ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

09.12.08                                                                                           Справа  № 5/26

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії: Головуючого-судді                                                            М.Г. Слука

Суддів                                                                                          Т.С. Процик

          Л.Л. Давид

при секретарі Науменко І.В.

розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду (далі УПФ) України в м. Івано-Франківську  за № 2529/06 від 27.06.08 р.

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 17.06.08 р.

у справі № 5/26

за позовом УПФ України в м. Івано-Франківську, м. Івано-Франківськ

до відповідача Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку (далі АКБ) «Укрсоцбанк»в особі Івано-Франківської обласної філії  АКБ «Укрсоцбанк», м. Івано-Франківськ

про спонукання до виконання зобов’язань за договором оренди з наступною передачею у власність № 1 від 25.07.02 р.

за зустрічним позовом АКБ «Укрсоцбанк»в особі Івано-Франківської обласної філії  АКБ «Укрсоцбанк», м. Івано-Франківськ

до УПФ України в м. Івано-Франківську, м. Івано-Франківськ

про визнання недійсним договору оренди з наступною передачею у власність від 25.07.02 року

за участю представників:

від позивача: Соколова Г.І. –довіреність № 2054/06 від 27.11.07 р;

від відповідача: Родчин І.В.- довіреність № 101 від 11.01.08 р.

Ухвалою від 10.07.08 р. порушено апеляційне провадження у справі № 5/26  і призначено розгляд апеляційної скарги на 12.08.08 р.

Ухвалою від 12.08.08 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 14.10.08 р.

До початку судового засідання представникам сторін роз’яснено права  та обов’язки передбачені ст. ст. 20,21 ГПК України, задоволено клопотання сторін про відмову від технічної фіксації судового процесу, а також клопотання про розгляд апеляційної скарги за межами строку передбаченого  ст. 102 ГПК України.

В судовому засіданні 14.10.08 р. оголошувалась перерва до 28.10.08 р. Ухвалою від 28.10.08 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 09.12.08 р.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 08.08.08 р., 10.10.08 р., 28.10.08 р. змінювався склад колегії суддів.

Відповідачем надано суду відзив від 29.07.08 р. № 02-18/85-206 на апеляційну скаргу і доповнення від 27.10.08 р. № 02-18/85-251 до відзиву на апеляційну скаргу з додатком належно завірених ксерокопій.

Позивачем надано суду лист за № 3579/06 від 25.09.08 р. з додатком і лист від 01.12.08 р. № 4523/06 з додатком.

Апеляційну скаргу розглянуто за наявними у справі і належно завіреними доданими  суду апеляційної інстанції ксерокопіями.

   Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши представників сторін, судом встановлено:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 17.06.08 р. у справі № 5/26 (суддя Цюх Г.З.) в задоволенні первісного  позову про зобов’язання відповідача виконати зобов’язання за договором оренди з наступною передачею у власність № 1 від 25.07.02 р., щодо передачі нежитлового приміщення (м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності,44, четвертий поверх) у власність позивачу і за зустрічним позовом про визнання недійсним договору оренди з наступною передачею у власність від 25.07.02 р. відмовлено.

Рішення суду при відмові в первісному позові мотивоване тим, що: сторони уклали договір оренди, а не договір купівлі продажу, який в подальшому схвалено власником; договір оренди і договір купівлі-продажу мають різні предмети договору; АКБ «Укрсоцбанк»не був власником майна; свідоцтво  про право власності та реєстрація цього права здійснена тільки в 2007 р. Відмовивши  у  задоволенні зустрічного позову суд першої інстанції виходив з того, що: договір оренди в подальшому було схвалено власником майна, допустивши відповідача в приміщення, дозволивши йому провести капітальний ремонт та приймаючи від нього орендні платежі протягом терміну договору, а тому у суду відсутні підстави визнати договір оренди недійсним.

Апелянтом оскаржено рішення суду за первісним позовом.

Зокрема апелянт в апеляційній скарзі посилається на те, що: судом першої інстанції порушено норми процесуального і матеріального права, а саме: 17.06.08 р. в судовому засіданні оголошено перерву до 26.06.08 р., а при явці представників сторін в судове засідання 26.06.08 р. винесено рішення суду 17.06.08 р., яке підписане 20.06.08 р., яке не оголошувалось; повноваження Маковійчук С.П. визначені довіреністю, яка підписана головою правління Б.Т. Тимонькіним 25.07.02р. і видана у відповідності до п. 14.9.3 та 15.2 Статуту АКБ «Укрсоцбанк»; актом приймання-передачі нерухоме майно було передано у володіння позивачу; перехід майна у власність позивача передбачено п.4, п.1.4 договору; позивачем виконано всі умови договору, сплачено 660 тис. грн., а відповідачем не вчинено жодних дій стосовно передачі об’єкта у власність; під час укладення договору сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов; на проведення капітального ремонту приміщення позивачем затрачено суму 492,340 грн.; просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 17.06.08 р. в частині відмови в задоволенні позову, прийняти нове рішення, яким зобов’язати відповідача виконати зобов’язання за договором оренди з наступною передачею у власність № 1 від 25.07.02 р. щодо передачі нежитлового приміщення(м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності,44, четвертий поверх)у власність позивача.

У відзиві від 29.07.08 р. № 02-18/85-206 відповідач за первісним позовом зазначає, що: рішення господарського суду Івано-Франківської області від 17.06.08 р. у справі № 5/26 є законним, обґрунтованим, винесеним з дотриманням норм матеріального та процесуального права; договір оренди з наступною передачею у власність від 25.07.02 р. суперечить актам цивільного законодавства і є недійсним з моменту його укладення, а саме: всупереч ст. 225 ЦК УРСР 1963 р. визначено, що право продажі майна,  крім випадків примусового продажу належить власникові, в той час, як нежитлове приміщення йому на праві власності не належало, а право власності набуте лише  в 2007 р.; відповідно до ст. 256 ЦК УРСР, за договором найму, наймодавець зобов’язаний передати наймачеві майно у тимчасове користування, а після закінчення договору найму, наймач зобов’язаний повернути його наймодавцеві; договором не встановлено однієї з істотних умов договору купівлі-продажу –ціни,  а тільки визначено плату за користування; в додатку № 2 без номера і дати  не вказано технічний стан об’єкта, а тільки площа та вартість на момент оцінки; п. 3.4. договору  передбачено щорічний перерахунок вартості об’єкта з врахуванням індексу інфляції, а строки, порядок оплати, розмір перерахунку узгоджується сторонами та оформляється додатковими угодами; вартість сплачених платежів є значно меншою від балансової вартості об’єкту, що становить 847 144,52 грн. у 1998 р., а після дооцінки приміщення четвертого поверху 10.06.08 р. становить 1 759 458 16 грн.; ринкова вартість становить приблизно 19 500 000 грн.; просить залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Івано-_Франківської області від 17.06.08р. у справі № 5/26 – скасуванню, виходячи з такого:

Як видно з матеріалів справи, між сторонами укладено договір оренди з наступною передачею у власність від 25.07.02 р. (а.с. 12).

Відповідно до п. 1.1-1.5 договору, орендодавець(відповідач) передає, а орендар(позивач) приймає в платне користування з наступною передачею у власність нежитлове приміщення в м. Івано-Франківську по вул. Незалежності,44, загальною площею 1 059,72 кв. м., вартістю 550 000 грн. плюс ПДВ -110 000 грн.

В п. 1.6-1.7 договору, сторони передбачили, що об’єкт належить орендодавцю на праві власності від 10.04.01 р., що підтверджено ксерокопіями свідоцтва про право власності  АКБ «Укрсоцбанк»(а.с. 42), яке переходить до орендаря після повної сплати орендних платежів, які покривають вартість об’єкта визначену цим договором.

Відповідно до п.3.1-3.2 договору, сторони погодили орендну плату і загальний розмір орендної плати в місяць, яка згідно п. 1.4 договору є вартістю об’єкта купівлі-продажу.

Як передбачили сторони в п. 4.1.5 договору, за умови оплати орендних платежів, що покривають вартість об’єкта визначену в п. 1.4 договору, орендодавець зобов’язався передати об’єкт у власність орендарю в порядку визначеному угодою сторін. Умови передачі об’єкта у власність  визначено і в п. 4.4.3 договору.

Сплативши фактично розстрочений орендний платіж позивач, відповідно до п. 1.7 договору вимагає передачі об’єкта  у власність, тобто вимагає спонукати відповідача до виконання зобов’язання.

Відповідно до ст. 4 ЦК УРСР, яка діяла на час укладення договору від 25.07.02 р., цивільні права і обов’язки виникають з підстав, передбачених законодавством СРСР і УРСР, а  також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов’язки, що кореспондується з нормою ч. 2 ст. 628 ЦК України, якою передбачена можливість укладання змішаних договорів.

Договір оренди з наступною передачею у власність від 25.07.02 р. укладений сторонами з дотриманням норм ст. ст. 224-228 ЦК УРСР на підставі довіреності від 25.07.02 р. № 02-12/8-144 підписаної головою правління АКБ «Укрсоцбанк», підпис завірений печаткою (ксерокопія довіреності надана суду апеляційної інстанції, звірена з оригіналом в судовому засіданні). В довіреності чітко виражено волю власника і доручено керуючому Івано-Франківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк»Маковійчуку С.П. укладати та підписувати від імені АКБ «Укрсоцбанк»з Івано-Франківським міським Управлінням Пенсійного фонду України договір купівлі-продажу приміщення, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності,44, на четвертому поверсі будинку загальною площею 1059,72 кв. м. на наступних умовах: продажна вартість приміщення складає 550 00 грн., сплата вартості за приміщення здійснюється щомісячно, рівними частинами, протягом п’яти років.

Таким чином, воля власника повністю дотримана довіреною особою –керівником філії і не суперечить ст. 225 ЦК УРСР.

Крім цього, як видно з наданих суду ксерокопій свідоцтва на право власності на адмінбудинок АКБ «Укрсоцбанк»від 10.04.01 р. приміщення за вказаною вище адресою належало банку на праві колективної власності в АКБ «Укрсоцбанк».

Оскільки, договір від 25.07.02 р. укладено на п’ять років, до відносин за цим договором застосовуються норми ЦК України.

Відповідно до ч. 2 п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього кодексу застосовуються до тих  прав і обов’язків, що виникли  або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Підписання договору оренди з наступною передачею у власність від 25.07.02 р. не суперечить діючому законодавстві і кореспондується з нормою ст. 656 ЦК України, якою передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до ст. 655 ЦК України (ст. 224 ЦК УРСР), продавець передає або зобов’язується передати майно у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає, або зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець (позивач) виконав свої зобов’язання за договором, сплатив суму 550 000 грн. основного боргу у вигляді орендної плати, суму 110 000 грн. ПДВ, що підтверджено ксерокопіями платіжних доручень, а також визнано представником відповідача.

В порушення ст. 662 ЦК України, відповідач не виконав своїх зобов’язань за договором, тому відповідно до вимог ч. 2 ст. 665 ЦК України покупець (позивач) вимагає виконання зобов’язання.

Оскільки в п. 1.4 договору передбачено вартість об’єкту продажі –550 000 грн., то посилання відповідача на відсутність в договорі ціни не знаходить свого підтвердження.

Як зазначено апелянтом в апеляційній скарзі, за період дії договору, позивачем проведено капітальний ремонт, вклавши в спірне приміщення суму 492 340 грн. державних коштів, про що свідчить акт приймання  в експлуатацію після капітального ремонту від 30.12.02 р., переписка банків, банківські виписки про оплату і визнає відповідач за первісним позовом (а.с.86-161).

Завершення капітального будівництва підтверджується актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкту від 08.12.06 р. 4-5 поверхів (а.с.35).

Посилання відповідача за первісним позовом на те, що укладаючи договір він не був власником приміщення безпідставне, оскільки будучи філією відповідача він діяв за дорученням юридичної особи, що не суперечить нормі ст. 1000 ЦК України і не оскаржено юридичною особою.

Оформлення права власності  від 05.07.07 р. відповідачем за первісним позовом на нежитлове приміщення в м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 44  не є перешкодою в передачі частини спірного приміщення позивачу, яке належало йому на праві власності від 10.04.01 р. (а.с.42).

Прийняте судом першої інстанції рішення за первісним і зустрічним позовами суперечливе за своїм змістом, оскільки, якщо судом  встановлено, що відсутні підстави для визнання договору недійсним за зустрічним позовом і договір вважається дійсним то є обов’язковим виконання зобов’язання за цим договором, що випливає з норм ст. ст. 526,528,532 ЦК України.

Таким чином, на думку членів колегії суддів судом першої інстанції не повністю досліджено всі обставини справи за первісним позовом і прийнято помилкове рішення, яке підлягає скасуванню.

Рішення суду першої інстанції за зустрічним позовом не оскаржувалось, тобто обидві сторони погодились з прийнятим рішенням, а отже слід вважати, що укладаючи договір оренди з наступною передачею у власність від 25.07.02 р. сторони дійшли згоди з усіх істотних умов.

Сторонами в додатку № 2 до договору(акт приймання передачі без номера і дати) передбачено передачу приміщення  в місті Івано-Франківськ, вул. Незалежності,44, четвертий поверх в оренду з наступною передачею у власність.

Щодо посилання апелянта на порушення судом першої інстанції  процесуальних норм, то судом апеляційної інстанції встановлено, що доказів оголошення перерви в судовому засіданні 17.06.08. р. в матеріалах справи немає.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 17.06.08 р. за первісним позовом прийняте помилково з неповним дослідженням всіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню, а рішення за зустрічним позовом - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 91, 101-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задоволити.

   Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 17.06.08 р. у справі № 5/26 в частині відмови в задоволенні  в первісному позові скасувати.

Прийняти нове рішення, яким первісний позов про спонукання до виконання зобов’язань за договором оренди з наступною передачею у власність № 1 від 25.07.02 р. задоволити і зобов’язати АКБ  соціального розвитку «Укрсоцбанк», м. Київ вул. Ковпака,29 в особі обласної філії АКБ «Укрсоцбанк»виконати зобов’язання за договором оренди з наступною передачею у власність від 25.07.02 р. № 1, щодо передачі нежитлового приміщення м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 44, четвертий поверх у власність Управлінню Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську.

Стягнути з АКБ  соціального розвитку «Укрсоцбанк»м. Київ вул. Ковпака,29 на користь Державного бюджету України державне мито на суму 85 грн.

Стягнути з АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк»на користь Державного бюджету України 118 грн. інформаційно-технічних витрат на забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду Івано-Франківської області видати наказ.

В решті рішення господарського суду Івано-Франківської області від 17.06.08 р. у справі № 5/26 залишити без змін.

Матеріали справи повернути  в господарський суд Івано-Франківської

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий суддя                                                               Слука М.Г.

Судді                                                                                   Процик Т.С.

                                                                                             Давид Л.Л.