ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів :

                                            встановив:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області  від 07.03.2006 позов задоволено - на підставі  ст.ст.9,11 Закону України “Про фермерське господарство” та постанови КМ України  від 25.08.2004 №1102 стягнуто з першого відповідача 11957,40 грн. фінансової підтримки на придбання першого трактора.

Перший заступник прокурора Івано-Франківської області  у внесеному касаційному поданні просить рішення скасувати, прийняти нове рішення про відмову  у позові, оскільки вважає, що на виконання зазначеної постанови Кабінету Міністрів України 04.03.2005р. було прийнято спільний наказ Міністерства аграрної політики, Міністерства фінансів, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції №88/223/52 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.03.05р. за №324/10604(надалі - спільний наказ). Пунктом 4 Переліку документів, які подаються фермерськими господарствами для отримання фінансової підтримки на безповоротній основі, затвердженого зазначеним спільним наказом, визначено, що фінансова підтримка на цілі, передбачені підпунктами 1 і 3 пункту 3, надається лише тим фермерським господарствам, які не отримували такої підтримки в минулі роки.

Фермерське господарство ім.Шевченка отримало компенсацію за трактор в розмірі 30 % вартості трактора в грудні 2004 року, тому відділення фонду відмовило йому в наданні  подвійної компенсації витрат на придбання одного і того ж трактора, посилаючись на вказаний вище спільний наказ трьох міністерств, який має нормативний характер.  

Колегія   суддів,   перевіривши   фактичні   обставини   справи  на  предмет правильності їх юридичної оцінки судом та заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін, дійшла висновку, що касаційне подання підлягає частковому задоволенню,  а оскаржуване рішення - скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області  з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що:

Відповідно   до   Порядку   використання   коштів   державного   бюджету, що спрямовуються  на часткову  компенсацію  вартості  складної сільськогосподарської техніки  вітчизняного  виробництва,  затвердженого  постановою  Кабінету  Міністрів  України від 28.07.2004 року №959, на підставі поданої заявки, позивач отримав трактор (про що свідчить накладна №РН-002191 від 22.12.04р.), а також одержав компенсацію в розмірі 30 % вартості трактора

Згідно ч.1 ст. 9 Закону України "Про фермерське господарство'" (далі –Закон) новоствореним фермерським господарствам у період становлення (перші три роки після його створення), фермерським господарствам з відокремленими садибами та  іншим фермерським господарствам надається допомога за рахунок державного і місцевого бюджетів, у тому числі через Український державний фонд підтримки фермерських господарств.

Відповідно до ч.2 ст.11 Закону, новоствореним фермерським господарством  фермерським господарствам з відокремленими садибами на безповоротній основі кошти надаються на часткову компенсацію витрат на придбання першого трактора, комбайна, вантажного автомобіля.

На підставі даного Закону позивач (фермерське господарство ім. Шевченка) звернувся до Івано-Франківського регіонального відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств для отримання фінансової допомоги на безповоротній основі для часткової компенсації витрат з придбання першого трактора.

Згідно з підпунктом 3 пункту 3 Порядку    використання коштів державного бюджету для надання підтримки фермерським господарствам (затвердженого Постановою Кабінету  Міністрів України від 25 серпня 2004р.), фінансова   підтримка  на безповоротній основі надається новоствореним  фермерським     господарствам та фермерським господарствам з   відокремленими   садибами для компенсації витрат, пов'язаних з придбанням першого трактора,   комбайна, вантажного автомобіля, будівництво" і реконструкцією тваринницьких приміщень (у тому числі виготовленням проектне кошторисної документації) - у розмірі  30 відсотків.

Як вказує позивач, на час придбання трактора (2004р.) фермерське господарство Шевченка вважалося новоствореним, що підтверджується свідоцтвом про  державну реєстрацію юридичної особи, де датою  проведення державної реєстрації вказано 29.08.2003р, а придбаний трактор  став першим, що підтверджується наявною  у справі  довідкою Богородчанської інспекції державного технічною нагляду №1/1 від   11.01.2006р.

Оскільки діючим законодавством не обмежено право фермерського господарства на отримання фінансової підтримки на придбання першого трактора за умови отримання ним іншої фінансової допомоги, - відмова  розпорядників коштів у її наданні є порушенням прав позивача, яке відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу  України підлягає захисту.

Однак, колегія не може погодитися з висновками суду з огляду на таке.

Судом залишено поза увагою відсилочний характер норми ч.4 ст.9 Закону України “Про фермерське господарство”, згідно якої порядок використання коштів Державного бюджету України  для надання підтримки новоствореним фермерським господарством та фермерським господарством з відокремленими садибами встановлюється Кабінетом Міністрів України. Зазначений порядок встановлено постановою КМ України  від 25.08.2004 №1102.

В свою чергу, на виконання п.п.4,5 Порядку використання коштів державного бюджету для надання підтримки новоствореним фермерським господарствам та фермерським господарствам з відокремленими садибами, затвердженого постановою КМ України  від 25.08.2004 №1102 (надалі –Порядок) було видано спільний наказ Мінагрополітики України, Мінфіну України  та Мінекономіки України  від 04.03.2005 №88/223/52 “Про затвердження Переліку документів, які подаються новоствореними фермерськими господарствами та фермерськими господарствами з відокремленими садибами для отримання фінансової підтримки на безповоротній основі, Порядку та умов проведення конкурсів, переліку документів, що подаються новоствореними фермерськими господарствами та фермерськими господарствами з відокремленими садибами для отримання фінансової підтримки на поворотній основі”, який зареєстровано в Мінюсті України  23.03.2005р. за № 324/10604 (надалі –Перелік). Зазначений наказ конкретизує порядок (процедуру) надання фінансової підтримки новоствореним фермерським господарствам та фермерським господарствам з відокремленими садибами.

Зокрема, згідно з п.4 Переліку фінансова підтримка на цілі, передбачені підпунктом 3 пункту 3 Переліку (компенсація витрат на придбання першого трактора, комбайна, вантажного автомобіля у розмірі 30%), надається лише тим фермерським господарствам, які не отримували такої підтримки в минулі роки.

Як встановлено судом, у 2004 році позивач вже отримав відповідну  компенсацію згідно банківської виписки від 16.12.2004 (а.с.15) та повторно звернувся у 2005 році до першого відповідача із заявою про одержання компенсації стосовно одного й того ж придбаного першого трактора як об’єкта компенсації.

Встановлена п.4 Переліку нормативна заборона на повторне одержання новоствореним фермерським господарством відповідної компенсації переконливо вказує на передчасність висновків суду першої інстанції про те, що чинним законодавством не обмежено право фермерського господарства на отримання фінансової підтримки на придбання першого трактора за умови отримання ним  іншої фінансової допомоги.

Водночас системний аналіз  положень ч.1 ст.9 та ч.2 ст.11 Закону України “Про фермерське господарство” свідчить про те, що новоствореним фермерським господарствам, до яких безумовно відноситься і позивач, надається одноразова фінансова підтримка  у вигляді часткової (у розмірі 30%) компенсації витрат на  придбання першого трактора, комбайна чи вантажного автомобіля, а не щорічна  компенсація за один й той же придбаний об’єкт, на чому безпідставно наполягає позивач та чого не врахував суд при розгляді справи.

Окрім того, в результаті розгляду  даного господарського спору  судом прийнято рішення, що стосується прав  та обов’язків юридичної особи, яка не була залучена до участі у справі , а саме Міністерства аграрної політики України. Це обумовлено тими обставинами, що предметом даного спору є стягнення в рахунок  надання фінансової допомоги бюджетних коштів, головним розпорядником яких згідно листа  Мінагрополітики України  від 18.11.2005 №37-17-2-12/17916 (а.с.24) є зазначене Міністерство.

Відповідно  до  вимог п.3  ст.1119 та п.3  ч.2  ст.11110 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення суду першої інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі у справі. Вищенаведені обставини свідчать про наявність підстав для застосування Вищим господарським судом України згаданих статей до спірних правовідносин, оскільки відсутність залучення Мінагрополітики України в якості   третьої   особи  при   прийнятті оскаржуваного рішення істотно зачіпає його права та обов’язки як розпорядника бюджетних коштів, а,  відтак,  перешкоджає  правильному  об'єктивному та  всебічному  вирішенню даного спору з врахуванням прав    та охоронюваних законом інтересів всіх учасників   спірних правовідносин.   При   цьому   судова   колегія враховує, що згідно з ч.2 ст.11110 ГПК України  викладені вище обставини є в будь-якому випадку достатньою окремою підставою для скасування рішення та подальшого нового розгляду справи судом першої інстанції.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117, п.3 ст.1119, п.3 ч.2 ст.11110, ст.ст.11111,11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційне подання  заступника прокурора Івано-Франківської області  задовольнити частково.

Рішення господарського суду Івано-Франківської області  від 07.03.2006 у справі №3/25 скасувати з передачею справи на новий розгляд до цього ж господарського суду.

2.Доручити господарському суду Івано-Франківської області  вжити відповідних процесуальних заходів для залучення до участі у даній справі  Міністерства аграрної політики України в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні  відповідачів.

Головуючий, суддя                      В.Овечкін

Судді:                    Є. Чернов

                                                                                                             В. Цвігун