АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]

17 квітня 2014 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого - Немировської О.В.

суддів - Шкоріної О.І., Чобіток А.О.

при секретарі - Лужецькій І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м.Києві, заінтересована особа ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 28 лютого 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А:

у січні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з скаргою, в якій просив визнати дії державного виконавця неправомірними та зупинити дію постанови про розшук майна боржника.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 28 лютого 2014 року заяву ОСОБА_1 задоволено - зупинено виконавче провадження в частині розшуку майна боржника.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою відмовити у зупиненні виконавчого провадження, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця та просив зупинити дію постанови про розшук майна боржника до розгляду скарги по суті.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 28 лютого 2014 року виконавче провадження в частині розшуку майна боржника зупинено.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з таких підстав.

Згідно ст. 323 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права.

Відповідно до п.2 ст.387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення.

Пунктом 14 постанови Пленуму ВССУ від 07 лютого 2014 року роз'яснено, що при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги шляхом зупинення виконавчого провадження, оскільки зазначене не є повноваженням суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржене до суду.

Таким чином, суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права, а тому ухвала підлягає скасуванню з постановлення нової ухвали про відмову в задоволенні заяви.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 313-317 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 28 лютого 2014 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/5125/2014

Головуючий у суді першої інстанції: Величко Т.О.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.