ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
18 березня 2014 року Справа № 922/660/13-г
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіКота О.В.,
суддів:Козир Т.П.,
Малетича М.М.,
Панової І.Ю.,
Шевчук С.Р.,
розглянувши заявуХарківського обласного Комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території"
про перегляд Верховним Судом України
постановиВищого господарського суду України від 30.01.2014
у справі№ 922/660/13-г
за позовомХарківського обласного Комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території"
доДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
провизнання договору укладеним,
В С Т А Н О В И В:
Харківське обласне Комунальне підприємство "Дирекція розвитку інфраструктури території" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про визнання укладеним договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ за договором №06/09-1482БО-31 від 23.09.2009 в редакції позивача.
Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду Харківської області від 04.09.2013 у справі № 922/660/13-г у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.11.2013 рішення господарського суду Харківської області від 04.09.2013 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю; визнано укладеним договір між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Харківським обласним Комунальним підприємством "Дирекція розвитку інфраструктури території" про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ за договором №06/09-1482БО-31 від 23.09.2009 в редакції позивача.
Постановою Вищого господарського суду України від 30.01.2014 у даній справі постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.11.2013 скасовано, а рішення господарського суду Харківської області від 04.09.2013 залишено в силі.
Харківське обласне Комунальне підприємство "Дирекція розвитку інфраструктури території" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 30.01.2014 у справі № 922/660/13-г, у якій просить указану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.11.2013 залишити в силі.
Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 26.12.2012 у справі № 5011-65/8159-2012 та від 24.01.2013 у справі № 5011-69/4973-2012 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, а саме, пункту 2.6 статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Як вбачається зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 30.01.2014 у справі № 922/660/13-г, про перегляд якої просить заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову про визнання укладеним у редакції позивача договору про реструктуризацію заборгованості, яка виникла за спожитий природний газ з огляду на те, що пунктом 2.6 статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" передбачено право сторін на реструктуризацію заборгованості на природній газ, проте, вказаним Законом не передбачено обов'язку сторін на укладення договору. При цьому суд касаційної інстанції зазначив, що тлумачення апеляційним господарським судом указаної статті Закону, як такої, що встановлює обов'язковість укладення договору про реструктуризацію заборгованості за природній газ, визнати законним і обґрунтованим не можна.
Однак, приймаючи постанову від 26.12.2012 у справі № 5011-65/8159-2012, на яку посилається заявник, та вирішуючи спір у подібних правовідносинах, за аналогічного матеріально-правового регулювання спірних правовідносин, суд касаційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та дійшов протилежного правового висновку, а саме, про визнання укладеним договору реструктуризації заборгованості. При цьому суд касаційної інстанції виходив з того, що дія Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" поширюється на сторін спору та пунктом 2.6 статті 2 вказаного Закону встановлено обов'язок сторін укласти договір про реструктуризацію заборгованості.
З огляду на викладене колегія суддів визнає, що зі змісту вказаних судових рішень Вищого господарського суду України вбачаються ознаки неоднакового застосування судом касаційної інстанції положень Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, що є підставою для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
Водночас постановою Вищого господарського суду України від 24.01.2013 у справі № 5011-69/4973-2012, на яку посилається заявник, рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі, а тому на відповідну постанову не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 11116 ГПК України.
Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В:
Допустити справу № 922/660/13-г до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддя О. Кот
Судді Т. Козир
М. Малетич
І. Панова
С. Шевчук