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг, що, зокрема, складають зміст кредитного договору, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом року жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк. Жодна зі сторін не виявила бажання щодо припинення дії договору шляхом подання відповідної вимоги, тобто, договір не розірвано і він діє по теперішній час. Відповідно до ст. 261 ЦК України за зобов»язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Оскільки договір діє по теперішній час, строк виконання ще не закінчився. Позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, просить застосувати строк позовної давності для звернення до суду і відмовити позивачу в позові у зв»язку зі спливом позовної давності, передбаченого ст. 256 ЦК України. Відповідач надав суду пояснення, посилаючись на письмове заперечення проти позову.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають за наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов»язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити відсотки.

У судовому засіданні встановлено, що 10 липня 2006 року позивачем - Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» відповідачу ОСОБА_2 були надані банківські послуги у вигляді кредитної карти, сума кредитного ліміту - 2000 грн., базова процентна ставка 36%, строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії карти.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором з квітня 2008 року відповідач не проводив погашення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем ОСОБА_2, є підставою для відмови у позові відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки ( стаття 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов»язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов»язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежа.

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Відповідно до пунктів 3.1.1., 5.4 правил користування платіжною карткою граничний строк дії картки (місяць і рік) указано на ній і вона дійсна до останнього календарного дня такого місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця вказаного на картці (поле MONTH), останній платіж здійснено 1 квітня 2008 року. Строк дії картки позивачем не вказаний.

У запереченні на позов відповідач зазначає, що з 28 квітня 2008 року він не є клієнтом ПАТ КБ «ПриватБанк», отримував заробітну плату у іншому банку і з цього часу не виплачував кредит.

Невиплата кредиту відповідачем з квітня 2008 року підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором, наданим позивачем.

Таким чином, позивач звернувся до суду після спливу строку позовної давності для звернення до суду, що є підставою для відмови в позові. Із заявою про поновлення строку для звернення до суду позивач не звернувся.

На підставі ст. ст. 253, 256, 258, 261, 266, 526, 610, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 60, 82, 213, 214, 215 та 294 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» в позові до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 43187 грн. 19 коп. відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Амвросіївський районний суд протягом десяти днів після його проголошення.

СуддяВ.Р. Ладе