У Х В А Л А

Іменем України

03 квітня 2014 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

Головуючого - судді Фазикош Г. В.

суддів - Дроботі В. В., Власова С. О.

при секретарі - Чучка Н. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ПАТ КБ "Приватбанк" на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 7 листопада 2013 року по справі за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості згідно кредитного договору, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 7 листопада 2013 року в задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Приватбанк» просить це рішення скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Апелянт вказує на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що кредитний договір діє на протязі 12 місяців з дня його підписання та автоматично його дія продовжується на наступні 12 місяців, якщо жодна із сторін не заявила про його припинення. В даному випадку відповідач ОСОБА_1 не звертався із заявою про припинення дії кредитного договору, а тому цей договір діє станом по теперішній час.

Дослідивши зібрані у справі матеріали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 22 травня 2006 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір шляхом приєднання (частина перша статті 634 ЦК України). Відповідно до нього ОСОБА_1 22 травня 2006 року отримав кредит у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 36 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом із кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Згідно пункту 9.12 умов і правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він пролонговується на такий самий термін.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 19 березня 2014 року (справа 6-14цс/14).

Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом про повернення кредиту в повному обсязі, при цьому пропустив трьохрічний строк звернення до суду з позовом, оскільки останній платіж було проведено 21 серпня 2009 року, а позов подано в серпні 2013 року, тобто по спливу чотирьох років. Із заявою про поновлення строку позивач не звертався. Навпаки, із заявою про застосування строків позовної давності звернувся відповідач ОСОБА_1 (а.с.34-35). Враховуючи вказане, суд першої інстанції правильно відмовив в позові у зв'язку із спливом строку позовної давності.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування немає, а доводи апеляційної скарги, на думку колегії суддів, не є істотними.

Керуючись статтею 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ПАТ КБ "Приватбанк" - відхилити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 7 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий ____________

Судді ____________

____________