Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" грудня 2008 р. Справа № 15/208-08
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді (доповідач),
при секретарі Беляєвій І.І.
за участю представників сторін:
позивача - Забіяка Н.О. за довіреністю № М-05/929 від 18.06.2008 р., Лук’яненкоІ.М. за довіреністю № НФ-01-06/269 від 11.08.2008 р.
відповідача - відповідача: Маєвська Т.М. за довіреністю № 7 від 01.01.2008 р., Ткаченко О.Т. за довіреністю № 4 від 04.01.2008 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 2416/Х2) на рішення господарського суду Харківської області від 06.10.08 р. по справі № 15/208-08
за позовом Статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця", м. Харків
до ТОВ "Українська Транспортно-експедиційна Компанія", м. Харків
стягнення 3265,70 грн.,-
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від 06.10.2008 року по справі №15/208-08 (суддя Лаврова Л.С.) позовні вимоги СТГО «Південна зілізниця» до ТОВ «Українська транспортно-експедиційна компанія» (УТЕК) задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 471,69грн. збору за зберігання вантажу, 102грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в частині стягнення 2797,69грн. відмовлено.
Позивач з рішенням господарського суду Харківської області не погодився звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить частково скасувати рішення від 06.10.2008 року та прийняти нове рішення стягнувши з відповідача суму 2797,69грн. та відшкодувати витрати по сплаті державного мита у сумі 51грн. за подання апеляційної скарги. В обгрунтування поданої скарги посилається на те, що оскаржуване ріщення прийняте з порушення норм матеріального та процесуального права та з порушенням судом засад рівності учасників судого процесу.
Відповідач у наданому відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду від 06.10.2008 року залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення. Вважає, що судом першої інстанції були у повному обсязі оглянуті всі необхідні документи для надання оцінки обставинам справи відповідно до вимог законодавства, але вважає, що при винесенні рішення не враховані вимоги міжнародного транспортного законодавства, а саме положення щодо обов’язкового претензійного порядку до пред’явлення позову.
Розглянувши апеляційну скаргу позивача, перевіривши матеріали справи, заслухавши у присутніх у судовому засіданні представників сторін, колегія суддів встановила.
25.12.2006 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про організацію експортно-імпортних і внутрішніх перевезень вантажів.
Відповідно до п.1.2 зазначеного договору діяльність "Сторін" регламентується вимогами Статуту залізниць України, Правилами перевезення вантажів, угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМГС) іншими нормативними актами, що регулюють міжнародні і внутрішні перевезення вантажів, а також чинним законодавством України.
Згідно до Договору №0144/7 від 25 грудня 2006 року ”Про організацію експортно – імпортних і внутрішніх перевезень вантажів підписаного між ТОВ „Українська транспотрно-експедиційна компанія” ( ТОВ „Утек”) та СТГО Південна залізниця, в період липень-серпень 2007 року на адресу вантажоодержувача ТОВ „ Утек” на станцію призначення Рогань Південної залізниці в міжнародному сполученні зі станції Чагода (Росія) прибували вагони з вантажем які підлягали митному оформленню.
З цих підстав вагони, з моменту повідомлення одержувача про їх прибуття до подачі під вивантаження, знаходились на станційних коліях про що станцією Рогань були складені акти загальної форми №269 від 29.07.07 року (вагони №№24584872,23840358,24631160,24434862, 26241794), №281 від 03.08.07 року (вагон №23660343), №304 від 16.08.07 року (вагони №№23112451, 23028624), №342 від 26.08.07 року (вагони №№22945661, 24498388, 224410219, 24248643, 22101786, 24269573, 22371421, 22083513, 24576001, 24243420, 21786124), про знаходження вагонів на станційних коліях з вини вантажоодержувача. На підставі яких позивачем був нарахований збір за зберігання вантажу в сумі 3269,38 грн.
26.12.2007 року позивач направив на адресу відповідача претензію №М-05/М-29 про відшкодування витрат по затримці вагонів на наведену суму.
Листом №11 від 28.01.2008 року ТОВ «УТЕК» повідомило заявника, про повне відхилення претензії на підставі статті 6 ГПК України та вимог які випливають з претензії як таких, що не відповідають вимогам статті 46 Статуту залізниць України, розділу 2 п.п. 2.1.- 2.3. Тарифного керівництва №1, пункту 8 Правил зберігання вантажів, розділу 28 Правил складання актів.
Колегія суддів дослідивши матерали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та зміні рішення господарського суду Харківської області виходячи з наступного.
Частинами 1, 2 Цивільного кодексу України визначено, що чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, є частиною національного цивільного законодавства України. Якщо у чинному міжнародному договорі України, укладеному у встановленому законом порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом цивільного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.
Відповідно до § 1 статті 31 Угоди про міжнародне вантажне сполучення (учасником якої являється Україна) претензії та позови вантажовідправника або вантажодержувача до залізниць по договору перевезення, а також вимоги та позови залізниці до ватажовідправників або вантажодержувачів про сплату перевізних платежів, штрафів про відшкодування збитків можуть бути заявлені протягом 9 місяців, за винятком претензій та позовів про прострочення в доставці вантажів, для пред’явлення яких встановлено 2-х місячний термін.
З урахуванням наведених положень законодавства колегія суддів приходить до висновку про вірне застосування судом першої інстанції 9-ти місячного строку для заявлення позову.
Суд не приймає до уваги заперечення відповідача, щодо того, що претензія від 26.12.2007 року, яка надійшла на його адресу, не може бути належним доказом заявлення відповідної претензії оскільки до неї не був доданий документ на підтвердження повноважень особи яка її підписала - начальника служби комерційної роботи і маркетингу, з огляду на те, що в матеріалах справи наявна довіреність №744 від 03.09.2007 року на ім’я Тройнікова Д.С. (начальника служби комерційної роботи і маркетингу) до обсягу наданих повноважень якого входить право на подання претензій від імені СТГО «Південна залізниця» строком на 1 рік.
Крім того, заперечення відповідача з того приводу, що у відповіді №11 від 28.01.2008 року заявлена позивачем претензія відхилена повністю на підставі статті 6 ГПК України, також не можуть бути прийняті колегію суддів до уваги, оскільки таке посилання зроблене без точного зазначення частини чи пункту на підставі якого відхиляється претензія.
Також, слід зауважити, що відповідно до частини 3 статті 7 ГПК України, якщо до претензії не додано всі документи, необхідні для її розгляду, вони витребуються у заявника із зазначенням строку їх подання, чого не було зроблено відповідачем у даному випадку. Крім того, він незважаючи на посилання на відсутність у особи яка підписала довіреність належних повноважень, надав позивачу відповідь по суті заявленої претензії.
З урахуванням наведеного судова колегія вважає, що позивачем, у даному випадку, було дотримано встановлений законом претензійний порядок.
Відповідно до статті 46 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року №457, одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Згідно підпункту 2.3., 2.5. розділу 2 Тарифного керівництва №1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, за зберігання у вагонах вантажів, що мають вивантажуватись на місцях загального і незагального користування, але не подані під вивантаження з вини одержувача, збір справляється після закінчення терміну безоплатного зберігання, що визначається з 24-ї години дати повідомлення одержувача про прибуття вантажу... При нарахуванні зборів за зберігання вантажів неповна доба округляється у всіх випадках до повної.
Після закінчення терміну безоплатного зберігання до моменту вивезення вантажів вантажоодержувачами (експедиторами), справляється збір за кожну добу в розмірах: 1,5 грн. за одну тонну - при зберіганні вантажів у критих складах, вагонах, контейнерах ( підпункт 2.1. Тарифного керівництва №1).
Положеннями підпункту 2.6. Тарифного керівництва №1 визначено, що при виникненні на станції ускладнень, пов'язаних із несвоєчасним вивезенням вантажів одержувачами (експедиторами), начальник залізниці має право збільшити ставку збору за зберігання вантажів до двократного розміру. Підвищена ставка вводиться не раніше доби після того, як буде вивішене оголошення про це на станції.
Абзацом 11 статті 3 Правил складання актів, визначено, що акти загальної форми складаються для засвідчення затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням вантажу, а також затримки через недодання чи неналежне оформлення відправником документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил, і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності.
Відповідно до наявного в матералах справи акту загальної форми №269 від 29.07.07 року (вагони №№24584872,23840358,24631160,24434862, 26241794), довідки-пам’ятки №504 про передавання вагонів у користування клієнту, натурного листа поїзда 5973, накопичувальної картки №661158 за 05.08.2007 р., витягу з книги повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження, можна зробити висновок про повідомлення вантажоотримувача щодо прибуття вантажу, загальною вагою 110т. (1 вагон 22т.), 29.07.2007 року о 10год. 15хв., подавання вагонів відповідачу під вивантаження 31.07.2007 року об 11год. 30хв.
З урахуванням наведених раніше положень законодавства, колегія суддів приходить до висновку про початок терміну безоплатного зберігання у даному випадку з 24-ї години 29.07.2007 року. Початок терміну оплатного зберігання та нарахування плати за зберігання вантажу з 0 годин 01 хв. 30.07.2007 року. У даному випадку, приймаючи до уваги положення підпункту 2.5. розділу 2 Тарифного керівництва №1, з відповідача підлягає стягненню збір за зберігання вантажу за одну добу у розмірі 549,65грн. (1,5х2,776х110=458,04; 458,04+ 20% ПДВ=549,65).
Разом з тим господарським судом Харківської області встановлено, що по переліку ТЕХПД №78 від 05.08.07 року позивач стягнув з відповідача 946 грн. за дві доби зберігання вантажу, а переліком ТЕХПД від 11.12.07 №136 позивач відкоригував особовий рахунок відповідача по заявленій ним претензії на загальну суму 2724 грн.80 коп., поверненням надмірно стягненої за одну добу суму 473грн. в т.ч. ПДВ та зроблено висновок, що по спірній групі вагонів сума збору яка належить залізниці за одну добу 473 грн. без ПДВ була списана ТЕХПД в загальній сумі 946грн.00 коп. з особового рахунку відповідача без коригування тобто стягнена позивачем, а тому не підлягає повторному поверненню. А надмірно стягненна сума 473 грн. без ПДВ не підлягає відшкодуванню, як неправомірно нарахована.
Разом з тим такий висновок господарського суду не відповідає обставинам справи, оскільки, як свідчать матерали справи та не заперечувалось представниками сторін в судовому засіданні, між сторонами існували відносини щодо претензії ТОВ «УТЕК» до СТГО «Південна залізниця» від 30.09.2007 року на суму 2724,80грн., яка була задоволена позивачем відповідно до пункту 3.2. Договору про організацію експортно-імпортних та внутрішніх перевеземнь від 25.12.2006 року №0144/7 і п.2.10. розділу 11 – Правил розрахунків за перевезення вантажів, і відносини та розрахунки щодо наведеної претензії не можуть бути прийняті та розглянуті судом в межах цієї справи яка розглядається з урахуванням претензії заявленої позивачем 26.12.2007 року. Доказів досягнення домовленості між сторонами з цього приводу сторонами не надано та не заявлено.
Відповідно до наявного в матералах справи акту загальної форми №281 від 03.08.07 року (вагон №23660343), довідки-пам’ятки №517 про користування вагонами, натурного листа поїзда 5981, накопичувальної картки №661165 за 24.08.2007 р., витягу з книги повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження, можна зробити висновок про повідомлення вантажоотримувача щодо прибуття вантажу, загальною вагою 22т. (1 вагон 22т.), 03.08.2007 року о 18год. 22хв., подавання вагонів відповідачу під вивантаження 07.08.2007 року об 11год. 00хв.
У даному випадку, термін безоплатного зберігання розпочався з 24-ї години 03.08.2007 року, а початок терміну оплатного зберігання та нарахування плати за зберігання вантажу з 0 годин 01 хв. 05.08.2007 року.
Зважаючи на наявне в матералах справи повідомлення начальника залізниці від 06.08.2007 року, щодо застосування двократного розміру ставки збору за зберігання вантажу вагону №23660343, суд вважає обгрунтованим застосування позивачем подвійної ставки збору, але з урахуванням положень підпункту 2.6. Тарифного керівництва №1 та дати повідомлення про застосування цієї ставки - 06.08.2007 року, колегія суддів вважає, що збір за подвійною ставкою належить нараховувати за дві доби - 6 та 7 серпня 2007 року ((1,5 х 2,859 х 22т х 2 доби) х 2= 377, 38; 377,38грн. + 20% ПДВ=452,86грн.) За 05.08.2007 року з відповідача підлягає стягненню збір у однократному розмірі 113,21грн. (1,5 х 2,859 х 22т=94,35; 94,35грн. + 20% ПДВ = 113,22грн.) Всього за актом №281 з відповідача підлягає стягненню збір у розмірі 566,08грн.
Відповідно до наявного в матералах справи акту загальної форми №304 від 16.08.07 року (вагони №№23112451, 23028624), довідки-пам’ятки №539 про користування вагонами, натурного листа поїзда, накопичувальної картки №661195 за 24.08.2007 р., витягу з книги повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження, можна зробити висновок про повідомлення вантажоотримувача щодо прибуття вантажу, загальною вагою 44т. (1 вагон 22т.), 16.08.2007 року о 16год. 50хв., подавання вагонів відповідачу під вивантаження 17.08.2007 року об 19год. 00хв.
З урахуванням наведених раніше положень законодавства, колегія суддів приходить до висновку про початок терміну безоплатного зберігання у даному випадку з 24-ї години 16.08.2007 року та початку терміну оплатного зберігання та нарахування плати за зберігання вантажу з 0 годин 01 хв. 18.08.2007 року. Зважаючи на те, що відповідачем станом на цей час вагони вже були подані під вивантаження, колегія суддів вважає, що позивачем неправомірно нарахована та заявлена до стягнення сума за актом загальної форми №304, оскільки вантаж в вагонах на станції знаходився в межах строку безоплатного зберігання.
Відповідно до наявного в матералах справи акту загальної форми №№342 від 26.08.07 року (вагони №№22945661, 24498388, 224410219, 24248643, 22101786, 24269573, 22371421, 22083513, 24576001, 24243420, 21786124), пам’ятки №570 про користування вагонами, натурного листа поїзда №5979, накопичувальної картки №661230 за 29.08.2007 р., витягу з книги повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження, можна зробити висновок про повідомлення вантажоотримувача щодо прибуття вантажу, загальною вагою 242т. (1 вагон 22т.), 26.08.2007 року о 18год. 25хв., подавання вагонів відповідачу під вивантаження 27.08.2007 року об 19год. 35хв.
Тобто, термін безоплатного зберігання у даному випадку розпочався з 24-ї години 26.08.2007 року, а термін оплатного зберігання та нарахування плати за зберігання вантажу з 0 годин 01 хв. 28.08.2007 року. Зважаючи на те, що відповідачем станом на цей час вагони вже були подані під вивантаження, колегія суддів вважає, що позивачем неправомірно нарахована та заявлена до стягнення сума за актом загальної форми №342, оскільки вантаж в вагонах на станції знаходився в межах строку безоплатного зберігання.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті рішення господарського суду Харківської області від 06.10.2008 року по справі №15/208-08 місцевим судом не доведено обставини, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими та викладені в цьому рішенні висновки не відповідають обставинам справи, в зв’язку з чим рішення підлягає зміні, а апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 12,99,101,102, п.4 статті 103, п.2,3 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів-
постановила:
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 06.10.2008 року по справі №15/208-08 змінити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська транспортно-експедиційна компанія" ( м.Харків, вул.Чугуївська, 27 а, оф.39) на користь Статутного територіально-галузевого об’єднання "Південна залізниця" ( м.Харків, вул.Червоноармійська,7 р/р 26007000002 ХФ АБ "Експрес-Банк" МФО 350716, ЗКПО 01072609) 1115,73грн. збору за зберігання вантажу, 34,80грн. державного мита, 40,26грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 17,40грн. держмита сплаченого за подання апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
В частині стягнення 2153,65 грн відмовити.
Повний текст постанови підписаний 08.12.2008 року
Головуючий суддя
Судді