ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2006 р. | Справа № П-14/266 |
за позовом: Прокурора Рогатинського району в інтересах держави в особі Помонятської сільськоїа ради, с.Помонята, Рогатинського району
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина", с.Юнашків, Рогатинського району
про про визнання угоди недійсною
Cуддя Булка Володимир Ігорович
При секретарі Кріцак Василь Мирославович
Представники:
від позивача: Стефанишин І.З., сільський голова, паспорт серія СС №280006 від 27.03.97р., Федик І.М., провідний спеціаліст Рогатинської РДА, наказ №1 від 01.09.05 р.
від відповідача: Кліщ М.М., генеральний директор, наказ №1 від 01.09.05 р.
в засіданні приймає участь: прокурор облпрокуратури Скора О.Д.
СУТЬ СПРАВИ: подано позов про визнання угоди недійсною.
В судових засіданнях розгляд справи відкладався та оголошувалась перерва до 28 грудня 2006 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що договір укладений терміном на 5 років суперечить вимогам ст.3 Бюджетного кодексу України, яка встановлює бюджетний період в один рік. Також посилається на ст.23 Бюджетного кодексу України, ст.66 ЗУ "Про Державний бюджет на 2005 рік", ст.68 ЗУ "Про Державний бюджет на 2006 рік", відповідно до яких зобов"язання, взяті розпорядником бюджетних асигнувань, не вважаються бюджетними зобов"заннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів.
Вказує на ЗУ "Про внесення змін до бюджетного кодексу України", який мав набрати чинності з 01.01.06 р. і відповідно до якого із видатків, що здійснюються з бюджетів сіл та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів були виключені видатки на первинну медико-санітарну, амбулаторну та стаціонарну допомогу, які відповідно до цих змін мали здійснюватися з районного бюджету. А тому вважає, що ці видатки не можна віднести до сталих видатків органів місцевого самоврадування.
Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що згідно п.9 ст. 87 Бюджетного кодексу України, до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, які включають реалізацію державних програм соціальної допомоги, зокрема компенсації на медикаменти. Оскільки видатки по компенсації на медикаменти носять сталий характер, то укладення вказаного договору є правомірним і його реалізація здійснюється за рахунок трансфертів Державного бюджету України місцевим бюджетам.
Дослідивши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, суд
в с т а н о в и в:
27.01.05 р. між сторонами укладено договір №12 на пільговий відпуск медикаментів по безоплатному і з 50 % оплатою рецептів, направлених Рогатинською Центральною районною лікарнею і на невідкладну допомогу для фельдшерсько акушерських пунктів, відповідно до якого відповідач зобов"язується відпускати жителям Помонятської сільської ради медикаменти по пільгових рецептах.
Одним із пунктів договору обумовлено термін його дії, який становить 5 років.
Статтею 3 Бюджетного кодексу України встановлено, що бюджетний період для всіх бюджетів, які складають бюджетну систему, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Навіть неприйняття Верховною радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду. Відповідно до Конституції України бюджетний період для Державного бюджету України може бути іншим лише за особливих обставин, які передбачені ч.3 ст.3 Бюджетного кодексу України. І лише у разі прийняття Державного бюджету на інший період ніж передбачено ч.1 ст.3 Бюджетного кодексу України бюджетний період місцеві бюджети можуть бути прийняті на такий же період.
Відповідно до ст.23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов"язання та платежі з бюджету можна здійснити лише за наявності відповідного бюджетного призначення. А бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет на один рік в межах бюджетних асигнувань.
Статтею 66 Закону України "Про державний бюджет на 2005 рік", статтею 68 ЗУ "Про державний бюджет на 2005 рік", статтею 68 ЗУ "Про державний бюджет на 2006 рік" передбачено, що зобов"язання, взяті розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань, не вважаються бюджетними зобов"язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов"язань є бюджетним правопорушенням. А тому укладення договору на 5 років є порушенням чинного бюджетного законодавства.
Крім того, був проігнорований при укладенні договору ЗУ "Про внесення змін до бюджетного Кодексу України" від 13 січня 2005 року, який мав набрати чинності з 1 січня 2006 року і яким зокрема вносилися зміни в ст.88 Бюджетного кодексу України, відповідно до яких із видатків, що здійснюються з бюджетів сіл та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансферів були виключені видатки на первинну медико-санітарну допомогу відповідно до цих змін мали здійснюватися з районного бюджету. Тому ці видатки не можна віднести до сталих видатків органів місцевого самоврядування, і тим більше не можна укласти довготерміновий договір.
Відповідно до ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" сільський голова укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань віднесених до виключної компетенції ради подає їх на затвердження відповідної ради.
Питання використання бюджетних коштів належать до виключної компетенції ради тому, що відповідно до п.23 ч.1 ст.26 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської ради. А в бюджеті формується як дохідна, так і видаткова частини.
Таким чином, оспорюваний договір повинен був затверджуватись на сесії сільської ради, а він не затверджений сільською радою, а тому не породжує правових наслідків для сторін.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про підставність та обгрунтованість позовних вимог, тому позов слід задоволити.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов задоволити.
Визнати недійсним договір №12 від 27.01.05 р. укладений між ТзОВ фірма "Калина" та Помонятською сільською радою на пільговий відпуск медикаментів по безоплатному і з 50% оплатою рецептів, направлених Рогатинською Центральною районною лікарнею на невідкладну допомогу для ФАПів.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина", с.Юнашів, Рогатинського району (код 22197249) в дохід Державного бюджету 85 грн. державного мита.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина", с.Юнашів, Рогатинського району (код 22197249) на користь ДП "Судовий інформаційний центр" 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Булка Володимир Ігорович
рішення підписане 04.01.07
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
________________ Липка Ю.В.