Судове рішення #36372602

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


07 квітня 2014 року Справа № 876/159/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Шинкар Т.І.,

суддів: Ільчишин Н.В.,

Пліша М.А.,

за участю секретаря судового засідання Ливак М.М.,

за участю учасників процесу ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу третьої особи ОСОБА_4 на постанову Івано-Франківського міського суду від 31 жовтня 2013 року по справі №344/3746/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Х-Адванс» до виконавчого комітету Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради, Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 про визнання незаконними і недійсними рішення виконавчого комітету Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради №35 від 13.09.2008р. та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.11.2008р., скасування запису в Реєстрі прав на нерухоме майно,-


В С Т А Н О В И В :


13.03.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Х-Адванс» (далі-Товариство) звернулося до суду з позовом до виконавчого комітету Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради, Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради (далі-Рада), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4, просить визнати незаконним та недійсним рішення №35 виконавчого комітету Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради від 13.09.2008р. «Про оформлення права власності» в гаражному кооперативі ФОК «Кристал» ВАТ «Родон» на гараж НОМЕР_1, ряд IV, на ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1; визнати незаконним та недійсним Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 18.11.2008р. видане Вовчинецькою сільською радою Івано-Франківської міської ради на підставі рішення №35 виконавчого комітету Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради від 13.09.2008р. на ім'я ОСОБА_4 на право власності на гараж за адресою: АДРЕСА_1, гар.НОМЕР_1; скасувати реєстрацію права власності на нерухоме майно - гараж (реєстраційний номер: 25448732) за адресою: АДРЕСА_1, гар.НОМЕР_1 за ОСОБА_4, здійснену 19.11.2008р., номер запису: 3814 в книзі: 19.

Постановою Івано-Франківського міського суду від 31 жовтня 2013 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції третя особа ОСОБА_4 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволені позовну відмовити. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції недостатньо досліджені докази та обставини справи, рішення постановлено з порушенням норм матеріального права. Вважає, що позивачем пропущено строки зверення до суду, вимоги в частині визнання незаконним Свідоцтва про право власності на гараж не є актом індивідуальної дії та суд не вирішив питання про закриття провадження у справі, суд не дослідив питання порушення прав та інтересів позивача реєстрацією права власності третьою особою, не вирішив питання стягнення судових витрат. Додатково обґрунтував, що вирішуючи спір в частині скасування реєстрації права власності на гараж суд не залучив до участі у справі належного відповідача - Івано-Франківстке БТІ, яке проводило таку реєстрацію у 2008 році та Реєстраційну службу Івано-Франківського міського управління юстиції.

В судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримав, представник позивача апеляційну скаргу заперечив, інші учасники процесу до суду не з'явились, що у відповідності до вимог ч.4 ст.196 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце зокрема неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 50 рішення Івано - Франківської міської ради від 20.02.2006р., згідно вимог ст.141 Земельного кодексу України, припинено дію договору на право тимчасового користування земельною ділянкою площею 5,2200 га на АДРЕСА_2, виданого філії АТВТ «Родон» фізкультурно - оздоровчого комплексу «Кристал» від 11.09.2001р., реєстраційний номер 125; затверджено матеріали із землеустрою щодо складання та виготовлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку та передано в оренду терміном на один рік, земельну ділянку гаражному кооперативу «Соколи», загальною площею 6,3201 га на АДРЕСА_2, для обслуговування гаражів; зобов'язано гаражний кооператив «Соколи» укласти договір оренди землі.

На підставі п.50 рішення Івано - Франківської міської ради від 20.02.2006р., Івано-Франківська рада (Орендавець) та Гаражний кооператив «Соколи» (Орендар) 16.03.2006р. уклали Договір оренди земельної ділянки на АДРЕСА_2 площею 6,3201 га для обслуговування гаражів терміном на один рік.

Згідно матеріалів справи, третя особа ОСОБА_4 є членом Гаражного кооперативу «Соколи» з 03.04.2006р. На частині земельної ділянки, що передана Гаражному кооперативу «Соколи» за договором підряду від 14.01.2006р. побудував гараж. Пайові внески ним сплачено повністю. Гараж внесено в пайовий фонд гаражного кооперативу. Дані обставини узгоджуються з положеннями Статуту гаражного кооперативу «Соколи», зареєстрованого Івано-Франківським міськвиконкомом 20.02.2004р. до якого внесено зміни, що підтверджується державною реєстрацією від 17.03.2006р.

Підпунктом 10 пункту «б» статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» (в редакції, чинній на момент оформлення свідоцтва про право власності) визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо обліку відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Виконавчим комітетом Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради 13 вересня 2008 року на підставі заяви ОСОБА_4, що надійшла 08.08.2008р. та зареєстрована за №К/499, прийнято рішення №35, яким оформлено право власності на гараж НОМЕР_1, ряд ІV за ОСОБА_4 та доручено Івано-Франківському бюро технічної інвентаризації виготовити свідоцтво про право власності.

На підставі рішення №35 від 13.09.2008р. Вовчинецькою сільською радою 18.11.2008р. видано ОСОБА_4 Свідоцтво про право власності на гараж.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (чинна на момент проведення держреєстрації) встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Підстави та порядок вчинення відповідних дій на момент винесення оскаржуваного рішення, регламентувалися Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. за №157/6445 (далі-Тимчасове положення), відповідно до п.6.1 (в редакції, чинній на момент проведення держреєстрації), оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно, зокрема, органами місцевого самоврядування членам житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу, товариства або об'єднання, які повністю внесли свої пайові внески.

Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації 19.11.2008р. на підставі Свідоцтва про право власності від 18.11.2008р. проведено реєстрацію права власності на нерухоме майно - гараж (витяг 20973776, реєстраційний номер 25448732).

Підпунктом «в» підпункту 4.1 пункту 4 Правил державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджених наказом Державного Комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995р. №56, зареєстрованих в Мін'юсті України 19 січня 1996 року за №31/1056, чинних на момент проведення державної реєстрації передбачено, що оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна проводиться з видачею свідоцтва про право місцевими органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування членам житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу, товариства або об'єднання, які повністю внесли свої пайові внески за квартиру, дачу, гараж, інші будівлі або приміщення. Орган місцевого самоврядування або місцевої державної адміністрації на підставі проведеної БТІ технічної інвентаризації об'єкта видає рішення про оформлення права власності. На підставі прийнятого рішення БТІ проводить реєстрацію права власності.

Розділом 2 Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року №127, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за №582/5773, яка діє на всій території України зазначено, що для здійснення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна всіх форм власності передбачено, що до об'єктів, що підлягають технічній інвентаризації, належать, в тому числі, гаражі.

Згідно дослідженого в судовому засіданні колегією суду апеляційної інстанції Технічного паспорта на гараж №НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, власник гаража - ОСОБА_4, реєстраційний номер 25448732, інвентарний номер 4531, реєстровий номер 3814/19, рік забудови - 2006. Згідно з технічним паспортом гараж не значиться як самочинний.

Аналіз норм чинного законодавства та встановлених обставин у справі дає колегії суддів підстави вважати, що для проведення державної реєстрації гаража члена гаражного кооперативу не передбачено: ні обов'язку отримання дозволу на будівництво об'єкта містобудування; ні дозволу на виконання будівельних робіт; ні прийняття об'єкта та введення його в експлуатацію на підставі акта комісії; ні подання правовстановлюючого документа на землю чи рішення про відведення земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.03.2008р. земельна ділянка площею 6,3201 га з цільовим призначенням «для обслуговування гаражної стоянки автомобілів» була викуплена ВАТ «Родон» у Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за №1159, а починаючи з 25.10.2012р. перейшла у власність ТзОВ «Х-Адванс», про що свідчить Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ №657804 від 25.10.2012р. зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №261010002000107.

Проте, згідно листа Державної інспекції сільського господарства в Івано-Франківській області (далі-Інспекція) від 20.08.2013р. вбачається, що проведеною перевіркою щодо передачі у власність АТВТ «Родон» земельної ділянки площею 6,3201 га для обслуговування гаражної автостоянки встановлено, що на частині земельних ділянок, які були вилучені з користування АТВТ «Родон» у 1998 та 2001 роках організовано гаражний кооператив «Соколи», про що 16.03.2006р. укладено договір оренди терміном на один рік в п.6.4 якого зазначено, що кооператив має переважне право на поновлення дії договору. Після зверненя кооперативу 16.04.2007р. про продовження дії договору до Івано-Франківської ради відповідді не поступало, що свідчить про продовження дії договору.

В ході проведення перевірки законності надання, використання та відчуження земельних ділянок, які перебували в користуванні АТ «Родон» Інспекцією встановлено, що між Вовчинецькою сільською радою та АТВТ «Родон» укладено 13.02.2008р. договір оренди земельної ділянки площею 6,3201 га для обслуговування гаражної стоянки. На земельній ділянці розміщені об'єкти нерухомості - 1500 гаражів членів гаражного кооперативу «Соколи». Інспекція вважала, що оскільки АТВТ «Родон» не надано документів належності йому вказаного майна, то надання в оренду вказаної земельної діляни відбулося з порушенням прав членів гаражного кооперативу «Соколи», які фактично нею користувались.

Окрім того, Інспекцією встановлено, що Рішенням Вовчинецької сільської ради від 16.04.2008р. земельна ділянка площею 6,2207 га, на якій в той час уже знаходились гаражі членів гаражного кооперативу «Соколи», була надана АТВТ «Родон» та на підставі якого 04.08.2008р. Вовчинецькою сільською радою видано АТВТ «Родон» державний акт на земельну ділянку серії ЯЕ №825462, із зміненим цільовим призначенням земельної ділянки - для обслуговування гаражної стоянки автомобілів, проте рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки відсутнє, а згідно ст.ст.19-21 Земельного кодексу України не передбачено цільове призначення земельної ділянки для гаражної автостоянки. При виготовленні техдокументації із землеустрою АТВТ «Родон» та Вовчинецькою сільською радою не вказано, що на цій земельній ділянці наявне майно інших осіб, не було вжито заходів щодо вилучення земельної ділянки з користування гаражного кооперативу «Соколи».

Слід зауважити, що в порядку ст. 112 КАС України, суд не приймає визнання позову відповідачем і продовжує розгляд справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

В силу приписі ст.112 КАС україни, колегія суддів приходить до переконання що оскільки визнання позову Радою щодо вимог, заявлених позивачем до неї, порушує право власності на гараж третьої особи ОСОБА_4, а тому не може бути прийнята судом, що судом першої інстанції дотримано.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ 21 грудня 2012 року на засіданні пленуму обговорив та взяв до відома інформацію про узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав. Узагальнюючи судову практику Суд зазначив, що проблемним є питання оформлення права власності на гаражі у гаражних кооперативах, оскільки немає чіткого законодавчого врегулювання цього питання, відсутній спрощений порядок у тих випадках, коли є факт виділення у встановленому законом порядку земельної ділянки гаражно-будівельного кооперативу (далі-ГБК), будівництва громадянами за власні кошти гаражів, встановлено факт прийняття особи членом гаражно-будівельного кооперативу, повної сплати ним пайових внесків, а при переході гаража у власність іншій особі прийнято рішення виконавчого органу відповідної місцевої ради про переоформлення гаража саме на цю особу, ГБК не заперечує проти права власності цієї особи на гараж. Слід вважати, що таких фактів, особливо за наявності рішення ради, має бути достатньо для отримання громадянином, у тому числі спадкоємцем, безперешкодно, поза судовим вирішенням спору, свідоцтва про право власності та реєстрацію його органом БТІ.

Слід зауважити, що позовні вимоги про скасування реєстрації права власності ОСОБА_4 на гараж до задоволення не підлягаєть окрім вище викладених підстав ще й з тих мотивів, оскільки з 01.01.2013р. набули чинності зміни до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до яких з цієї дати державна реєстрація прав на нерухоме майно здійснюється територіальними органами державної реєстрації прав при Міністерстві юстиції України, якими є реєстраційні служби територіальних органів юстиції, який не було залучено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст.52 КАС України.

Відповідно до положень статті 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної власності, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України).

Згідно статті 140 Конституції України, місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Виконавчі комітети селищних рад згідно приписів ст. 140 Конституції України, ст.ст.10,11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є представницькими та виконавчими органами місцевого самоврядування, яким ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції, чинній на час прийняття виконавчими комітетами спірного рішення) надані повноваження щодо реєстрації прав власності на об`єкти нерухомості, які розташовані на території громади.

Отже, Івано-Франківькому обласному бюро технічної інвентаризації Тимчасовим Положенням, Законом України «Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» на час проведення спірної реєстрації були надані повноваження щодо проведення та скасування державної реєстрації прав власності фізичних та юридичних осіб на нерухоме майно.

Виходячи з системного аналізу положень Конституції України та приписів норм чинного законодавства, спір про визнання протиправними рішень органів місцевого самоврядування про оформлення свідоцтв про право власності на об'єкт нерухомості (гараж) є публічно-правовим, та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Щодо строків зверненя до суду, то колегія суддів зазначає, оскільки в силу приписів ст.99 КАС України, якими встановлено шестимісячний строк звернення до суду з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушеня свого права, з врахуванням дати реєстрації права власності на земельну ділянку від 25.10.2012р. та дня звернення з позовом до суду 13.03.2013р. строки звернення до суду позивачем не пропущений.

Згідно ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Слід зауважити, що Постановою Вищого господарського суду від 24.12.2013р. касаційну скаргу підприємця ОСОБА_4 задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.08.2013р. скасовано в частині задоволення зустрічного позову про знесення ОСОБА_4 самочинного гаражу та повернення самочинно зайнятої земельної ділянки, вважаючи висновки суду апеляційної інстанції щодо здійснення позивачем самочинного будівництва за наявності чинного рішення виконкому сільської ради №35 від 13.09.2008р. передчасними.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, недовів обставин, що мають значення для справи, вважаючи їх встановленими, порушив норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, доводи ж апеляційної скарги спростовують висновки суду, що є підставою апеляційну скаргу задовольнити.

В порядку ст.94 КАС України судові витрати у формі судового збору не стягуються зі сторін спору.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-


ПОСТАНОВИВ:


Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Івано-Франківського міського суду від 31 жовтня 2013 року по справі №344/3746/13-а скасувати.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Х-Адванс» до виконавчого комітету Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради, Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 про визнання незаконними і недійсними рішення виконавчого комітету Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради №35 від 13.09.2008р. та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.11.2008р., скасування запису в Реєстрі прав на нерухоме майно відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.


Головуючий суддя Т.І. Шинкар


Судді Н.В. Ільчишин


М.А. Пліш


Повний текст Постанови виготовлено 11.04.2014р.



























Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація