АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]

17 квітня 2014 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого - Немировської О.В.

суддів - Шкоріної О.І., Чобіток А.О.

при секретарі - Лужецькій І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів,

за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на заочне рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 26 березня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

позивач у січні 2013 року звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача 18 000 грн., посилаючись на те, що вона 27.02.2012 р. уклала з ним Договір купівлі-продажу комплекту кухонних меблів загальною вартістю 36 367 грн. За умовами договору вона сплатила відповідачу аванс в сумі 18 000 грн., а відповідач мав поставити комплект до 01.05.2012 р., однак не зробив цього. В ході розгляду справи позивач збільшила свої позовні вимоги та зазначила, що 09.02.2013 р. відповідач доставив частину комплекту, вона сплатила залишок коштів в сумі 11 102 грн. та кошти за установку - 2 265 грн.., оскільки 5 000 грн. вони домовились зарахувати як пеню за прострочення. Однак відповідач не виконав повністю умови договору та не встановив верхні та нижні фасади і фурнітуру, в зв'язку з чим позивач просила стягнути на її користь сплачені кошти - 31 367 грн., а також пеню в сумі 98 820 грн.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26 березня 2013 року позов було задоволено частково - стягнуто з відповідача на користь позивача кошти в сумі 29 102 грн. та судовий збір, в решті вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин по справі.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представника позивача дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

При зверненні до суду позивач посилалася на те, що вона 27.02.2012 р. уклала з відповідачем Договір купівлі-продажу комплекту кухонних меблів вартістю 36 367 грн. Того ж дня вона сплатила аванс в сумі 18 000 грн. В порушення умов договору відповідач в строк, встановлений в договорі - 65 днів, меблів не доставив. В ході розгляду справи, 09.02.2013 р. відповідач доставив їй комплект меблів, а позивач доплатила 11 102 грн. 13.02.2013 р. вони уклали Додаткову угоду до Договору від 27.02.2012 р., в якій вказали, що пеня за прострочення договору становить 5 000 грн., яка зарахована у вартість комплекту. Оскільки комплект повністю встановлений не був, Додаткова угода до Договору не виконана, позивач просила стягнути на її користь сплачені нею кошти та пеню.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26 березня 2013 року позов було задоволено частково - стягнуто з відповідача на користь позивача кошти в сумі 29 102 грн. та судовий збір, в решті вимог - відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань, не дотримався умов Договору купівлі-продажу, а тому на користь позивача стягнув вартість комплекту меблів.

Рішення суду в частині відмови у стягненні пені сторонами по справі не оскаржувалось.

Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та послався на положення Закону України «Про захист прав споживачів», 526, 530, 627 ЦК України.

Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, були предметом перевірки суду першої інстанції та отримали належну правову оцінку.

Зокрема, суд першої інстанції взяв до уваги той факт, що відповідач допустив порушення взятих на себе зобов'язань щодо продажу позивачу комплекту кухонних меблів в строк 65 календарних днів з дати підписання Договору - 27.02.2012 р. Також при укладенні 13.02.2013 р. Додаткової угоди до вказаного Договору відповідач визнав, що комплект меблів містить недоліки, які мав усунути 13 та 14 лютого 2013 р. Однак відповідач знову порушив взяті на себе зобов'язання. Внаслідок таких відповідача комплект меблів залишається непридатним для його експлуатації.

Доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі, про те, що позивач не заявляла вимог про розірвання укладеного між ними Договору купівлі-продажу від 27.02.2012 р., а тому не має права на стягнення його вартості, є безпідставними, оскільки даних про те, що відповідачем після 14 лютого 2013 р. було усунуто виявлені недоліки та поставлено окремі деталі та фурнітуру, в матеріалах справи відсутні. Виявлені недоліки позбавляють позивача можливості користуватися вказаним комплектом, в зв'язку з чим вона просила стягнути на її користь його вартість.

За таких обставин, позивач мала право відповідно до ст. 8 закону України «Про захист прав споживачів» вимагати розірвання договору та повернення за товар сплаченої вартості.

Відповідач не позбавлений права за таких обставин звертатися до позивача з вимогою про повернення йому комплекту меблів.

Посилання апелянта на стягнення з нього 3% річних та інфляційних втрат є безпідставними, оскільки такі вимоги позивачем не заявлялись.

Таким чином, судом першої інстанції було повно та всебічно встановлено обставини справи, перевірено їх доказами, правильно застосовано норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відхилити, а рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 26 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/4943/2014

Головуючий у суді першої інстанції: Волокітіна Н.Б.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.