ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" грудня 2008 р.

Справа  № 17/116-08-3603

 

За позовом: Державного підприємства „Дослідне господарство „Таїровське” Національного наукового центру „Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова”; 

до  відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1;

про розірвання договору, виселення та стягнення 32 333,07 грн.

    

                               Суддя           Зуєва Л.Є.

 

П р е д с т а в н и к и :

від позивача: Іванов О.М. -на підставі довіреності №124 від 26.05.2008р.

від відповідача: ОСОБА_2 -на підставі довіреності №313054 від 19.08.2008р.

 

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 32 333,07 грн.

Відповідач в засідання суду з'явився, надав відзив на позов в якому заявлені позовні вимоги не визнає, посилаючись на обставини викладені у відзиві та просить суд у задоволенні позову відмовити.

По справі у відповідності до вимог ст. 77 ГПК України оголошувалися перерви, починаючи з 24.09.2008р. по 15.10.2008р. о 11 год. 20 хв., з 15.10.2008р. по 03.11.2008р. о 11 год. 00 хв., з 03.11.2008р. по 17.11.2008р. о 12 год. 40 хв., з 17.11.2008р. по 01.12.2008р. о 11 год. 40хв.

 

Розглядом матеріалів справи встановлено:

1 лютого 2006 року між ДП „ДГ „Таїровське” (надалі позивач) та СПД ОСОБА_1 (надалі відповідач) було укладено Договір оренди №5 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності (далі - Договір) строком на 335 днів до 31 грудня 2006р. включно.

У відповідності до умов укладеного договору, об'єктом оренди є нежитлове виробниче приміщення на першому поверсі столярного цеху площею 321,7 кв.м., розміщене за адресою: смт. Таїрове, вул. 40-річчя Перемоги.

29 грудня 2006р. між сторонами по справі укладено Додаткову угоду до Договору оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі УААН від 01.02.2006р. №5 (надалі - Додаткова угода). Відповідно до умов цієї Додаткової угоди термін дії Договору було подовжено до 31 березня 2007р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 13.07.2007р. по справі №26-3/83-07-3533 договір оренди індивідуального визначеного (нерухомого або іншого) майна, нежилого виробничого приміщення столярного цеху, площею 321,7 кв.м., розташованого за адресою: с.м.т. Таїрова, вул. 40 річчя Перемоги, на першому поверсі, що належить до державної власності №5, укладений 24.03.2006р., між ДП „ДГ „Таїровське” та СПД -фізичною діяльністю ОСОБА_1 визнано таким, що є продовженим на той самий строк та на тих самих умовах, а також зобов'язане ДП „ДГ „Таїровське” не чинити перешкоди  у користуванні вищезазначеним приміщенням.

Зазначене рішення суду від 13.07.2007р. по справі №26-3/83-07-3533 в апеляційній та касаційній інстанціях залишено без змін.

Однак, з 2007 по цей час відповідач не належним чином виконував умови договору оренди, в частині сплати орендної плати, внаслідок чого у відповідача по справі з червня 2007 року по червень 2008 року утворилася заборгованість, яка згідно представленого позивачем розрахунку становить 32 333,07 грн.

Зазначені обставини спонукали позивача звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою (вхід.№4977 від 27.08.2008р.) про розірвання договору оренди, виселення та стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 32 333,07 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.08.2008р. порушено провадження у справі №17/116-08-3603 за позовом ДП „ДГ „Таїровське” ННЦ „Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова” до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 32 333,07 грн.

У ході розгляду справи у суді, а саме 24.09.2008р. позивач звернувся до суду з заявою вхід.№19412, в якій зазначив, що договір оренди укладений між сторонами по справі повинен бути розірваний з тих підстав, що відповідачем як стороною по договору не виконуються умови договору визначені в п. 5.5 та вимоги ст. 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, саме ним не застраховано об'єкт оренди, що є грубим порушенням істотних умов договору та вимог діючого законодавства.

Дослідивши обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з наступних правових підстав.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовЧязків  є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовЧязків. 

У відповідності зі ст.204 ЦК України  договори укладені між сторонами по справі, як  цивільно-правові  правочини  є правомірними  на час розгляду справи, оскільки  їх  недійсність прямо не встановлено законом, та  вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами  мають  виконуватися належним чином.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобовЧязання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Розглядом матеріалів справи встановлено, що позивачем на підставі укладеного договору оренди індивідуального визначеного (нерухомого або іншого) майна №5 від 01.02.2006р. у тимчасове платне користування було надано відповідачу нежитлове виробниче приміщення першого поверху столярного цеху, загальною площею 321,7 кв.м., яке розміщене за адресою: Одеська область, с.м.т. Таїрове, вул. 40-річчя Перемоги.

29 грудня 2006р. між сторонами по справі укладено Додаткову угоду до Договору оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі УААН від 01.02.2006р. №5 (надалі - Додаткова угода). Відповідно до умов цієї Додаткової угоди термін дії Договору було подовжено до 31 березня 2007р.

В якості підстав дострокового  розірвання договору та стягнення заборгованості  позивач посилається на ті обставини, що відповідачем в порушення п.3.3 укладеного договору  з травня 2007 року по липень 2008 року не сплачувалась орендна плата у зв'язку з чим у відповідача станом на 30 червня 2008р. наявна заборгованість у розмірі 32 333,07грн. В підтвердження зазначених обставин позивач надав суду розрахунок суми позовних вимоги, з якого вбачається, що заборгованість відповідача станом на час звернення до суду складає 32 333,07 грн.

Однак зазначені обставини не відповідають фактичним обставинам справи та не приймаються судом до уваги, як належні докази наявності у відповідача заборгованості у розмірі 32 333,07 грн., з огляду на наступне.

Спірні питання щодо права користування орендованим приміщенням та терміну дії договору неодноразово з'ясовувалися сторонами по справі шляхом звернення до суду з відповідними позовами.  Так, зокрема СПД ОСОБА_1 у липня 2007 року був поданий позов до суду  про визнання договору оренди індивідуального визначеного (нерухомого або іншого) майна №5 від 01.02.2006р. продовженим та усунення перешкод  у користуванні цим орендованим нежитловим приміщенням , в якому  СПД ОСОБА_1 посилався  у тому числі  на неможливість користування орендованим приміщенням за вини орендодавця, а саме ДП „ДГ „Таїровське”.

Згодом рішенням господарського суду Одеської області від 13.07.2007р. по справі №26-3/83-07-3533 договір оренди індивідуального визначеного (нерухомого або іншого) майна, нежилого виробничого приміщення столярного цеху, площею 321,7 кв.м., розташованого за адресою: с.м.т. Таїрова, вул. 40 річчя Перемоги, на першому поверсі, що належить до державної власності №5, укладений 24.03.2006р., між ДП „ДГ „Таїровське” та СПД -фізичною діяльністю ОСОБА_1 визнано таким, що є продовженим на той самий строк та на тих самих умовах, а також зобов'язане ДП „ДГ „Таїровське” не чинити перешкоди  у користуванні вищезазначеним приміщенням. При цьому в рішенні суду зазначено, що судом при розгляді справи у суді встановлено наявність перешкод у користуванні орендованим майном з боку ДП „ДГ „Таїровське”, що позбавляють СПД ОСОБА_1 користуватися орендованим майном.

Оскільки зазначене рішення суду від 13.07.2007р. по справі №26-3/83-07-3533 в апеляційній та касаційній інстанціях  було залишено без змін та є  чинним на час розгляду справи у суді, а відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України  факти встановлені  рішенням господарського суду  під час розгляду  однієї справи, не доводяться знову при вирішенні  інших спорів, в яких беруть участь  ті самі сторони , суд  вважає  наявність перешкод у користуванні орендованим майном, здійснених з боку ДП „ДГ „Таїровське” доведеними та такими , що не потребують додаткового доказування.

Крім того розглядом матеріалів встановлено, що фактично весь термін  з липня 2007року  по теперішній час відповідач не мав змоги постійно користуватися орендованим приміщенням и займатися  в ньому своєю підприємницькою діяльністю, оскільки   приміщення столярного цеху знаходиться на охоронюваній позивачем території, вхід на яку було заборонено відповідачеві. Таким чином у зв'язку з неможливістю  користування орендованим приміщенням відповідач не здійснювалися платежі з орендної плати, так як фактично не відбувалося користування приміщенням.

Матеріалами справи встановлено, що станом на час звернення позивача до суду у відповідача була наявна заборгованість з орендної плати, однак зазначена заборгованість утворилась внаслідок неправомірних дій відповідача, які були направленні на здійснення перешкод відповідачу у користуванні об'єктом оренди.

У відповідності до п. 3.1 укладеного договору, орендна плата становить 1863,36 грн. на місяць. При цьому, нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку визначеному чинним законодавством.

Пунктом 3.3 укладеного договору встановлено, що орендна плата в повному обсязі перераховується ДП „ДГ „Таїровське” щомісячно не пізніше 12 числа наступного за звітним.

Позивачем на протязі дії договору оренди чинилися відповідачу перешкоди у вільному користуванні об'єктом оренди у зв'язку з чим відповідач не мав змоги займатися підприємницькою діяльністю та отримувати від цього реальні доходи. Зазначені обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи рішенням господарського суду Одеської області по справі №26-3/83-07-3533 від 13.07.2007р., постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.12.2007р. по справі 26-3/83-07-3533 та постановою Вищого господарського суду України від 08.04.2008р. по цій же справі.

Однак не зважаючи на перешкоди у користуванні майном, відповідачем в процесі розгляду даної господарської справи були надані належні докази оплати орендної плати у загальному розмірі 27 950 грн., що підтверджується копіями квитанцій, які наявні в матеріалах справи. Однак зазначена заборгованість відповідача по орендній платі була погашена не в повному обсязі, оскільки на момент здійснення платежу відповідач не мав достатньої кількості грошових коштів у зв'язку з тим, що він не мав можливості займатися підприємницькою діяльністю тому що позивачем чинилися перешкоди у вільному користуванні об'єктом оренди.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідачем визнано борг та  частково погашено заборгованість з орендної плати у розмірі 27 950 грн., яка виникла не за вини відповідача, суд доходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача грошових коштів підлягають частковому задоволенню на суму 4383,07 грн.

Стосовно позовних вимог ДП „ДГ „Таїровське” щодо розірвання договору оренди укладеного між сторонами по справі, суд вважає їх безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають з наступних правових підстав.

Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимоги щодо розірвання договору оренди посилається на вимоги ст. 782 ЦК України, зі змісту якої випливає, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір найму є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Однак, розглядом матеріалів справи встановлено, що саме позивач порушував умови укладеного договору та не допускав відповідача до орендованого ним приміщення про що свідчать вищезазначені судові рішення, які маються в матеріалах справи.

Крім цього, представником відповідача в судовому засіданні було надано фотографію, з якої вбачається, що приміщення, яке є предметом вищевказаного договору оренди, опечатано позивачем та відповідач його не використовує.

Посилання позивача на те, що відповідачем в порушення п. 5.5 укладеного договору та                ст. 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” не застраховане орендоване майно, що є підставою для розірвання договору оренди не заслуговує на увагу суду у зв'язку з наступним.

Як стверджує відповідач у наданих суду письмових запереченнях, 18.10.2007р. працівники страхової компанії виїхали на адресу за якою розташований об'єкт оренди для огляду та оцінки орендованого приміщення. Однак співробітниками охорони позивача названих спеціалістів на територію на якій знаходилось приміщення допущено не було. Після чого страхова компанія повідомила відповідача, що укладання договору можливе лише за наявності обстеження приміщення, яке є предметом спірного договору оренди.

Зазначені обставини підтверджуються листом страхової компанії Одеської філії АСТ „Вексель” вих.№706/1 від 11.06.2008р., з якого вбачається, що представники страхової компанії двічі виїхали за адресою на якій розташований об'єкт оренди для огляду об'єкту страхування, однак їх не було допущено на територію на якій знаходиться склад, який орендує відповідач тому відповідно і договір страхування не міг бути укладений.

Представник позивача у судовому засіданні повідомив суд, що дійсно  територія на якій розташоване нежитлове приміщення, яке є предметом укладеного між сторонами по справі договору, оренди охороняється цілодобово і доступ на вказану територію обмежений.

Оскільки за своєю юридичною природою договір оренди , укладений між сторонами по справі -це двостороння угода, в якій визначено обов'язки ,так і права  як орендаря, так і орендодавця, сторони повинні довести суду  належне виконання своїх зобов'язань за договором .

У відповідності до вимог ст. 15 ЦК України, кожна  особа  має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або  оспорювання. При цьому, кожна особа має право на захист свого  інтересу,  який  не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст.ст. 188 ГК України розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Стаття 26 п. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та п. 10.4 укладеного договору передбачає, що договір оренди може бути на вимогу однієї із сторін розірвано за рішенням суду у разі невиконання однією із сторін своїх зобов'язань.

Вимогами ст. 614 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Статтею 615 ЦК України  передбачено що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має  право частково або у повному обсязі відмовитися  від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що порушення розміру та  строків оплати орендних платежів  СПД ОСОБА_1 є наслідком винних дій орендаря ДП „ДГ „Таїровське”, тому між поведінкою боржника і порушенням зобов'язання не має причинного зв'язку, у зв'язку з чим відповідач не може нести відповідальність за порушення умов договору, тому правові підстави для розірвання договору  оренди та покладання на відповідача  цивільно-правової відповідальності  за це  відсутні.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Вимогами ст. 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги ДП „ДГ „Таїровське” Національного наукового центру „Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова” підлягають задоволенню частково з врахуванням визнання відповідачем позову в цій частині, з СПД ФО ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість з орендної плати у розмірі 4383,07 грн., в іншій частині позову слід відмовити.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

 

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

 

1.          Позов задовольнити частково.

 

2.          Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 /АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1/ на користь Державного підприємства „Дослідне господарство „Таїровське” Національного наукового центру „Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова” /65496, Одеська область, Овідіопольський район, с.м.т. Таїрове, вул. 40-річчя Перемоги, 27-А, код ЄДРПОУ 13916781/ 4 383 грн. 07 коп. /чотири тисячі триста вісімдесят три грн. 07 коп./ - заборгованості; 102 грн. 00 коп. /сто дві грн. 00 коп./ - держмита; 118 грн. /сто вісімнадцять грн.00 коп./ - послуги ІТЗ судового процесу.

     Наказ видати.

 

3.   В іншій частині позову відмовити.

 

     Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

     Повний текст рішення складено та підписано 05.12.2008р.

     Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

 

Суддя                                                                                       Зуєва Л.Є.