2-а/257/128/14

257/2379/14-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2014 Київський районний суд м. Донецька в складі:

головуючої судді Ополинської І.Г.,

при секретарі Дємєнчук К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Київському районі м. Донецька про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України у Київському районі м. Донецька про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, мотивуючи тим, що вона з 11 вересня 2010 року перебуває на обліку в УПФУ в Київському районі м. Донецька і на підставі Закону України «Про державну службу» їй призначена пенсія державного службовця за віком. На час оформлення пенсії нею була надана довідка про складові заробітної плати за формою, встановленою ПФУ України, яка містила інформацію про матеріальну допомогу на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань та індексацію заробітної плати, які вона отримувала регулярно та з яких сплачувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. 07 лютого 2014 року вона звернулась до відповідача із заявою про здійснення перерахунку призначеної їй пенсії з врахуванням всіх виплат, на які нараховувалися та сплачувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що були включені до складу її заробітної плати, як державного службовця. Відповідно до довідки про складові заробітної плати ОСОБА_1 за період роботи з 01.09.2008 року по 31.08.2010 року до її заробітної плати на яку нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, крім посадового окладу, входять надбавки та доплати, а також інші виплати, які включають в себе матеріальну допомогу на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань і індексацію заробітної плати. Рішенням від 19 лютого 2014 року № 2285/04 відповідач відмовив у здійсненні перерахунку пенсії, пославшись на те, що індексація заробітної плати та матеріальна допомога на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань не є складовими заробітної плати у розумінні частини 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу». У зв'язку з вищенаведеним, не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідача, позивачка просила суд визнати протиправними дії відповідача та скасувати вказане рішення УПФУ в Київському районі м. Донецька та зобов'язати відповідача здійснити їй перерахунок та виплату пенсії, як державному службовцю з моменту призначення їй пенсії з урахуванням при розрахунку розміру пенсії фактично отриманих нею сум матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових потреб, індексації заробітної плати, з яких справлялись страхові внески на державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 р. - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

У судове засідання сторони не з»явились, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином, звернулись на адресу суду з письмовими заявами, у яких просили справу розглянути під час їх відсутності. При таких обставинах суд вважає за можливе розглянути дану справу під час відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

В письмовій заяві, наданій на адресу суду, позивачка підтримала позовні вимоги у повному обсязі, просила суд задовольнити позов в повному обсязі.

В письмовій заяві, наданій на адресу суду, представник відповідача позовні вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення. Просив суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, за наступними підставами.

Під час розгляду справи судом були створені всі необхідні умови для всебічного та повного дослідження обставин справи, сторонам, в тому числі відповідачу, під час розгляду справи було роз'яснено їх права та обов'язки, в тому числі положення щодо змагальності процесу та необхідності надання доказів на підтвердження своїх доводів та надано всі можливості для з'явлення необхідних клопотань та надання доказів, що підтверджується матеріалами справи та журналом судового засідання.

Тому суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів і вважає, що їх достатньо для правильного та об»єктивного розгляду.

Правовідносини що виникли між сторонами регулюються ст.ст. 19, 22, 124 Конституції України, ст.ст. 33, 37 Закону України «Про державну службу», ст.ст. 1, 2 Законом України «Про оплату праці», ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст. 41, 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 33 Закону України «Про державну службу» визначено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

За змістом 37 Закону України «Про державну службу», у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Стаття 1 Закону України «Про оплату праці» визначає заробітну плату як винагороду, обчислену, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначена структура заробітної плати. Так, заробітна плата включає:

основну заробітну плату, яка є винагородою за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців;

додаткову заробітну плату, яка є винагородою за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій;

інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом норм вказаних законів отримані застрахованою особою виплати, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять ці виплати до структури заробітної плати.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 11.09.2010 р. перебуває на обліку в УПФУ в Київському районі м. Донецька і на підставі Закону України «Про державну службу» їй призначена пенсія державного службовця за віком.

Судом встановлено, що пенсія Позивачці була нарахована та виплачувалася без включення в розрахунок пенсії виплачених сум матеріальної допомоги на оздоровлення, суд на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати.

Відповідно до довідки про складові заробітної плати ОСОБА_1 за період роботи з 01.09.2008 року по 31.08.2010 року до її заробітної плати на яку нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, крім посадового окладу, входять надбавки та доплати, а також інші виплати, які включають в себе матеріальну допомогу на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань і індексацію заробітної плати.

07 лютого 2014 року Позивачка звернулася до УПФУ в Київському районі м. Донецька із заявою про перерахунок пенсії на підставі отриманої довідки.

Рішенням від 19 лютого 2014 року № 2285/04 відповідач відмовив у здійсненні перерахунку пенсії, пославшись на те, що індексація заробітної плати та матеріальна допомога на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань не є складовими заробітної плати у розумінні частини 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу».

Проте такий висновок Відповідача не ґрунтується на законі з огляду на наступне.

Так, аналіз вище наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, грошова винагорода державним службовцям входить до системи оплати праці державного службовця.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Таким чином, рішення Відповідача про відмову врахувати суми матеріальної допомоги на оздоровлення, вирішення соціально-побутових потреб, індексації грошових коштів є протиправним, тому підлягає скасуванню.

Крім того, суд приходить до висновку, що отримані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, повинні враховуватися в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

З врахуванням вище вказаного, судом встановлено, що на матеріальну допомогу на оздоровлення, вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а тому дії Відповідача, який не включив зазначені суми для визначення розміру заробітної плати, з якої Позивачці виплачується пенсія є неправомірними.

Враховуючи та аналізуючи всі доводи в сукупності і встановлені обставини та приведені норми закону, які врегульовують спірні правовідносини, суд приходить до висновку про необхідність задоволення в цій частині позову, оскільки діями Відповідача порушуються права Позивача в частині розміру отриманої пенсії.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 20.02.2012 р. в справі № 21-430а11.

Так, відповідно до ч.1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Однак, встановивши законні підстави для задоволення даного позову та розв»язуючи цей спір в частині вказаного Позивачкою періоду з якого повинна бути перерахована її пенсія, суд не погоджується з нею з огляду на таке.

Відповідно до ч.4 с.45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої перерахунок призначеної пенсії провадиться в разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Оскільки ОСОБА_1 звернулася з заявою до пенсійного органу про перерахунок пенсії з включенням до розрахунку всіх складових заробітної плати 07.02.2014 року, то вона має право на перерахунок пенсії з 01.02.2014 року.

Тому, перерахунок пенсії ОСОБА_1 повинен здійснюватися з 01 лютого 2014 року.

З врахуванням вище викладено, суд задовольняє частково позовні вимоги ОСОБА_1, відмовивши у задоволенні іншої частини.

Відповідно до ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Згідно ст.94 КАС України підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок державного бюджету України судові витрати у сумі 73 грн. 08 коп.

Інших обставин, які б мали суттєве значення у справі судом встановлено не було.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 22, 124 Конституції України, ст.ст. 33, 37 Закону України «Про державну службу», ст.ст. 1, 2 Законом України «Про оплату праці», ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст. 41, 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2, 7, 9, 11, 13, 94, 98, 105, 128, 159, 160, 161, 162, 163,167, 244, 256 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Київському районі м. Донецька про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати неправомірним дії Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Донецька, щодо не включення додаткових видів оплати праці під час обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 та відмови їй в перерахунку пенсії з урахуванням повної суми матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових потреб та індексації заробітної плати, з яких справлялися страхові внески на державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 р. - єдиний внесок на загальнообов'язкове соціальне страхування.

Скасувати рішення Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Донецька від 19 лютого 2014 року № 2285/04.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України у Київському районі м. Донецька здійснити перерахунок ОСОБА_1 з 01.02.2014 року, з урахуванням при розрахунку розміру пенсії фактично отриманих нею сум матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових потреб, індексації заробітної плати, з яких справлялись страхові внески на державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 р. - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок державного бюджету України судові витрат у сумі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.

Постанову може бути оскаржено шляхом подання до Донецького апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Донецька апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Ополинська І.Г.