ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2008 р. | № 20/322 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого | Дунаєвської Н.Г., |
Суддів | Михайлюка М.В., |
Мележик Н.І. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Товариства з обмеженою відповідальністю "Будресурс" |
на постанову | Львівського апеляційного господарського суду від 18.06.2008 року |
у справі | № 20/322 господарського суду Рівненської області |
за позовом | Спільного українсько-чеського підприємства ТОВ "PST Україна" |
до | ТОВ "Будресурс" |
про | стягнення 104398,41 грн. |
за участю представників сторін: |
позивача | Буковський В.М., |
відповідача | Пузирко О.О., |
ВСТАНОВИВ:
Спільне українсько-чеське підприємство ТОВ "PST Україна" в особі Виробничо-комерційної філії "Фортуна" звернулося в господарський суд з позовом про стягнення з ТОВ "Будресурс" боргу за поставлений товар по накладній № 197 від 31.08.2004 р. (далі - Накладна 1, а.с. 7 т.1) в сумі 12319,74 грн.
13.02.2008 р. позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій збільшив суму позову на суму поставленого відповідачу товару по накладній від 27.08.2004 р. № 173 (далі - Накладна 2, а.с. 17-18 т. 2). Позивач просив суд стягнути з відповідача борг в сумі 104398,41 грн. з підстав вказаних у позовній заяві, заяві про збільшення позовних вимог та в додаткових обґрунтуваннях до позовної заяви.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 26.02.2008 р. у справі № 20/322 (суддя: Василишин А.Р.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.06.2008 р. (судді: Якімець Г.Г., Зварич О.В., Юрченко Я.О.) позов задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача 104398,41 грн. боргу. Стягнуто з відповідача в доход державного бюджету штраф у розмірі 300 грн. на підставі ч. 5 ст. 83 ГПК України.
Не погоджуючись з рішенням та постановою у даній справі, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права, просив оскаржувані судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд.
Перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги, правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Як встановили господарські суди, згідно довідки Головного управління статистики у Рівненській області № 02-2-05/1269 від 29.12.2007 р. правовий статус Виробничо-комерційної філії „Фортуна” позивача - без права юридичної особи. Головним підприємством Виробничо-комерційної філії „Фортуна” є Позивач.
В силу вимог ст. 1 ГПК України право на звернення до господарського суду надано юридичним особам. Оскільки Виробничо-комерційна філія „Фортуна” Позивача не наділена статусом юридичної особи, позивач підставно, як головне підприємство філії, звернувся з даним позовом до господарського суду.
Господарські суди також з’ясували, що 27.08.2004 р. згідно Накладної 2 відповідач отримав від Виробничо-комерційної філії „Фортуна” позивача товар на суму 92078,67 грн. Як вбачається з Накладної 2 - на ній міститься відтиск печатки відповідача, який співпадає з відтиском печатки відповідача, що міститься на картці із зразками підписів і відбитки печатки відповідача (т. 2 а.с. 8), поданої останнім до оперативного відділу РФ ВАТ АБ „Укргазбанк”. Крім того, на Накладній 2 (графа отримав) міститься підпис, який є схожим на підпис директора відповідача, що міститься на картці із зразками підписів і відбитки печатки відповідача, поданої останнім до оперативного відділу РФ ВАТ АБ „Укргазбанк”.
31.08.2004 р. згідно Накладної 1 відповідач отримав від ВКФ „Фортуна” позивача товар на суму 12319,74 грн. Як вбачається з Накладної 1 - на ній міститься відтиск печатки відповідача, який співпадає з відтиском печатки відповідача, що міститься на картці із зразками підписів і відбитки печатки відповідача (т. 2 а.с. 8), поданої останнім до оперативного відділу РФ ВАТ АБ „Укргазбанк”. Крім того, на Накладній 1 (графа отримав) міститься підпис, який є схожим на підпис директора відповідача, що міститься на картці із зразками підписів і відбитки печатки відповідача (т. 2 а.с. 8), поданої останнім до оперативного відділу РФ ВАТ АБ „Укргазбанк”.
Оскільки відповідач у своїх запереченнях вказував на неотримання від позивача товарів по Накладній 1, на фіктивність наданих суду накладних, на вилучення правоохоронними органами у відповідача документів при розслідуванні кримінальної справи № 63 порушеної проти посадових осіб відповідача, господарський суд запитом від 12.02.2008 р. витребував вказану кримінальну справу.
В судовому засіданні 13.02.2008 р. господарський суд дослідив матеріали кримінальної справи про обвинувачення Ковальчука В.П. (керівника відповідача) у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України. З матеріалів кримінальної справи судом знято копії матеріалів, які залучені до матеріалів справи № 20/322.
В матеріалах кримінальної справи був договір підряду від 08.04.2004 р. №1/03-04, укладений між ВКФ „Фортуна” позивача та відповідачем та накладні по даному договору. У т. 3 кримінальної справи наявні оригінал Договору та оригінали накладних по Договору, які вилучені у Рівненської РДА (а не у відповідача) протоколом виїмки від 04.08.2005 р. згідно постанови про проведення виїмки документів у Рівненській РДА від 03.08.2005 р.
Водночас, згідно описів документів, які знаходяться у кримінальній справі - у справі відсутні будь-які оригінали документів, які б вилучалися у відповідача, що спростовує доводи відповідача викладені у запереченні на позов (т. 1 а.с. 57).
Як наголосив господарський суд першої інстанції, Накладна 1 та Накладна 2 в матеріалах кримінальної справи відсутні.
Крім того, враховуючи заперечення відповідача (з метою встановлення того, чи відображав відповідач у бухгалтерській звітності отримання товарів по Накладній 1 та Накладній 2), ухвалами від 07.02.2008 р. та від 13.02.2008 р. суд витребував у відповідача завірені копії та оригінал книги обліку придбання та продажу товарів за 2004 рік.
Проте, відповідач не надав суду витребувані копії та оригінал книги обліку придбання та продажу товарів за 2004 рік. В судовому засіданні від 26.02.2008 р. представник відповідача повідомив, що книгу обліку придбання та продажу товарів за 2004 рік разом з іншими документами вилучено працівниками СБУ у відповідача при розслідуванні кримінальної справи № 63, порушеної проти посадових осіб відповідача. Відповідач вказав, що вилучення документів проводилось без оформлення будь-яких документів про вилучення.
Суд критично оцінив даний довід відповідача, оскільки проведення виїмки у відповідності до ч. 1 ст. 183, ст.ст. 186, 188 та ч. 2 ст. 189 КПК України проводиться зі складанням: протоколу виїмки та опису вилучення предметів (документів), що вилучається у 2 примірниках. При цьому, другий примірник протоколу і опису вручається представникові підприємства, установи або організації в якої вилучаються предмети (документи).
Водночас, згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач не надав суду доказів, що підтверджують його доводи щодо вилучення первинних документів правоохоронними органами при розслідуванні кримінальної справи № 63.
Відповідач, не надавши суду книги обліку придбання та продажу товарів за 2004 рік не довів господарському суду того, що придбання товарів згідно Накладної 1 та Накладної 2 не здійснювалося.
Відповідач, не надавши суду доказів вилучення первинних документів та книги обліку придбання та продажу товарів за 2004 рік не довів господарському суду того, що дані документи в дійсності вилучались. Крім того, твердження відповідача про вилучення у нього документів при розслідуванні кримінальної справи № 63 спростовується відсутністю у матеріалах даної кримінальної справи будь-яких документів, які б вилучалися у відповідача.
За таких обставин, господарський суд прийшов до висновку про ухилення відповідача від вчинення дій, покладених судом на відповідача (не надання витребуваних доказів) з метою ускладнення та затягнення вирішення спору у справі № 20/322, а також на недобросовісне користування належними процесуальними правами, а відтак, відповідно до п. 5 ст. 83 ГПК України господарський суд стягнув з відповідача штраф у розмірі 300 грн.
Вказане свідчить про не доведення відповідачем обставин, на які він посилається у запереченнях: щодо фіктивності наданих суду накладних (в списку фіктивних на думку відповідача накладних відсутні Накладна 1 та Накладна 2, якими обґрунтовується позов), щодо вилучення в нього документів правоохоронними органами.
Господарський суд, дослідивши договір підряду № 1/03-04, розрахунки, акти виконаних робіт та довідки по договору, Накладну 1 та Накладну 2, а також докази оплат по договору встановив, що в Накладній 1 та у Накладній 2, як на підставу поставки (отримання) не іде посилання на вказаний договір, дана поставка товару здійснена без договірних відносин сторін та не має відношення до договору.
Враховуючи вказане, суди не взяли до уваги правовідносини сторін, які випливають з договірних відносин відповідача та ВКФ „Фортуна” позивача. Оскільки, подані докази оплат відповідачем здійснені по договору, господарський суд дані оплати також не взяв до уваги.
Доказів погашення боргу за Накладною 1 та Накладною 2 відповідач суду не надав.
Заперечення відповідача стосовно відсутності довіреності на отримання відповідачем по Накладній 1 та Накладній 2 товару суди відхилили, зважаючи на те, що товар отримано керівником відповідача, який вправі отримувати товар без довіреності, підпис якого є на Накладній1 та Накладній 2 та скріплений печаткою відповідача.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 509, 526, 527, 530 ЦК України, ст.ст. 193, 198 ГК України, суди прийшли до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача боргу за отримані за Накладною1 та Накладною 2 товари у сумі 104398,41 грн.
Колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування постанови апеляційного господарського суду, оскільки вона є законною та обґрунтованою.
Посилання скаржника на порушення господарськими судами норм процесуального права є необґрунтованими та відхиляються судом касаційної інстанції з огляду на наступне.
Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи судом апеляційної інстанції, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 64, 84). Крім того, апеляційний господарський суд, зважаючи на клопотання відповідача, відкладав розгляд справи, що підтверджується протоколом судового засідання та ухвалою суду (а.с. 79, 80).
Колегія суддів Вищого господарського суду України відхиляє посилання скаржника на порушення судами норм процесуального права у зв’язку з тим, що суд не призначив експертизу на предмет фіктивності накладних.
Так, у матеріалах справи міститься клопотання відповідача про призначення судової експертизи щодо накладних № 283 від 23.11.2004 р., № 174 від 27.08.2004 р., №257 від 28.10.2004 р., № 229 від 30.09.2004 р., які на думку скаржника підписані невстановленою особою (а.с. 1,2 т. 2). Однак, позов обґрунтовано іншими накладними, а саме накладною № 197 від 31.08.2004 р. та накладною № 173 від 27.08.2004 р.
Крім того, у клопотанні про призначення експертизи ставились питання лише щодо черговості виконання дій: друку тексту та відтворення відбитку печатки. При цьому, скаржник не заперечує, що на Накладній 1 та Накладній 2 міститься відбиток печатки саме відповідача.
Щодо інших доводів касаційної скарги, то вони спростовуються вищенаведеним. Крім того, відповідно до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.06.2008 р. у справі № 20/322 залишити без змін.
Головуючий, суддя Н. Дунаєвська
Судді : М. Михайлюк
Н. Мележик