ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" грудня 2006 р. Справа № 3/570/06
м. Миколаїв
За позовом: АТ «Український інноваційний банк», м. Київ в особі МФ АТ «Укрінбанк», м. Миколаїв, пр-т Леніна,135
До відповідача: ТОВ «Агро-Нова», м. Миколаїв, вул. Декабристів,38/1
Про стягнення заборгованості
Суддя Смородінова О.Г.
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача: Литвинович В.С., за дорученням;
Від відповідача: Сорокопуд С.В., за дорученням;
В судовому засіданні присутні:
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №12-050407 від 04.04.2005р. в розмірі 78193,23грн., з яких 70000,0грн. боргу, 6443,85грн. процентів, 554,25грн. пені по кредиту, 695,13грн. пені по процентам, 500,0грн. комісії за пролонгацію кредиту до 31.10.2006р. Свої позовні вимоги ґрунтує на підставі норм Цивільного кодексу України.
Відповідач письмовий відзив по суті позову не надав, в судовому засіданні каже, що дійсно має борг перед позивачем.
В судовому засіданні, відповідно до ст.. 85 ГПК України, за згодою сторін, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд –
встановив:
04 квітня 2005 року між Акціонерним товариством „Укрінбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агро-Нова" укладений кредитний договір № 12-050407, згідно якого позивач - банк надав в користування відповідачу - позичальнику кредит на умовах відновлювальної кредитної лінії з одномоментною заборгованістю кредитному рахунку в сумі, що не перевищує 260000,0грн. на строк з 04 квітня 2005 року по 30 грудня 2005 року.
Суму вказаної заборгованості на кредитному рахунку відповідач зобов'язався зменшувати за наступним графіком:
- до 30 листопада 2005року - до 200000,0 грн.;
- до 30 грудня 2005 року - до 0 (повне погашення).
За користування кредитними коштами відповідач зобов'язався щомісячно сплачувати проценти із розрахунку 24% річних. Додатковою угодою № 2 від 30 грудня 2005р. до кредитного договору строк дії кредитного договору пролонговано до 27 лютого 2006р., додатковою угодою № 3 від 27 лютого 2006р. - до 27 квітня 2006р., додатковою угодою № 4 від 27 квітня 2006р. - до 01 серпня 2006р., додатковою угодою № 5 від 31 липня 2006р. - до 31 жовтня 2006р.
На підставі укладеного кредитного договору позивач надав відповідачу кредитні кошти у сумі 260000,0 грн., за користування якими позивачем станом на 17.11.2006р. нараховано до сплати відповідачем проценти у сумі 70651,38 грн.
Видача кредитних коштів підтверджується меморіальними ордерами № 1211 від 06.04.05р., № 1207 від 19.04.05р., № 1209 від 19.04.05р., № 1204 від 21.04.05р., № 1205 від 06.05.05р., № 1211 від 03.06.05р., № 1208 від 06.07.05р., № 1202 від 08.08.05р.
Як свідчать матеріали справи та підтверджується відповідачем в судовому засіданні, останній порушив виконання своїх зобов'язань в частині погашення кредиту, сплати процентів, згідно чергових строків, зазначених в пункті 3.1, 3.4.1 кредитного договору та договірні зобов'язання виконав не в повному обсязі, з суми виданих позичальнику кредитних коштів сплачено лише частково основний борг у сумі 190000,0 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 12 від 22.03.06р., № 9 від 10.05.06р.та проценти за користування кредитними коштами в сумі 64207,53 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 26 від 06.05.05р., № 42 від 03.06.05р., № 49 від 06.07.05р., № 71 від 08.08.05р., № 83 від 16.11.05р., № 2 від 17.03.06р., № 6 від 31.03.06р., № 20 від 04.05.06р., № 25 від 02.06.06р., № 27 від 03.07.06р.
Забезпеченням виконання зобов'язань по кредитному договору є застава рухомого майна сільськогосподарського обладнання, що належить відповідачу. Звернення стягнення на заставлене майно не здійснювалось, про що зазначають обидві сторони. Згідно п.8.5 Роз'яснення вищого арбітражного суду України № 02-5/602 від 24.12.1999р. „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням Закону України „Про заставу": звернення стягнення на заставлене майно є правом, а не обов'язком заставодержателя. Тому справи зі спорів, пов'язаних з невиконанням боржником забезпеченого заставою зобов'язання, повинні бути розглянуті по суті незалежно від того, чи реалізував кредитор (заставодержатель) це право.
За приписами ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч.1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються , якщо інше не передбачено законом або договором.
За правилами ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Згідно п. 7.3 кредитного договору за порушення строків сплати процентів за користування кредитом, позичальник сплачує банку пеню за кожен день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, із розрахунку фактичної кількості прострочених днів. Згідно п. 7.4 кредитного договору у разі порушення граничного терміну повернення кредиту позичальник сплачує банку пеню, яка нараховується на суму простроченої заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів існування простроченої заборгованості, починаючи з її виникнення до дати повернення кредиту у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня. Нарахування пені в зазначеному розмірі передбачене ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996р. № 543/96-ВР.
Таким чином, позивачем обґрунтовано нарахована відповідачеві пеня за порушення строків сплати процентів відповідачу з 13.12.2005р. по 17.11.2006р. в сумі 695,13 грн. За порушення строків повернення кредиту відповідачу нарахована пеня з 01.11.2006р. (з моменту винесення кредиту на прострочку МО № 12/36 від 01.11.06р.) по 17.11.2006р. в сумі 1554,25 грн.
Згідно п. 4 додаткових угод № 2-5 до кредитного договору позичальник зобов'язаний сплатити банку разову комісію за пролонгацію кредиту в розмірі 350,0грн. за першу пролонгацію та 500,0грн. - за кожну і наступну пролонгацію кредиту. Несплаченою залишилась комісія в сумі 500,0грн. за 4-ю пролонгацію кредиту згідно додаткової угоди № 5 від 31 липня 2006р.
Таким чином, станом на 17.11.2006 року у відповідача існує заборгованість перед позивачем на загальну суму 78193,23 грн., а саме:
- основна заборгованість за кредитом –70000,0 грн.;
- заборгованість по нарахованим та непогашеним процентам - 6443,85грн.
- пеня за порушення строків сплати процентів - 695,13 грн.;
- пеня за порушення строків та повернення кредиту - 554,25 грн.;
- несплачена комісія за пролонгацію кредиту –500,0грн.
Отже, в спірних правовідносинах відповідачем порушені норми та приписи діючого законодавства, в зв’язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені обґрунтовано у відповідності до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, відповідачем визнані та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Нова" (м. Миколаїв, вул. Декабристів, 38/1, код ЄДРПОУ 31192360, п/р № 26002002344001 в МФ АТ „Укрінбанк", МФО 326580) на користь Акціонерного товариства „Український інноваційний банк" (01021, м. Київ, вул. Інститутська, 12-а, код ЄДРПОУ 05839888) в особі Миколаївської філії АТ „Укрінбанк" (54055, м. Миколаїв, пр. Леніна, 135, код ЄДРПОУ 23411102, рахунок 37391001 в АТ „Укрінбанк" м. Київ, МФО 326580) –основну заборгованість за кредитом - 70000 грн.; заборгованість по нарахованим та непогашеним процентам - 6443,85грн., пеню за порушення строків сплати процентів - 695,13 грн.; пеню за порушення строків та повернення кредиту - 554,25 грн.; несплачену комісію за пролонгацію кредиту - 500 грн., 782,0грн. держмита, 118грн. витрат на ІТЗ.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення підписано 28 грудня 2006року.
Суддя О.Г. Смородінова