АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Провадження № 22-ц/790/2513/2014 р. Головуючий І-ої інстанції: Іващенко С.О.

Справа № 645/3578/13ц Доповідач: Івах А.П.

Категорія: договірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Івах А.П.,

суддів - Пшенічної Л.В., Ізмайлової Г.Н.,

при секретарі - Курносовій К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-інноваційної компанії «Моноліт» до ОСОБА_1 треті особи: приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення коштів за договором про надання послуг, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-інноваційної компанії «Моноліт» про визнання недійсним договору доручення та стягнення коштів,-

в с т а н о в и л а:

25 квітня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислово-інноваційної компанії Моноліт» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором про надання послуг.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ІПК «Моноліт» посилалося на те, що за договором про надання послуг від 15 березня 2013 року ОСОБА_5 зобов'язався сплатити послуги у сумі 52800 гривень. Однак, умови договору порушив у зв'язку з чим ще повинен сплатити на користь позивача штраф у розмірі 15840 гривень та пеню у сумі 528 гривень, всього 69168,00грн, в подальшому суму стягнення збільшено, і позивач просив стягнути 52800, 00 гривень - вартість послуг, 15840,00 гривень - штрафні санкції, 15 206, 40 гривень - пеню за прострочу виконання зобов'язання, 935, 28 гривень - судові трати, у загальній сумі 84 781,68 гривень.

ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав, звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просив визнати недійсним договір доручення від 16 березня 2013 року, укладений між ним та позивачем, застосувати наслідки недійсності правочину і стягнути з ТОВ «ІПК «Моноліт» на його користь 15 986 гривень, відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог та стягнути з ТОВ «ІПК «Моноліт» на його користь судові витрати, з посиланням на те, що договір доручення від 16.03.2013 року був підписаний не уповноваженою особою ТОВ «ІПК Моноліт», з перевищенням повноважень, без довіреності, а відповідно його слід визнати недійсним.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова позовні вимоги ТОВ «Промислово-інноваційної компанії Моноліт» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1, на користь ТОВ «Інноваційно-промислової компанії «Моноліт» вартість послуг у сумі 52800, 00 гривень; штраф у розмірі 15840,00 грн.; пеню у сумі 15 206, 40 гривень; судові витрати у сумі 935, 28 гривень.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати і ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних ТОВ «Промислово-інноваційної компанії Моноліт» та задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що були заявлені сторонами у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного:

Згідно до положень ст. ст. 3, 11 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За положеннями ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання:

- чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та яким доказами вони підтверджуються;

- чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

- які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

- яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає.

Розглядом справи встановлено, що 15 березня 2013 року між ТОВ «Інноваційно-промисловою компанією «Моноліт» в особі директора ОСОБА_6 та ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг. Згідно п.1.1 вказаного договору, ТОВ «ІПК «Моноліт» зобов'язався надати послугу ОСОБА_5 щодо пошуку нерухомості для придбання її у власність останнього. В свою чергу ОСОБА_5 зобов'язався оплатити позивачу зазначену послугу. Згідно п.3.4 договору про надання послуг від 15.03.2013 року вартість послуги складає 52800 гривень, що дорівнює 1,76 відсотків від вартості нерухомості, першочергова вартість якої в свою чергу відповідно до п. 1.2 договору склала 2 997 000 гривень.

За положеннями пункту 3.1 договору, послуги Виконавця з пошуку об'єкта нерухомості вважаються виконаними в момент, коли Замовник ставить свій підпис щодо огляду знайденого йому об'єкта нерухомості в Акті про огляд об'єктів нерухомості (додаток № 1 до договору). Пунктом 3.2 договору визначено, що оплата послуг проводиться в день укладання договору завдатка, попереднього договору, або у випадку підписання договору купівлі-продажу.

На виконання умов договору про надання консультативних послуг по придбанню нерухомості від 15 березня 2013 року Товариством - Виконавцем послуг ОСОБА_7 було забезпечено огляд об'єкту нерухомості за адресою: місто Харків, вулиця Міськрадівська №24, про що складено акт огляду об'єктів нерухомості від 15 березня 2013 року (а.с.8) у якому зазначена вартість будинку - 2997000грн., вартість послуг виконавця - 52000 грн.. Акт підписаний сторонами.

Тоді ж, 16 березня 2013 року між ОСОБА_5 та ТОВ «ІПК «Моноліт» в особі заступника директора ОСОБА_8 укладений договір поруки, згідно якого ОСОБА_5 у якості забезпечення оформлення угоди про намір купівлі домоволодіння по АДРЕСА_2 передає гарантійний платіж у розмірі 2000 доларів США та доручає ТОВ «ІПК «Моноліт» підготувати укладення договору, першочергова вартість якого становить 2997000 гривень, посвідчення договору має бути не, пізніше 17-00 години 30.04.2013 року, об'єкт нерухомості має бути вільним від мешканців, а також не мати заборгованості з комунальних платежів, та зареєстрованих осіб за вказаною адресою. Також, цим договором обумовлено, що у випадку відмови покупця від укладення угоди наміри на зазначених умовах повірений ТОВ «ІПК «Моноліт» повинен передати вказану йому гарантійного платежу продавцеві, а у разі відмови продавця від правочину відповідно купцю має бути передана гарантійна сума у подвійному розмірі.

12 квітня 2013 року між власниками будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - з одного боку і ОСОБА_9 - з іншого боку було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого продавці передали у власність, а покупець прийняла у власність житловий будинок АДРЕСА_2 на земельній ділянці площею 0,0762га (а.с.13-14).

На підставі договору купівлі продажу земельної ділянки від 12 квітня 2013 року (а.с.10-11), ОСОБА_9 придбала і земельну ділянку, на якій розташований будинок.

Після чого, 18 квітня 2013 року ОСОБА_1, діючи в інтересах покупця будинку ОСОБА_9, прийняв від ОСОБА_10, який діяв від імені ОСОБА_11 та ОСОБА_3, газове, сантехнічне, електричне та сигналізаційне обладнання у повній комплектації у справному стані, про що було складено акт прийому-передачі майна від 18 квітня 2013 року (а.с.16).

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Бік «Моноліт» у повному обсязі та відмовляючи у задоволені позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що договір про надання послуг, укладений між сторонами від 15 березня 2013 року відповідає вимогам ст.. 203 ЦК України та є виконаним, що підтверджено наявними у справі доказами, а сам факт оформлення об'єкту нерухомості на ім'я ОСОБА_9 звільняє відповідача ОСОБА_1 від виконання умов договору про надання інформаційних послуг від 15 березня 2013 року.

Висновок суду у цій частині не погоджується з умовами договору, укладеного між сторонами, який підписаний виконавцем та Замовником - ОСОБА_1, він є чинним, ніким із сторін не оспорений.

У п.п.3.3. договору вказується, що якщо зазначена у договорі нерухомість придбана третіми сторонами, яким стало відомо про нерухомість від замовника, засновник зобов'язаний сплатити послуги виконавця у повному обсязі.

Тож, суд обґрунтовано виходив із того, що сам факт оформлення об'єкту нерухомості на ім'я ОСОБА_9 не звільняє ОСОБА_1 від виконання умов договору від 15 березня 2013 року.

При визначені суми, яка підлягає стягненню у розмірі 84781грн. 68 коп. суд також керувався умовами договору.

Отже, судова колегія вважає, що висновок суду ґрунтується на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, він погоджується з вимогами ст.. ст.. 57-60, 64 ЦПК України та нормативно - правовими актами, застосованими судом.

У задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено правильно.

Суд, у відповідності до ч. 3 ст. 215 ЦПК України привів у своєму рішенні мотиви, з яких дійшов конкретних висновків.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції, виконавши вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

За положеннями ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив

рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Підстав для задоволення доводів апеляційної скарги, скасування чи зміни рішення суду першої інстанції, у тому числі і з інших підстав, судова колегія не вбачає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -