КОПІЯ
Справа № 2- а -63
2008 рік
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 грудня 2008 року Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області
в складі: головуючої Шемети Т.М.
при секретарі Коломієць В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику справу за позовом ОСОБА_1до Хмільницької міської ради, треті особи по справі відділ земельних ресурсів у м. Хмільнику, ОСОБА_2, про скасування рішення органу місцевого самоврядування та зобов'язання прийняти рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся в суд з позовом до Хмільницької міської ради та ставить вимогу скасувати рішення Хмільницької міської ради № 41 від 17 березня 1999 року та зобов'язати відповідача прийняти інше рішення, посилаючись на наступне: 9 серпня 1997 року між ОСОБА_3. та батьком позивача, який діяв в його інтересах(оскільки позивач на той час був неповнолітнім), було укладено договір купівлі-продажу незавершеного будівництвом будинку, розташованого по АДРЕСА_1. Для будівництва та обслуговування даного незавершеного будівництвом будинку попередньому власнику (ОСОБА_3.) було надано земельну ділянку, розміром 0,1000 га, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею від 15 липня 1997 року серії НОМЕР_1. Хоча в договорі купівлі-продажу незавершеного будівництвом будинку нічого не було сказано про земельну ділянку, однак, відповідно до ст.. 30 Земельного кодексу України, до позивача мало б перейти право на дану земельну ділянку. Однак, як вказує позивач, намагаючись укласти в 2007 році, після досягнення ним повноліття, договір купівлі-продажу житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_2з земельною ділянкою 0,100 га та земельну ділянку, розміром 0, 492 га, розташовану по АДРЕСА_1, він з документів зрозумів, що йому б повинна належати по АДРЕСА_1 не земельна ділянка, розміром 0,492 га, а розміром 0, 100га, тобто така, як належала попередньому власнику. В ході цього ним було з'ясовано, що рішенням виконкому Хмільницької міської ради від 17 березня 1999 року № 41 за його письмовою заявою, хоча він на той час був 10-річною дитиною, було припинено право користування на земельну ділянку, розміром 500 кв.м по АДРЕСА_1, та цим же рішенням було надано вказану земельну ділянку в постійне користування ОСОБА_4. Він вважає вказане рішення Хмільницької міської ради незаконним, оскільки, так як він був неповнолітнім, то для відчуження належної йому земельної ділянки потрібна була згода органу опіки та піклування. Цим самим відповідач порушив його право на приватизацію і відмовляється скасувати вищезгадане рішення. А тому позивач просить скасувати рішення Хмільницької міської ради № 41 від 17 березня 1999 року в частині припиненняОСОБА_1права на користування земельною ділянкою площею 500 кв.м, яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 та надання даної земельної ділянки в постійне користування гр.. ОСОБА_4. Зобов'язати Хмільницьку міську раду прийняти рішення, яким передати гр.. ОСОБА_1. безкоштовно у приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку земельну ділянку, площею 500 кв. м, розташовану за адресою м. Хмільник, АДРЕСА_1.
Відповідач позовні вимоги не визнав повністю, вказавши на те, що після купівлі-продажу незавершеного будівництвом будинку позивачем, в інтересах якого виступав його батько - ОСОБА_5., в 1999 році, батько, будучи законним представником неповнолітнього на той час позивача, написав заяву про припинення користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 в м. Хмільнику, площею 500 кв.м. Рішенням виконкому Хмільницької міської ради № 41 від 17 березня 1999 року цю заяву було задоволено та земельну ділянку, площею 500 кв.м було зараховано до земель запасу. За заявою ОСОБА_4. (суміжного землекористувача), земельну ділянку, площею 500 кв.м було надано йому для ведення особистого підсобного господарства. Рішення було законним, нічиїх прав не порушувало, права власності на той час у позивача на земельну ділянку не було. Окрім того, на вказаній земельній ділянці сусіди на той час ОСОБА_4. та батько позивача ОСОБА_5. побудували сарай з спільною стіною, який розташований рівно посередині земельної ділянки по АДРЕСА_1, збудували посередині ділянки огорожу. 1 листопада 2006 року позивач став повнолітнім, до цього постійно проживав поАДРЕСА_2з своїми батьками, бачив побудований сарай, загорожу, використання лише часини змеленої ділянки і тому його посилання на те, що він лише після грудня 2007 року дізнався про своє порушене право і тому раніше не звертався в суд, є таким, що не відповідає дійсності.
Третя особа - відділ земельних ресурсів у м. Хмільнику вважає позов безпідставним, виділення земельних ділянок відбувалося з дотриманням норм чинного законодавства і підстав для скасування рішення міської ради немає.
Третя особа - ОСОБА_2 вважає позов необґрунтованим, він на даний час є власником будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_3 та користувачем земельної ділянки по АДРЕСА_1, площею 500 кв.м (він купив будинок і земельну ділянку в гр.. ОСОБА_4.,) на земельній ділянці, яка є предметом спору, розташований сарай, земельна ділянка при купівлі-продажу була огороджена, частина його будинку теж знаходиться на спірній земельній ділянці. Позивач весь час постійно знав про порядок використання земельної ділянки і раніше не оспорював.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків:
- копією договору купівлі-продажу ( а.с. 8 ) доведено, що ОСОБА_5., виступаючи в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1., купив уОСОБА_3. незакінчений будівництвом жилий будинок, 11% готовності по АДРЕСА_1 в м. Хмільнику.
- копією Державного акту на право постійного користування землею ( а.с. 50) доведено, що гр.. ОСОБА_3. було надано у постійне користування земельну ділянку, площею 0,1 га, розташовану по АДРЕСА_1 в м. Хмільнику, земельна ділянка надана для будівництва та обслуговування будинку.
Рішення № 41 від 17 березня 1999 року в частині припинення користування земельною ділянкою було прийнято на підставі заяви батька позивача, що підтвердив і сам ОСОБА_5., виступаючи в якості представника позивача в судовому засіданні, також підтверджується копією його заяви ( а.с. 31), на якій вказані паспортні дані заявника, копією заяви про видачу паспорта ( а.с.89), якою підтверджується наявність на той час у батька позивача паспорту саме з такою серією та номером. Земельну ділянку було зараховано до резервного фонду міста. Цим же рішенням, на підставі заяви ОСОБА_4. ( ( а.с.49), останньому було надано в постійне користування земельну ділянку, яка є предметом розгляду даної справи,для ведення особистого підсобного господарства.
Відповідно до положень ст. 145 Кодексу про шлюб та сім»ю, п. 36 Правил опіки і піклування в УРСР, які слід застосовувати, оскільки вони діяли на час 1999 року (рік написання заяви), опікун не вправі був діяти без згоди органу опіки і піклування, якщо угоди, які він укладав, виходили за межі побутових, в тому числі і угоди щодо відмова від належних підопічному майнових прав, відчуження майна, що належали неповнолітнім на праві приватної власності. Так як земельна ділянка не належала неповнолітньому на праві приватної власності, тобто не була об'єктом майнових прав неповнолітнього, то і згода органу опіки і піклування для задоволення заяви про припинення користування частиною земельної ділянки була не потрібна.
Посилання позивача на втрачену ним можливість приватизації є безпідставним, оскільки копією державного акту серіїНОМЕР_2 ( а.с.51), серії НОМЕР_3(а.с.52), доведено, що позивач скористався правом приватизації та йому належить на праві приватної власності 0,1 га землі, розташованої поАДРЕСА_2в м. Хмільнику, яка виділена для будівництва та обслуговування будинку, та 0,492 га для ведення садівництва та яка, згідно плану, раніше рахувалася під номером 14 по пров. Лисенка.
Враховуючи вищевикладене, виготовлення в 2007 році державного акту на право власності на земельну ділянку для садівництва, суд вважає, що позивач знав про порядок користування земельною ділянкою і з настанням повноліття йому нічого не перешкоджало особисто звернутися в суд, а до настання повноліття звернутися в суд за захистом його порушених прав його батька - законним представникам. Однак суд не застосовує позовну давність, оскільки про це не заявила клопотання жодна з сторін.
- виконком Хмільницької міської ради, згідно Закону України «Про місцеве самоврядування» є виконавчим органом місцевого самоврядування і відповідно до ст. 33. Закону, вправі приймати рішення, які стосуються виділення земельних ділянок у користування, припинення користування, тобто це входить до його компетенції.
Отже, рішення Хмільницької міської ради № 41 від 17 березня 1999 року, прийнято у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України, з використанням повноважень сфері регулювання земельних відносин відповідно до мети, з якою це повноваження надано відповідачеві. Рішення прийнято обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача ОСОБА_1., з урахуванням, що батько мав право представляти інтереси неповнолітнього сина як його законний представник. Рішення прийнято своєчасно, протягом розумного строку. Таким чином, підстав для його скасування немає і в задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити.
Керуючись ст. 30 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року, законом України «Про місцеві ради та місцеве самоврядування», «Правилами опіки та піклування в УРСР», ст. 145 Кодексу про шлюб та сім»ю, ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позовуОСОБА_1до Хмільницької міської ради про скасування рішення Хмільницької міської ради № 41 від 17 березня 1999 року та зобов'язання Хмільницької міської ради прийняти рішення, - відмовити.
На постанову можна подати заяву про апеляційне оскарження до Хмільницького міськрайонного суду протягом 10 днів з дня її проголошення та апеляційну скаргу до Київського апеляційного адміністративного суду через Хмільницький міськрайонний суд протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо не було подано заяву про апеляційне оскарження та не подано апеляційну скаргу.
Головуюча : підпис
З оригіналом згідно:
Голова
Хмільницького міськрайонного суду П.П. Альчук
Ст. секретар Н.А. Фігурська