18.04.2014
Справа №434/2805/14ц провадження № 2/434/2214/14
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2014 року Артемівський районний суд міста Луганська
у складі: судді Труфанової М.О.
при секретарі Тишаковій О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луганська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом ,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить встановити факт прийняття спадщини у вигляді 21/100 часток домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_3 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його дружини ОСОБА_4 та визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 дідуся ОСОБА_3, на 42/100 часток домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, яке складається з: житлового будинку літ. А-1 з прибудовою літ. А1-1, загальною площею 52,8 кв.м, житловою площею 29,1 кв.м., житлового будинку літ.Б-1 з житловою прибудовою літ. Б1-1, загальною площею 35,3 кв.м., житловою площею 29,1 кв. м., літ.б веранда , літ.б1ганок, літ. Г сарай - котельня , літ. З погріб, літ. К альтанка , літ.М гараж , літ. Н сарай, літ. О літній душ, літ.У вбиральня, літ. Л вигрібна яма , №1 ворота, № 2,3 огорожа.
У судове засідання сторони не з`вились, надали заяви про слухання справи за їх відсутністю, позивач на задоволенні позовних вимог наполягав, представник відповідача позов визнав та не заперечував проти його задоволення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4. ОСОБА_2 належать 58/100 часток домоволодіння згідно договору дарування від 02.10.1987 р., зареєстрованого Другою державною нотаріальною конторою, реєстр. номер 1-3872, реєстр. книга №, 65 п/н 18.399.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належить 42/100 часток домоволодіння згідно свідоцтва на право власності від 13.06.1957 р., наданого Виконавчим комітетом Ворошиловградської ради депутатів, зареєстрованого в реєстрову книгу № 65 п/н 18399, зареєстрованого 23.11.1987р. в Ворошиловградськом бюро технічної інвентаризації в реєстр. книзі № 65, реєстр. № 18399.
Відповідно до технічного паспорту від 27.06.1983 р., домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, складалось з: житлового будинку літ. А-1 житловою пл.. 34,8 кв.м, житлового будинку літ.Б-1 житловою пл. 21,6 кв.м, сараїв В, Г, Д,Ж, погреба літ. В, З, уборної літ. У, сливної ями літ. Л, огорожі літ. № 1, 2. Земельна ділянка, на якій розташовано домоволодінні, не приватизована.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були чоловіком та дружиною, згідно свідоцтва про шлюб від 27.07.1952 року серія НОМЕР_1. На теперішній час ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є померлими, свідоцтво про смерть НОМЕР_2 від 19.09.2001 р., свідоцтво про смерть НОМЕР_3 від 07.05.1991р. відповідно.
Відповідач - ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 згідно свідоцтва про народження від 03.12.1964 року серії НОМЕР_4. Фактично вона проживала окремо від спадкодавця, спадщину не приймала та не бажала оформлювати свої спадкові права, будь яких претензій відносно спадкового майна не мала та немає. Тому право на майно (речові права) спадкодавця набув чоловік ОСОБА_4 - ОСОБА_3, який фактично спадщину прийняв. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на 42/100 спірного домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1. За життя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 для покращення своїх житлових умов здійснили переобладнання житлових будинків та будівництво господарських будівель та споруд. Рішенням № 96/85 від 10.03.1987 року, виданого ВК Артемівської районної ради народних депутатів дозволено зареєструвати в облінвентарбюро самовільні побудови, а саме: прибудову літ. Б-1, веранду літ. б, сені літ. а, сарай літ. Г, Ж, Д, погріб літ. З та дозволено переобладнати сарай літ. Г у котельню. Відповідно до технічного, виготовленого ПП «БТІ та оцінки» 11.09.2013 року за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться об'єкт нерухомого майна, що складається з: житлового будинку літ. А-1 з прибудовою літ. А1-1, загальною площею 52,8 кв.м, житловою площею 29,1 кв.м., житлового будинку літ.Б-1 з житловою прибудовою літ. Б1-1, загальною площею 35,3 кв.м., житловою площею 29,1 кв. м., літ.б веранда, літ.б1 ганок, літ. Г сарай - котельня, літ. З погріб, літ. К альтанка, літ. М гараж, літ. Н сарай, літ. О літній душ, літ.У вбиральня, літ. Л вигрібна яма, №1 ворота, № 2,3 огорожа.
Згідно довідки інспекції Держархбудконтролю у Луганській області від 03.10.2013р. № 7/12-2657 вих. 13 за адресою: АДРЕСА_1 самовільні будівлі гараж літ. М, сарай літ. Н були збудовані впродовж 1988 року, прибудову літ. А1-1 до житлового будинку літ. А-1 - впродовж 1983 року, що підтверджується інформацією, зазначеною у технічному паспорті від 11.09.2013 року. Відповідно до абз. 2, п. 3.1 Розділу ІІІ Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, «Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.» Таким чином, реєстрація права власності на збудовані об'єкти здійснюється без декларації про готовність об'єкту до експлуатації. Однак, відсутність правовстановлюючого документа на земельну ділянку унеможливлює прийняття їх в експлуатацію.
ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2, про що свідчить свідоцтво про народження від 14.03.1988 року серії НОМЕР_5 та онуком померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
На час відкриття спадщини Позивачу було 13 років та позивач проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини і продовжує проживати у спадковому житловому будинку після смерті бабусі та дідуся.
Відповідно до Довідки про належність № 293761, виданої 02.10.2013 року МКП БТІ м. Луганська, об'єкт нерухомості - домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований: 58/100 частин за ОСОБА_2 на підставі договору дарування, посвідченого Другою Ворошиловградською ДНК реєстр. № 1-3872 від 02.10.1987 року; 42/100 частин за ОСОБА_3, ОСОБА_4 у рівних частках, на підставі свідоцтва про право власності, виданого 13.06.1957 року Луганським міськкомунгоспом.
Однак Позивач не може оформити свої спадкові права на частку спірного домоволодіння в нотаріальному порядку, оскільки за життя ОСОБА_3 не оформив свої спадкові права на 21/100 частку домоволодіння після померлої ОСОБА_4 та відповідно не зареєстрував право власності на частку домоволодіння у встановленому законом порядку.
08.10.2013р. уповноважений представник Позивача звернувся до Реєстраційної служби Луганського міського управління юстиції із заявою про надання витягу з ДРРП на нерухоме майно, однак державним реєстратором було винесено рішення про відмову у наданні інформації з ДРРП на нерухоме майно, оскільки встановлено відсутність запису щодо об'єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1.
Таким чином, Позивач не може оформити свої спадкові права на спірну частину домоволодіння, тому єдиним можливим способом захисту прав позивача є ухвалення судом рішення, яким буде визначено право власності на вищевказане домоволодіння.
Такий спосіб захисту відповідає нормам Цивільного кодексу України. Крім того, застосування такого способу захисту судом прав позивача, є таким, що враховує засади, які гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Конвенцією про захист прав людини та основних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними актами.
Постановою Пленуму ВСУ № 7 від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», встановлено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються новим Цивільним Кодексом України від 16 січня 2003 року.
Згідно ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
На момент смерті ОСОБА_4, її чоловік, ОСОБА_3, проживав разом з нею, про що свідчить запис у домовій книзі та Довідки від 19.11.2013 року виданої квартальним комітетом та засвідченої ВК Артемівської районної у м. Луганську ради, а тому фактично прийняв спадщину у вигляді 21/100 часток спірного домоволодіння після померлої ОСОБА_4.
Відповідно до ст. 1261 ЦКУ при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Оскільки ОСОБА_2 прав на спадщину не заявляє та не бажає оформлювати свої права як спадкоємця, то відповідно до змісту ст. 1258 Цивільного кодексу України право на спадкування отримав наступний за чергою спадкоємець онук померлого - ОСОБА_1.
На час відкриття спадщини Позивачу було 13 років, а відповідно до ч. 4 ст. 1268. Цивільного кодексу України, малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину. Крім того, позивач проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини і продовжує проживати у спадковому житловому будинку після смерті бабусі та дідуся., тому вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки в шестимісячний строк після відкриття спадщини не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст.1258 Цивільного кодексу України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. Під неприйняттям спадщину потрібно розуміти неподання заяви про прийняття спадщини в нотаріальну контору в установленій строк від часу відкриття спадщини при відсутності тих обставин, які свідчать про його прийняття фактично.
Відповідно до ст.1265 ЦКУ право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.
Крім позивача, спадщину на спірне майно ніхто не приймав.
Відповідно до ст.1268 ЦКУ спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців після смерті спадкодавця, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Таким чином, мати позивача, як спадкоємець першої черги за законом після смерті батька одержала право на спадкування після смерті батька, однак, спадщину не прийняла та не бажала оформлювати свої спадкові права та не претендує на неї, а позивач, в свою чергу, спадщину фактично прийняв, від неї не відмовився, та вважає за можливим оформлення права власності на зазначене домоволодіння саме за ним.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ч.2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правові відношення.
Таким чином враховуючи вказані норми права, викладені обставини та досліджені докази в їх сукупності, та приймаючи до уваги той факт, що оформлення позивачем права власності в нотаріальному порядку неможливо, суд вважає вимоги позову обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.
Крім того, відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, тобто позов товариства по справі є позадоговірною вимогою власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно, не поєднане з конкретними вимогами про повернення майна чи усунення інших перешкод, не зв'язаних з позбавленням володіння. Даний позов спрямовано на усунення перешкод у здійсненні власником свого права і виключення домагань на приналежне власнику майно за допомогою підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності.
У відповідності до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч.1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ст. 41 Конституції України право власності в Україні захищається законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. ст. 386, 392 Цивільного кодексу України визнання права власності є формою захисту права власника на відповідне майно. Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності передбачається виниклим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч. 5 ст.376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Проведене позивачем будівництво жодним чином не порушує прав третіх осіб.
Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Згідно зі ст.174 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
На підставі викладеного ст. ст. 317, 319, 328, 331, 376, 392, 1216,1258,1261, 1267, 1268, 1269, 1272 ЦК України, ст.ст 529, 549 ЦК УРСР керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 174, 212-215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити факт прийняття спадщини у вигляді 21/100 часток домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_3 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його дружини ОСОБА_4.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 дідуся ОСОБА_3, на 42/100 часток домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, яке складається з: житлового будинку літ. А-1 з прибудовою літ. А1-1, загальною площею 52,8 кв.м, житловою площею 29,1 кв.м., житлового будинку літ.Б-1 з житловою прибудовою літ. Б1-1, загальною площею 35,3 кв.м., житловою площею 29,1 кв. м., літ.б веранда , літ.б1ганок, літ. Г сарай - котельня , літ. З погріб, літ. К альтанка , літ.М гараж , літ. Н сарай, літ. О літній душ, літ.У вбиральня, літ. Л вигрібна яма , №1 ворота, № 2,3 огорожа.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення.
Рішення суду є підставою для реєстрації права власності у відділі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Луганського МУЮ Луганської області.
Суддя М.О. Труфанова