АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ[1]
09 квітня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді Росік Т.В.
суддів: Прокопчук Н.О.‚ Мазурик О.Ф.
при секретарі Калініній Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, подану представником на підставі довіреності ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 грудня 2013 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа Служба у справах дітей Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житлового приміщення,
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19.12.2013 року позов ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа Служба у справах дітей Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житлового приміщення задоволено частково.
У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ «Альфа-Банк» за кредитним договором №800002969 від 18.01.2008 року, яка станом на 05.04.2013 року становить 1 931 167, 07 грн. і складається з заборгованості за кредитом 877 514, 06 грн., заборгованості по відсотках 526 273,75 грн., заборгованості по пені 527 379,26 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №800002969-И від 18.01.2008 року - квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 44, 00 кв. м., житловою - 29,40 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 18.01.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого в Київському міському БТІ 24.01.2008 року в реєстровій книзі д. 1350-17 за реєстровим № 5627 (реєстраційне посвідчення №030407), шляхом реалізації предмета іпотеки з прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження» встановивши початкову ціну продажу на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна. Виселено ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Альфа-Банк» судові витрати у сумі 3441 грн. В задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
ОСОБА_2, вважаючи, що рішення постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, без з'ясування обставин, що мають значення для справи, в поданій представником апеляційній скарзі просить його скасувати.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те‚ що суд не вирішив питання щодо визнання його сина ОСОБА_4, який на даний час є повнолітнім, неналежним відповідачем по справі так як останній не має ніяких зобов'язань перед позивачем. Суд незаконно відмовив у задоволенні його клопотання про зупинення провадження у справі з підстав перебування у провадженні цього ж суду цивільної справи за його позовом до ПАТ «Альфа-Банк» про визнання іпотечного договору від 18.01.2008 року недійсним. Вважає, що наданий йому позивачем кредит на придбання житла за своєю суттю є споживчим кредитом тому відносини які виникли між ним та позивачем повинні регулюватись положеннями Закону України «Про захист прав споживачів», які суд не взяв до уваги. Зазначає, що вимагаючи усунення порушення умов основного зобов'язання протягом тридцяти днів, позивачем було порушено п. 4 ч.10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», яка передбачає повернення споживчого кредиту забезпеченого іпотекою та за споживчим кредитом на придбання житла протягом шістдесяти календарних днів з дня одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця. Позивач при здійсненні розрахунку заборгованості перевищив встановлені законом обмеження при розрахунку розміру пені.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити.
Представник ПАТ «Альфа-Банк» просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.
ОСОБА_4, представник Служби у справах дітей Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 18.01.2008 року між ЗАТ «Альфа-Банк» (правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк») та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 800002969, згідно умов якого ЗАТ «Альфа-Банк» надав відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кредит в сумі 110 000 доларів США зі сплатою 12,58 % річних з кінцевим строком повернення 18.01.2033 року для оплати/часткової оплати вартості квартири АДРЕСА_1, яка придбавається позичальником у власність за договором купівлі-продажу.
Згідно п.2.9. кредитного договору платежі з повернення кредиту та сплати процентів за користування ним, оплата вартості усіх супутніх послуг та інших фінансових зобов'язань позичальника здійснюються у сумах та в терміни, що передбачені графіком платежів та розрахунком сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, який є додатком № 1 до цього договору та є його невід'ємною частиною .
Відповідно до п.3. договору, відповідач зобов'язувався в порядку та на умовах, що визначені даним договором повертати кредит, виплачувати банку проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі. Повернення кредиту (його частини) та сплата процентів за користування ним здійснюється позичальником у порядку, передбаченому додатком № 1 до цього договору. Відповідно до п.п. 8.1,8.3кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості щомісячно за фактичний строк користування кредитом, виходячи з 30 днів у місяці та 360 - у році. Банк здійснює кінцевий розрахунок процентів, що підлягають оплаті, на день здійснення остаточного повернення кредиту. Платежі з повернення кредиту та сплата процентів за його користування здійснюються щомісячно відповідно до даного договору
Відповідно до п.7.1. договору позичальник зобов'язувався повернути кредитору кредит та сплатити проценти за користування кредитом частинами у терміни, що визначені додатком №1 до цього договору, а також належним чином виконати інші зобов'язання, викладені в цьому договорі.
Згідно п. 3.6. договору кредиту встановлено, що в разі невиконання чи несвоєчасного виконання зобов'язання в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій, згідно з умовами цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору пеню в розмірі 1% від простроченої суми за кожен день прострочення.
Згідно п. 5.1. кредитного договору передбачено право банку вимагати (в тому числі і в судовому порядку) від позичальника дострокового виконання зобов'язань за договором у будь-якому з наступних випадків істотного порушення позичальником зобов'язань за цим договором, зокрема , у разі затримання сплати частини кредиту та/або процентів за його користування, щонайменше на один календарний місяць, у разі іншого істотного порушення умов цього договору та/або будь-якого договору забезпечення та/або відповідних договорів страхування. У разі набуття кредитором на підставах, передбачених цим договором, права вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, кредитор направляє на адресу позичальника рекомендованим листом письмову вимогу про дострокове повернення кредиту, сплату нарахованих процентів за користування кредитом, нарахованої неустойки та інших платежів та нарахувань за цим договором та/або про усунення порушення та виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний термін з письмовим попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги (п. 9.1. кредитного договору).
На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 800002969 від 18.01.2008 року 18.01.2008 року між ЗАТ «Альфа-Банк» (правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк») та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір № № 800002969-И, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 204.
Відповідно до п.п. 1.1., 3.1.,3.3. іпотечного договору на забезпечення виконання зобов'язання іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності майно: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1. За згодою сторін предмет іпотеки оцінюється в 527 725 грн., що за курсом НБУ станом на 18.01.2008 року становить 104 500 доларів США.
Відповідно до п. 6.1. іпотечного договору від 18.01.2008 року іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання основного зобов'язання, невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем умов цього договору, у інших випадках, передбачених законодавством України. У разі порушення іпотекодавцем основного договору та/або умов цього договору іпоткодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення, в якій зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно о умов цього договору. Документом, що підтверджує відправлення іпотекодавцем письмової вимоги про усунення порушення та виконання порушеного зобов'язання є квитанція поштового відділення про відправлення відповідного рекомендованого листа іпотекодавцю за адресою його фактичного проживання(реєстрації) зазначеною у преамбулі та в ст. 8 цього договору.
ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором № 800002969 від 18.01.2008 року не виконував, у зв`язку з чим станом на 05.04.2013 року утворилася заборгованість по сплаті основного боргу по кредиту в сумі 877514,06 грн., яка згідно офіційного курсу НБУ становила 109785, 32 доларів США; заборгованість зі сплати відсотків в сумі 526 273,75 грн., яка згідно офіційного курсу НБУ становила 65841,83 доларів США; пеня в сумі 527379,26 грн.
За ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а відповідно до ст. 629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 порушив умови кредитного договору, позивачем виконано вимоги ст. 35 Закону України «Про іпотеку», надіслано відповідачам письмову вимогу про усунення порушень з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с.38-44) , тобто позивачем була дотримана процедура досудового врегулювання спору щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки..
Резолютивна частина рішення суду відповідає вимогам ст. 39 Закону України «Про іпотеку».
Не можуть бути прийняті до уваги доводи апеляційної скарги про перевищення позивачем при здійсненні розрахунку заборгованості пені встановлених законом обмежень.
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що пеня розрахована на підставі п.3.6 розділу 2 кредитного договору в сумі 599 819,46 доларів США, що за курсом НБУ складало 4794356,94 грн. Разом з тим, зважаючи на принцип розумності та справедливості, ПАТ «Альфа-банк» зменшив розмір пені, яку просив стягнути з відповідача до суми 527 379,26 грн.
Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України "Про іпотеку", звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Частини 2 і 3 зазначеної статті встановлюють певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Відповідно до роз'яснень викладених у п. 43 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам розґяснено, що при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке. Згідно з ч. 4 ст. 9, ст. 109 ЖК України, ст. ст. 39 - 40 Закону України "Про іпотеку" виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення. При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.
11.04.2013 року позивачем заявлено вимогу відповідачам про добровільне виселення з переданого в іпотеку житлового приміщення, яка була отримана адресатами 19.04.2013 року (а.с. 44).
ОСОБА_4, згідно відмітки в паспорті, 17.10.2013р. було знято з реєстрації місця проживання в АДРЕСА_1 (а.с.78).
Згідно довідки форми №3 виданої 05.11.2013 року ТОВ «Кийградсервіс» в АДРЕСА_1 зареєстрований відповідач по справі - ОСОБА_2 (а.с. 79).
Зважаючи на наведені норми закону та обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що позивач, заявивши попередньо вимогу про добровільне виселення відповідачів з переданої в іпотеку квартири, виконав вимоги Закону України «Про іпотеку», а тому суд дійшов до правомірного висновку щодо виселення відповідача ОСОБА_2 із спірної квартири, відмовивши при цьому в задоволенні позову в частині виселення з квартири відповідача ОСОБА_4
Згідно ч. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - шістдесяти календарних днів з дня одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність.
Колегією суддів відхиляються доводи апеляційної скарги про порушення позивачем вимог ч.10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» при направленні вимоги про усунення протягом тридцяти днів порушення умов основного зобов'язання, оскільки після отримання у квітні 2013 року вимоги позивача про необхідність виконання зобов'язання та добровільне виселення під час розгляду справи, який тривав більше шістдесяти календарних днів, відповідач мав можливість сплатити заборгованість за кредитним договором.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, і на законність оскаржуваного рішення не впливають.
Перевіривши рішення в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не дають підстав вважати, що при вирішенні справи мало місце неправильне застосування судом матеріального права чи порушення процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.
Колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справпротягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий- суддя:
Судді:
Справа № 761/13685/13-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/2525/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Маліновська В.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Росік Т.В.