Головуючий суду 1 інстанції - Томчишен С. В.

Доповідач - Медведєв А. М.

Справа № 415/6906/13-ц

Провадження № 22ц/782/1241/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2014 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого - Медведєва А. М.,

суддів: Дмитрієвої Л. Д., Лозко Ю. П.,

при секретарі - Івасенко І. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 10 лютого 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» про визнання угоди недійсною, стягнення коштів, сплачених за угодою, стягнення витрат на правову допомогу та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Авто Просто» про визнання угоди недійсною, стягнення коштів, сплачених за угодою, стягнення витрат на правову допомогу та відшкодування моральної шкоди, в якому просив суд визнати недійсною угоду про надання послуг на придбання автомобіля № 344117 від 26 березня 2011 року, укладену між ним та відповідачем; стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в розмірі 2580 грн. 48 коп., які були сплачені ним відповідачу за послуги, пов'язані зі вступом до системи відповідача (вступний внесок), та грошові кошти в розмірі 6803 грн. 90 коп., які були сплачені ним відповідачу за угодою № 344117 від 26 березня 2011 року; стягнути з відповідача на його користь витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн., які були понесені ним на підставі договору про надання правової допомоги № 42 від 05 листопада 2013 року, та 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що відповідач не вкладає власних коштів у надання послуг і внаслідок виконання умов вищевказаної угоди він міг набути лише право на придбання автомобіля, а не сам автомобіль, що свідчить про створення відповідачем пірамідальної схеми, в якій один учасник системи «АвтоТак» за власні кошти сплачує вартість автомобіля, який надається іншому її учаснику, а право на його одержання залежить від розміру фондів грошових коштів, внесених учасниками цієї схеми. Угода не спрямована на реальне настання правових наслідків, не містить усіх необхідних істотних умов, а послуги, які надаються відповідачем, мають ознаки нечесної підприємницької діяльності та є такими, що вводять споживачів в оману. Крім того, послуги, які надаються відповідачем, відносяться до діяльності з надання фінансових послуг, однак, в порушення вимог чинного законодавства, відповідач на день укладення вищевказаної угоди не мав статусу фінансової установи, зареєстрованої у встановленому законом порядку, та не отримав відповідної ліцензії на даний вид діяльності.

Оскаржуваним рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 10 лютого 2014 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 було відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_2 з рішенням суду не згоден, просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3, посилаючись на те, що оскаржуване рішення було ухвалено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що 26 березня 2011 року між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ТОВ «Авто Просто» було укладено угоду № 344117, яка складається з основного тексту, додатку № 1 (анкета учасника) та додатку № 2 (правила функціонування системи придбання в групах «АвтоТак»), предметом якої є надання позивачу системи «АвтоТак» послуг, спрямованих на придбання автомобіля марки ЗАЗ Ланос вартістю 71680 грн., зазначених у додатках № 1 та № 2 до цієї угоди (а. с. 4-8).

Відповідно до ст. ст. 2, 3 Угоди відповідач зобов'язався надавати позивачу визначений у ній невичерпний перелік послуг, серед яких: включити позивача до системи «АвтоТак»; сформувати групи учасників для придбання автомобіля; здійснити оплату автомобіля за рахунок коштів, сплачених учасниками системи; забезпечити отримання автомобіля учасником цієї системи на умовах угоди; здійснювати адміністративні процедури, що необхідні для передачі автомобіля учаснику системи, який отримав право на придбання автомобіля; сформувати фонди коштів та адмініструвати групу тощо (а. с. 4).

Згідно зі ст. 5 Угоди позивач погодився внести плату за вступ до системи «АвтоТак» та в подальшому сплачувати щомісячні повні внески, плату за послуги, пов'язані з видачею автомобіля, про надання такого права, внески зі страхування, отримати автомобіль тощо (а. с. 4).

Додатком № 1 до Угоди визначено такі розміри платежів: вступний внесок до системи - 2580 грн. 48 коп.; чистий внесок - 0,8333 % від вартості автомобіля; внесок в оплату послуг - 0,38 % від вартості автомобіля + ПДВ; щомісячний внесок страхового платежу - 0,065 % від вартості автомобіля; плата за послуги, пов'язані з видачею автомобіля за системою, - 3,0 % від вартості автомобіля + ПДВ (а. с. 5).

Згідно з Додатком № 2 до Угоди учасник системи «АвтоТак» може одержати автомобіль через механізм надання права на отримання його шляхом розподілу кількості автомобілів, придбаних за рахунок чистого фонду групи, призначеного для придбання автомобілів, в порядку, передбаченому ст. 4 цього Додатку, шляхом надання такого права через механізм накопичення внесків за кількістю балів згідно зі ст. 5 Додатку, а також через надання права на отримання автомобіля через пропозицію найбільшої кількості авансових внесків, поданої конфіденційно в порядку, визначеному ст. 6 цього Додатку (а. с. 6-7).

Пунктом 8.8 ст. 8 Додатку № 2 до Угоди передбачено право відповідача анулювати право на отримання автомобіля у разі невиконання учасником групи, якому воно було надано, обов'язків, визначених у ст. 8 зазначеного Додатку (а. с. 7-8).

На виконання своїх зобов'язань за вищевказаною Угодою позивач сплатив відповідачу грошові кошти (вступний внесок та щомісячні внески) в загальній сумі 9384 грн. 38 коп., що підтверджується платіжними квитанціями (а. с. 10) та листом відповідача від 11 жовтня 2013 року (а. с. 9). Після здійснення останнього платежу 23 липня 2011 року позивач припинив платежі, оскільки вважав, що відповідач не виконує своїх обов'язків за Угодою.

Відмовляючи ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що діяльність ТОВ «Авто Просто» з надання послуг для придбання товарів у групах не суперечить вимогам Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг», не містить ознак «пірамідальної схеми», не є нечесною підприємницькою діяльністю та такою, що вводить споживачів в оману, а тому дійшов висновку про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог про визнання угоди недійсною, стягнення коштів, сплачених за угодою, стягнення витрат на правову допомогу та відшкодування моральної шкоди.

Такі висновки суду відповідають матеріалам справи і вимогам закону з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч. 1, п. 7 ч. 3 та ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняється здійснення нечесної підприємницької практики. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Зокрема, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 19 цього Закону забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, Законом України «Про захист прав споживачів» закріплена можливість визнання недійсними правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

При цьому у вищевказаному Законі нормативне визначення поняття «пірамідальної схеми» не надано, однак визначені ознаки, які відносять діяльність суб'єкта підприємництва до «пірамідальної схеми».

Аналіз п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» дає підстави для висновку, що поняття «пірамідальна схема» у розумінні цієї норми має такі обов'язкові ознаки: а) здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації; б) компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; в) відсутність продажу або споживання товару.

Таким чином, для кваліфікації «пірамідальної схеми» необхідна наявність усіх зазначених ознак.

Відсутність вищевказаних ознак виключає можливість визнання схеми як «пірамідальної», тобто такої, що порушує норми чинного законодавства України.

Так, пірамідальній схемі властива сплата за можливість одержання окремим учасником компенсації, яка повинна надаватися за рахунок залучення цим учасником інших споживачів.

У той самий час предметом Угоди сторін, укладеної в рамках функціонування системи придбання автомобілів у групах «АвтоТак», є надання учаснику програми адміністративних послуг, у тому числі фінансового характеру, з метою придбання ним автомобіля.

Відповідно до ст. 2 Угоди ТОВ «Авто Просто» гарантує надання кожному учаснику права на отримання автомобіля за умови виконання ним усіх зобов'язань, передбачених Угодою.

Статтею 3 Угоди передбачено, що ТОВ «Авто Просто» зобов'язується забезпечити отримання учасником автомобіля згідно з умовами Угоди. При цьому відповідно до п. 8.2 ст. 8 додатку № 2 до Угоди поняття «право на отримання автомобіля» означає право учасника одержати власне автомобіль та обов'язок товариства передати автомобіль у зазначений термін, якщо учасник на момент фактичної передачі автомобіля належно виконує свої зобов'язання. Водночас ТОВ «Авто Просто» зобов'язано надіслати постачальнику замовлення на передачу автомобіля учаснику протягом 5-ти робочих днів після того, як учасник, у якого виникло право на одержання автомобіля, здійснить відповідні платежі.

Відповідно до Угоди між ТОВ «Авто Просто» та виробником (дистриб'ютором чи імпортером) останній протягом 30-ти календарних днів з дня отримання замовлення зобов'язаний передати автомобіль учаснику, який одержав право на отримання автомобіля (п. 8.1 ст. 8 додатку № 2 до Угоди).

Передбачені Угодою умови дозволяють учаснику сплачувати ціну автомобіля невеликими щомісячними внесками, які названі в Угоді «Чисті внески» або «Внесок в оплату товару».

Відповідно до розділу 1 Визначення термінів додатку № 2 до Угоди «цілий чистий внесок - це частина щомісячного повного внеску, який використовується для оплати автомобіля. Половинний чистий внесок - це половина цілого чистого внеску».

Згідно з п. 2.6 ст. 2 додатку № 2 до Угоди чисті внески, сплачені учасником у встановлені строки та відповідно до поточної ціни автомобіля, дійсної на момент сплати, зараховуються як відсоток від вартості автомобіля, що у свою чергу є оплатою за товар - автомобіль.

Таким чином, в Угоді чітко передбачено, що споживач оплачує кожного місяця частину ціни автомобіля. Крім того, сплачені чисті внески перерахунку (у зв'язку зі зміною ціни автомобіля) не підлягають. Після одержання автомобіля та реєстрації його на своє ім'я споживач зобов'язаний і надалі сплачувати кошти за автомобіль до повної його оплати - 100 % від ціни автомобіля.

Отже, Угодою передбачена щомісячна сплата внесків за товар (автомобіль), який передається споживачеві в рамках укладеної Угоди, а не за можливість одержання права на купівлю товару.

Водночас, споживач, який виконав усі умови Угоди, має повне право вимагати від ТОВ «Авто Просто» виконання свого зобов'язання, а саме: оплатити продавцю вартість автомобіля та передати автомобіль споживачу незалежно від того, чи сплачують кошти інші споживачі.

Таким чином, за системою придбання автомобілів у групах «АвтоТак» кожний з учасників, який належним чином виконує зобов'язання за Угодою, отримує автомобіль через механізм, передбачений в Угоді, оскільки система функціонує таким чином, що кількість учасників групи, яким надається право на отримання автомобіля, відповідає кількості автомобілів, яку можна придбати за рахунок Чистого Фонду групи, створеного за рахунок щомісячних внесків учасників групи (п. 1.2 ст. 1, п. 4.1 ст. 4 додатку № 2 до Угоди).

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що посилання позивача ОСОБА_3 на те, що діяльність ТОВ «Авто Просто» за угодою сторін є функціонуванням «пірамідальної схеми», суперечить п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» у зв'язку з відсутністю головних ознак «пірамідальної схеми»: безтоварність та сплата компенсації одним учасникам за рахунок інших, не ґрунтується на законі і наданих доказах, оскільки за схемою придбання товарів у групах придбавають товар усі учасники за рахунок об'єднання внесків кожного з них. Різниця між споживачами - учасниками схеми є тільки в часі одержання автомобіля кожним із них, за умови виконання своїх зобов'язань.

Крім того, для віднесення схеми до пірамідальної необхідно врахувати й інші норми чинного законодавства України, що регулюють спірні правовідносини, оскільки діяльність ТОВ «Авто Просто» з адміністрування фінансових коштів підпадає під поняття «фінансова послуга».

Так, відповідно до ч. 5 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг» під поняттям «фінансова послуга» розуміється операція з фінансовими активами, що здійснюється в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг» № 3462-IV від 02 червня 2011 року (введено в дію з 09 січня 2012 року) внесено зміни до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг» та доповнено п. 111, відповідно до якого до фінансових послуг віднесено послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

На підставі цього Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (як уповноважений державний орган) (далі - Нацкомфінпослуг), затвердила Ліцензійні умови провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах (розпорядження «Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах» № 1676 від 09 жовтня 2012 року) (далі - Ліцензійні умови).

Ліцензійні умови закріпили визначення, сутність, правовий статус учасників (і вимоги до них) такого виду фінансових правовідносин, як придбання товарів у групах.

З аналізу Ліцензійних умов слід зробити висновок про те, що діяльність таких груп направлена на легітимне використання фінансової схеми із залученням грошових коштів споживачів для придбання певного виду товарів та/або послуг.

Згідно з п. 1.2 ч. 1 Ліцензійних умов адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групі - це фінансова послуга, що надається ліцензіатом і передбачає залучення грошових коштів учасників групи, об'єднання цих коштів з метою придбання та розподілу товарів між учасниками групи.

Відповідно до додатку № 2 до Угоди система «АвтоТак» - це торговельна марка зареєстрована згідно із законодавством України та використовується для позначення послуг Авто Просто з адміністрування системи придбання автомобілів у групах. Кожна укладена угода включається в групу, кожній сформованій групі надається порядковий номер, кожному учаснику системи - порядковий номер в його групі. Після формування групи учасників залучення інших учасників не відбувається. Право на отримання автомобіля здійснюється в порядку, передбаченому Угодою (ст. ст. 5, 6 додатку № 2 до Угоди), і відповідно до платежів, здійснених самим учасником, а не відповідно до платежів, здійснених іншими учасниками групи.

Отже, отримання кожним споживачем автомобіля здійснюється виключно відповідно до платежів, здійснених ним самим, і незалежно від платежів інших клієнтів відповідача.

Як вбачається з наведеного, законодавець розрізняє ознаки, що застосовуються до поняття «пірамідальна схема» та «придбання товарів у групах». Якщо перше є порушенням законодавства, то друге, за умови отримання відповідного дозволу та дотримання всіх встановлених вимог, є легітимною підприємницькою діяльністю.

Такий висновок ґрунтується на головній ознаці відсутності «пірамідальної схеми» згідно з п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» - це товарність схеми, тобто передбачення надання споживачу товару в обмін на внесені ним кошти.

Так, за схемою придбання товарів у групах придбання товарів для кожного споживача (крім останнього) відбувається у тому числі й за рахунок внесків інших учасників. Різниця між споживачами-учасниками є тільки в часі одержання товару кожним із них, оскільки в кінцевому підсумку товар одержать всі учасники, навіть ті, які фінансово були найменш «активними», за умови виконання ними умов договору.

Враховуючи те, що ТОВ «Авто Просто» 15 січня 2013 року отримало відповідний дозвіл (ліцензію) на здійснення діяльності (надання фінансової послуги) щодо «придбання товарів у групах» (а. с. 27) у Нацкомфінпослуг, яка здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, не може бути прийнято до уваги посилання позивача на те, що така діяльність здійснюється товариством нелегітимно, у тому числі й до введення законом ліцензування такої діяльності.

Отже, якщо укладений сторонами правочин передбачає одержання споживачем необхідного йому товару, визначає умови (схему фінансування тощо), за яких такий товар може бути одержаний (у тому числі закріплює відповідні права та обов'язки сторін), до такого правочину не може бути застосовано визначення «пірамідальної схеми».

При цьому суд правильно дійшов висновку про необґрунтованість твердження позивача про введення його в оману з підстав оплати ним не самого товару, а права купівлі товару та відсутності залучення власних коштів відповідача.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 230 ЦК України введення в оману має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

З матеріалів справи вбачається, що під час укладення Угоди ОСОБА_3 отримав примірник Угоди та додатки до неї, які містять опис послуг ТОВ «Авто Просто». Крім цього, відповідно до ст. 10 Угоди підписання цієї Угоди та додатків до неї є підтвердженням факту ознайомлення, розуміння сторонами її умов та згоди сторін з усіма визначеннями, умовами та змістом Угоди й додатків до неї.

Водночас, згідно з п. 13.8 ст. 13 додатку № 2 до Угоди учаснику надається 7 днів для того, щоб він міг детально ознайомитися з Угодою та прийняти її чи відмовитись від участі в системі «АвтоТак». При цьому в разі розірвання Угоди протягом семи днів з дати її підписання учаснику повертається сума всіх коштів, внесених ним на рахунок ТОВ «Авто Просто». Для цього необхідно письмово повідомити ТОВ «Авто Просто» про розірвання Угоди.

Однак, ОСОБА_3 не було надано доказів його звернення до ТОВ «Авто Просто» із заявою про розірвання Угоди в семиденний термін, що свідчить про його розуміння та згоду з усіма умовами Угоди.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що твердження позивача про наявність омани та ознак «пірамідальної схеми» в діях ТОВ «Авто Просто» під час укладення спірної Угоди не узгоджується з положенням п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» та нормами Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг».

Разом із цим, судова колегія враховує, що не вбачається підстав і для визнання всієї чи окремої частини Угоди недійсною, внаслідок наявності в ній несправедливих умов на підставі ч. 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки судом не було встановлено сукупності ознак таких умов, передбачених ч. 2 ст. 18 цього Закону, а саме: порушення принципу добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України); істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; завдання шкоди споживачеві.

Крім цього, твердження позивача щодо недобросовісних неконкурентних дій відповідача шляхом визначення в Угоді обов'язку позивача укласти договір страхування життя з рекомендованою компанією, також не може бути прийнято до уваги, оскільки відповідно до ст. 30 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» встановлення факту недобросовісної конкуренції віднесено до повноважень Антимонопольного комітету України, рішення якого позивачем суду надано не було, а зі змісту ст. ст. 10, 11 додатку № 2 до Угоди, які визначають положення щодо страхування майна та життя, зазначення тої чи іншої страхової компанії взагалі не вбачається.

Враховуючи те, що висновки суду відповідають матеріалам справи, вимогам закону і не спростовуються доводами апеляційної скарги, судова колегія не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 10 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом 20-ти днів з дня її проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: