ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
|
"19" грудня 2008 р. |
справа № 5020-12/561 |
За позовом: Закритого акціонерного товариства «Швейна фабрика імені Ніни Онілової»
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про визнання договору від 02.01.2002 припиненим, визнання договору від 01.08.2005 недійсним, спонукання звільнити приміщення, розташовані в будинку №5 по вул. Айвазовського в м. Севастополі, стягнення збитків в сумі 80724 грн.,
Суддя Харченко І.А.,
Представники сторін
Від позивача - Кудленко О.П., довіреність б/н від 09.07.2008, представник;
Від відповідача -не з'явився;
Суть спору:
15.10.2008 Закрите акціонерне товариство «Швейна фабрика імені Ніни Онілової»звернулось до господарського суду м. Севастополя з позовом (вх. №2743) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання договору від 02.01.2002 припиненим, визнання договору від 01.08.2005 недійсним, спонукання звільнити приміщення, розташовані в будинку №5 по вул. Айвазовського в м. Севастополі, стягнення збитків в сумі 80724 грн.
Ухвалою від 16.10.2008 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №5020-12/561.
08.12.2008 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду м. Севастополя з зустрічним позовом (вх. №3324) до Закритого акціонерного товариства «Швейна фабрика імені Ніни Онілової»про спонукання забезпечити електроенергією та холодною водою полупідвальне нежитлове приміщення колишньої їдальні по вул. Айвазовського, 5 в м. Севастополі, яке орендується Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за договором оренди від 02.01.2002.
Ухвалою від 10.12.2008 позовні матеріали повернені Фізичної особі-підприємцю ОСОБА_1 без розгляду на підставі пункту 5 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач явку повноважних представників до судового засідання не забезпечив, про дату, місце та час засідання повідомлено належним чином -рекомендованою кореспонденцією.
Справа розглядається за наявними в неї матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач позовні вимоги не визнав, вважає, що договір оренди від 02.01.2002 є продовженим до 31.12.2013.
Розгляд справи відкладався, строк вирішення спору продовжувався в порядку статей 69, 77 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статей 20, 22 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав представника позивача, суд,
встановив:
02.01.2002 між Закритим акціонерним товариством «Швейна фабрика імені Ніни Онілової» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір оренди майна, відповідно до пункту 1.1. якого ЗАТ «Швейна фабрика імені Ніни Онілової»передало ФОП ОСОБА_1 в термінове платне користування цокольне полупідвальне нежиле приміщення на п'ять років загальною площею 50 кв.м за адресою м. Севастополь, вул. Айвазовського, 5 (арк.с. 8 -10).
Пунктом 5.5 Договору від 02.01.2002 він діє з 02.01.2002 до 31.12.2007 та вважається продовженим на такий же термін і на тих же умовах якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не заявить про припинення договору.
01.08.2005 між Закритим акціонерним товариством «Швейна фабрика імені Ніни Онілової» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір, відповідно до пункту 1.1. якого ЗАТ «Швейна фабрика імені Ніни Онілової»передає ФОП ОСОБА_1 в термінове платне користування цокольне полупідвальне нежиле приміщення загальною площею 35 кв.м за адресою м. Севастополь, вул. Айвазовського, 5. Строк дії договору від 01.08.2005 встановлений з моменту його підписання сторонами до 31.12.2008 (арк.с. 11 -13).
Як вбачається з умов зазначених договорів, відповідач сплачувала в порядку, передбаченому пунктом 4.2. договору від 02.01.2002 орендну плату в розмірі 500 грн. щомісячно, а відповідно до пункту 3.2 договору від 01.08.2005 розмір орендної плати збільшився до 1800 грн. щомісячно.
Відповідно до висновку фахівця Севастопольського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Заслуженого професора М.С. Бокаріуса №710 від 09.10.2008 загальна площа приміщень цокольного полупідвального приміщення по вул. Айвазовського, 5 в м. Севастополі, що знаходиться в користуванні ФОП ОСОБА_1 складає 78,6 кв.м. Сумарна площа приміщень, що знаходяться в користуванні ФОП ОСОБА_1 менше 85 кв.м. Таким чином, договір від 02.01.2002 і договір від 01.08.2005 не є двома не взаємозв'язаними один з одним договорами, що надають ФОП ОСОБА_1 право одночасного користування приміщеннями цокольного полупідвального приміщення ЗАТ «Швейна фабрика ім. Ніни Онілової»площею 50 кв.м. і приміщеннями площею 35 кв.м., а тому можна зробити висновок про те, що договір від 01.08.2005 є новацією договору від 02.01.2002.
Відповідно до статті 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).
Згідно до статті 793 Цивільного кодексу України, в редакції, що діяла на момент укладання договору від 01.08.2005, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
Статтею 220 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Строк дії договору від 01.08.2005 був визначений позивачем більш чім на три роки. При цьому, договір від 01.08.2005 був укладений в простої письмової формі без дотримання вимоги статті 220 Цивільного кодексу України про його нотаріальне посвідчення, жодна із Сторін договору не пред'являла іншій Стороні вимогу про відповідне його нотаріальне посвідчення.
На підставі викладеного, суд вважає, що договір від 01.08.2005 є нікчемним правочином.
Згідно статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Таким чином, позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Швейна фабрика імені Ніни Онілової»підлягають задоволенню частково.
Щодо вимог позивача про стягнення збитків в сумі 80724 грн. з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, то в цей частині позовні вимоги задоволенню не підлягають оскільки посилання позивача на статтю 623 Цивільного кодексу України у цьому випадку є неправомірною.
Вимоги статті 623 Цивільного кодексу України поширюються на відносини, які виникли внаслідок не виконання боржником договірних зобов'язань. А в цьому випадку відповідач зобов'язання за договором не порушував.
Витрати позивача по оплаті державного мита та інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу віднести на відповідача згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись статтями 215, 387, 604, 793 Цивільного кодексу України ст. 49, 69, 77, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Визнати припиненим договір оренди майна від 02.01.2002, укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Закритим акціонерним суспільством «Швейна фабрика імені Ніни Онілової».
3. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_1, ідентифікаційнийНОМЕР_1) звільнити приміщення загальною площею 78,6 кв.м. цокольного поверху в будівлі
розташованої за адресою: вул. Айвазовського, 5 в місті Севастополі, що належать Закритому акціонерному товариству «Швейна фабрика імені Ніни Онілової»(99011, м. Севастополь, вул. Айвазовського, 3, ідентифікаційний код 00309460).
4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційнийНОМЕР_1) на користь Закритого акціонерного товариства «Швейна фабрика імені Ніни Онілової»(99011, м. Севастополь, вул. Айвазовського, 3, ідентифікаційний код 00309460) 85,00 грн. - державне мито, 59,00 грн. - витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Швейна фабрика імені Ніни Онілової»(99011, м. Севастополь, вул. Айвазовського, 3, ідентифікаційний код 00309460) в доход Державного бюджету України (п/р №31113095700007 в УДК м. Севастополя, МФО 824509, ОКПО 24035598) державне мито в сумі 500,24 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
6. У задоволенні позовних вимог про стягнення збитків в сумі 80724 грн. та визнання недійсним договору від 01.08.2005, укладеного між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Закритим акціонерним суспільством «Швейна фабрика імені Ніни Онілової», відмовити.
Примірники рішення надіслати на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.
Суддя І.А. Харченко
Рішення оформлено та підписано
у порядку ст. 84 ГПК України
20.12.2008.
Розсилка:
1. ЗАТ «Швейна фабрика ім.. Н.Онілової»(99011, м. Севастополь, Інкерман, вул. Айвазовського, 3)
2. ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)