Справа №2а-3
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2008 року смт. Ємільчине
Ємільчинський районний суд в складі:
головуючого Пасічного Т.З.,
при секретарі Павлюку І.В.,
з участю представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Гойко О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ємільчине адміністративний позов ОСОБА_1 до комунального підприємства «Новоград-Волииське міжміське бюро технічної інвентаризації» про зобов»язання реєстратора здійснити реєстрацію прав власності на нерухоме майно,-
встановив:
Позивач ОСОБА_1., звернувся до суду з вказаним позовом, де зазначив, що згідно договору купівлі продажу від 25.01.2001 року купив у ДП автобаза ВАТ «Житомирводбуд» майновий комплекс з обладнанням. В умовах договору було зазначено, що право власності на майно виникає з моменту підписання акту прийомки-передачі, яка відбулася 31.01.2001 року. 16.01.2008 року позивач звертався в Новоград-Волинське міжміське бюро технічної Інвентаризації з заявою про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно в реєстрації якої йому було відмовлено з підстав відсутності нотаріального посвідчення договору купівлі -продажу нерухомого майна. В обгрунтування позову позивач зазначив, що відповідно до ст.227 ЦК в редакції 1963 року, дотримання форми нотаріального посвідчення вимагалося виключно при укладені договору купівлі-продажу житлового будинку, в якому хоча б однією із сторін є громадянин. В зв»язку з вишевикладеним позивач просив суд зобов»язати Новоград-Волинське міжміське бюро технічної Інвентаризації зареєструвати право власності на нерухоме майно, що належить йому на підставі договору купівлі-продажу майнового комплексу з обладнанням від 25.01.2001 року, розташованого АДРЕСА_1
Представник позивача, в ході розгляду справи в судовому засіданні заявив клопотання, та подав до суду заяву про зміну позовних вимог де зазначив, що він в частині щодо зобов»яння реєстратора здійснити державну реєстрацію відмовляється та просив суд, визнати за ним тільки право власності на майновий комплекс, який належить позивачеві на підставі договору купшлі-продажу.
Представник відповідача в судовому засіданні не заперечив проти зміни позовних вимог та позовну вимогу про визнання права власності за позивачем на майновий комплекс на підставі договору купівлі-продажу визнав в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про те, що позов є обгрунтованим та підлягає задоволенню виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1., 25.01.2001 року купив у ДП автобаза ВАТ «Житомирводбуд» майновий комплекс з обладнанням, а саме: адміністративну будівлю площею основи 119,7 м/кв; склад площею підвалин 338,5 м/кв; сю гад площею підвалин 51,0 м/кв; ремонтну майстерню площею підвалин 273,6 м/кв; ремонтну майстерню площею підвалин 76,3 м/кв, який знаходиться АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу (а.с.5,6). В умовах договору було зазначено, що право власності на майно виникає з моменту підписання акту прийомки-передачі (а.с.7), яка відбулася 31.01.2001 року. 16.01.2008 року позивач звертався в Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації (БТТ) з заявою про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно в реєстрації якої йому було відмовлено (а.с.4) з підстав відсутності нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна.
Згідно п.3.1 «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 /далі Положення/, реєстратор повинен перевірити угоди, які відповідно до чинного законодавства України не були нотаріально посвідчені та у відповідності п.3.3 даного положення може відмовити у реєстрації прав на нерухоме майно, якщо подані документи не відповідають вимогам, установлених Положенням та Іншими актами чинного законодавства України, або не дають можливості установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.
Позивач в судовому засіданні також зазначив, що приватним нотаріусом ОСОБА_3., була видана довідка (а.с.10), яка на даний час знаходиться в Новоград-Волинському міжміському бюро технічної інвентаризації, Інформація про заборону чи арешт майнового комплексу з обладнанням, який знаходиться АДРЕСА_1, що належить йому на правах приватної власності-відсутня.
Відповідно до ст.227 І ЦС в редакції 1963 року, дотримання форми нотаріального посвідчення вимагалося виключно при укладені договору купівлІ-продажу житлового будинку, в якому хоча б однією із сторін є громадянин. Таким чином ЦК УРСР 1963 року не містив норми про обов»язковість нотаріального посвідчення договорів куплі-продажу будь-якого іншого нерухомого майна крім житла, в якому хоча б однією із сторін є громадянин.
Реєстрацію прав власності здійснюють БТІ, яким на підставі законодавства делеговані владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов»язаних зі здійсненням від імені держави дій щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно, а тому БТІ в розумінні п.7 ст. З КАС України є суб»єктом владних повноважень.
На підставі викладеного суд дійшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог, тому задовольняє їх в повному обсязі.
На підставі ст.227 ЦК УРСР в редакції 1963 року, п.3.1 «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5, керуючись ст.ст. З п.п.1,7; 162, 163 КАС України,-
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно, а саме: адміністративну будівлю площею основи 119,7 м/кв; склад площею підвалин 338,5 м/кв; склад площею підвалин 51,0 м/кв; ремонтну майстерню площею підвалин 273,6 м/кв; ремонтну майстерню площею підвалин 76,3 м/кв, розташованого АДРЕСА_1
Стягнути з комунального підприємства «Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації» на користь держави державне мито в розмірі 8грн.50коп.
Постанова може бути оскаржено до Київського адміністративного апеляційного суду через ЄмІльчинський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя: Т.З. Пасічний