ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 18.09.2008 р.                                                                                                     № 10/95  

За позовом  ОСОБА_1

до1. Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат

2. Головного управління соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації

проперерахунок та виплату щорічної до 5 травня разової грошової допомоги

Суддя Ковзель П.О.

Секретар Сулім А.В.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати неправомірними дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо виплати щорічної до 5 травня разової грошової допомоги як інваліду війни за 2004-2007 роки, стягнути з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат різницю недоплаченої щорічної до 5 травня разової грошової допомоги як інваліду війни за 2004-2007 роки в сумі 7971,42 грн. та компенсацію втрати частини грошових доходів у зв’язку порушенням термінів їх виплати у розмірі 1847,81 грн.

В процесі розгляду справи судом залучено співвідповідача Головне управління соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав.

Представники відповідачів заперечили позов з підстав зазначених у запереченнях, зокрема, наполягаючи на застосуванні вимог ст.ст. 99, 100 КАС України у зв’язку порушенням позивачем строків звернення до суду.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 18.07.2008 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 24.07.2008, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1., 1964 р.н., відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 інвалідом війни 2 групи.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Відповідно до вимог статті 2 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни, а нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.

Згідно ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічно до 5 травня інвалідам війни II групи виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

У ст. 17-1 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” зазначено, що щорічна виплата разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених ст.ст. 12-16 цього Закону, здійснюється органами праці та соціального захисту населення через відділення зв’язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам –за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Поряд з цим, дію ч.5 ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” було зупинено на 2006 рік в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік».

Враховуючи те, що норми Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», якими призупинено дію ч.5 ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України, не визнавались, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації в частині невиконання ними вимог Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»при розгляді питання про виплату щорічної грошової допомоги до Дня Перемоги ветеранам Великої Вітчизняної війни, та зобов’язання Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації сплатити позивачу кошти за 2006 рік є необґрунтованими та безпідставними.

Крім того, згідно ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як видно з матеріалів справи, позовну заяву подано до Окружного адміністративного суду міста Києва 18.01.2008.

Позивачем не надано жодних доказів чи пояснень з приводу пропущення строків звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

За таких обставин, в задоволенні позовних вимог в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації в частині невиконання ними вимог Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»при розгляді питання про виплату щорічної грошової допомоги до Дня Перемоги ветеранам Великої Вітчизняної війни та зобов’язання Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації сплатити позивачу кошти за 2004 –2006 роки, суд відмовляє з мотивів пропущення строку звернення до адміністративного суду.

З цих же підстав суд вважає необґрунтованою позовну вимогу щодо компенсації втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати у розмірі 1847,00грн.

Водночас, у абзаці першому пункту п’ятого Рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 вказано, що проаналізувавши зазначені положення Конституції України, Кодексу, практику зупинення законом про державний бюджет України дії інших законів України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частини другої статті 8, частини другої статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.

Як вбачається із витягів з журналів Ощадбанку, позивачем з 2007 отримана щорічна разова грошова допомога до 5 травня у розмірі відповідно 360,00 грн.

Поряд з цим, на 2007 рік Кабінет Міністрів України своєю постановою визначив мінімальну пенсію за віком у розмірі 410,06 грн.

Згідно п.п.3.3 п.3 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 25.04.2006 № 147 „Про затвердження Типового положення про центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат” (далі - Положення),  головним завданням центру є здійснення контролю за правильністю призначення, перерахунку, нарахування і виплати всіх видів соціальної допомоги, інших грошових виплат.

Крім того, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.01.2007 №65 «Про заходи щодо впорядкування діяльності Київського центру по нарахуванню та виплаті пенсій і допомоги»затверджено Положення про Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, відповідно до змісту якого головними завданнями центру є забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту та обслуговування населення, надання соціальної допомоги громадянам, які потребують підтримки з боку держави; підготовка документів на виплату всіх видів соціальної допомоги, житлових субсидій у готівковій формі на придбання твердого і рідкого пічного палива та скрапленого газу, компенсаційних виплат інвалідам, виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших грошових виплат; здійснення контролю за правильністю призначення, перерахунку, нарахування і виплати всіх видів соціальної допомоги, інших грошових виплат.

Отже, Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат має розрахувати та виплатити позивачу як учаснику бойових дій різницю між фактично отриманою та належною до сплати суму щорічної до 5 травня разової грошової допомоги за 2007 та 2008 роки.

Статтею 22 Конституції України передбачено що, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Стаття 95 Конституції України визначає, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

За таких умов, суд вважає необґрунтованими доводи відповідачів, що відповідно до законів про державний бюджет за 2007роки розміри щорічної разової грошової допомоги до Дня Перемоги ветеранам війни установлюються виходячи з обсягу видатків, встановлених на цю мету при формуванні показників державного бюджету на відповідні роки, оскільки позивачу була призначена та виплачувалася щорічна до 5 травня разова грошова допомога, виходячи не з розміру восьми мінімальних пенсій за віком, встановленого ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, а з розмірів, встановлених іншими нормативно-правовими документами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своїх дій та бездіяльності.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню частково.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 99, 100, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо відмови ОСОБА_1 в здійсненні перерахування та виплати різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумами щорічної до 5 травня разової грошової допомоги за 2007 рік протиправними.

3. Зобов’язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виплатити ОСОБА_1 як інваліду війни 2-ї групи різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумами щорічної до 5 травня разової грошової допомоги за 2007 рік, виходячи з восьми розмірів мінімальної пенсії за віком, в розмірі 2920,48 грн.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяП.О. Ковзель