ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 р. Справа № 623/664/14-а

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 27.03.2014р. по справі № 623/664/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1), звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області (далі - відповідач), в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови по перерахуванню, нарахуванню та виплаті щорічної разової допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 як інваліду II групи - 5 ( п'ять) мінімальних заробітних плат згідно абзацу другому частини четвертої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р. № 796 - XII за 2013 рік, зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області здійснити перерахунок та виплату щорічної грошової допомоги ОСОБА_1 на оздоровлення за 2013 рік згідно абзацу другому частини четвертої статті 48 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р. № 796 - XII за 2013 рік у розмірі 5 мінімальних заробітних плат, з урахуванням сплачених сум.

Постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 27.03.2014 року в задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, та на доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є інвалідом 2 групи та віднесений до І категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідними посвідченнями (а.с. 3-4), та має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ч. 4 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Посилаючись на вказану норму законодавства, ОСОБА_1 подав заяву до відповідача про перерахунок та виплату одноразової допомоги на оздоровлення за 2013 рік відповідно до ч. 4 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", проте йому було відмовлено у зв'язку з тим, що на даний час нормативно-правові підстави для здійснення перерахунку відсутні.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вони є безпідставними та необґрунтованими, оскільки відповідач діяв в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя та здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно з ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щорічна допомога на оздоровлення інвалідам ІІ групи виплачується в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Як зазначено в ст. 71 вказаного Закону - дія його положень не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до нього.

Розмір мінімальної заробітної плати затверджується щорічно Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік. Іншого порядку визначення розміру мінімальної заробітної плати в Україні не встановлено.

Відповідно до п.4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" № 5515-VI від 06.12.2012 року в 2013 році норми і положення, зокрема ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.

Однак, Кабінетом Міністрів України на виконання прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" не приймалась відповідна постанова, якою встановлено розмір разової грошової допомоги, передбаченої ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

При цьому, посилання відповідача на те, що виплата щорічної допомоги на оздоровлення повинна здійснюватися відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 є необґрунтованими, оскільки застосування зазначеної постанови було розраховано на бюджетний період в 2005 році.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що виходячи із розміру мінімальної заробітної плати на 2013 рік, мають застосовуватись норми Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про те, що позивач не має права на отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік в розмірі - 5 мінімальних заробітних плат відповідно до вимог ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача є обґрунтованою, оскільки при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права та не вірно надав правову оцінку обставинам у справі.

В свою чергу, апеляційна скарга позивача містить вимогу про стягнення з відповідача щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік, проте в прохальній частині позовних вимог позивач просив здійснити перерахунок та виплату вказаної грошової допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Заяви про зміну, уточнення чи доповнення позовних вимог матеріали справи не містять, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. 2 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України).

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ч. 3 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, були допущені порушення норм матеріального права, у зв'язку з чим дана постанова підлягає скасуванню з ухваленням нової про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 27.03.2014р. по справі № 623/664/14-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області щодо відмови по перерахуванню, нарахуванню та виплаті щорічної разової допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 як інваліду II групи в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат відповідно до ч. 4 статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за 2013 рік.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області здійснити перерахунок та виплату щорічної грошової допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 відповідно до ч. 4 статті 48 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за 2013 рік у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, з урахуванням сплачених сум.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя П’янова Я.В.

Судді Зеленський В.В. Чалий І.С.