Дело № 2-80/08

 

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

25 грудня 2008 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької   області

в складі: головуючого - судді Філь О.Є.

               при секретарі             Дубіна Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Красноармійську цивільну справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2, КП «Красноармійський ЦЄЗ», КП «Красноармійськтепломережа» про стягнення витрат на утримання спільної часткової власності, зміни договору найму житлового приміщення та відкриття окремого особового рахунку, -

 

ВСТАНОВИВ:

 

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, КП «Красноармійський ЦЄЗ», КП «Красноармійськтепломережа» про стягнення витрат на утримання спільної часткової власності, зміни договору найму житлового приміщення та відкриття окремого особового рахунку, вказавши на підтвердження позовних вимог, що 19 квітня 1996 року ОСОБА_3, яка діяла від неповнолітнього синаОСОБА_1 та від імені ОСОБА_2 за дорученням по договору міни придбала у спільну часткову власність квартиру АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 померла.

Відповідно до угоди про розподіл спадкового майна ОСОБА_2 отримав у власність автомобіль марки ВАЗ 21011, державний номер НОМЕР_1, а ОСОБА_1 отримав у власність 1/3 частину їх спільної квартирі АДРЕСА_1.

Таким чином ОСОБА_1 став власником 2/3 частини даної квартирі, а ОСОБА_2 залишився співвласником 1/3 частини цієї квартири.

Відповідно до вимог ст. 322 ЦК України - власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ніякого договору між ОСОБА_1та ОСОБА_2 на утримання спільного майна не було.

Також обов'язки власника житла передбачені і вимогами положень ст. 151 ЖК України.

Відповідно ст. 360 ЦК України - Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Положення ст. 179 ЖК України закріплено зобов'язання користуватися житловими приміщеннями згідно Правил користування приміщеннями житлового будинку та при будинковій території, які затверджені постановою КМУ № 572 від 08.10.1992 р.

Відповідно п. 4, 5, 6, 31 та 35 цих Правил за співвласниками житла в будинку закріплені обов'язки по утриманню квартири в будинку, самого будинку в якому розміщена квартира та при будинкової території.

Відповідно ст. 185 ЖК України фінансування витрат на виконання цих обов'язків покладено за рахунок власних коштів власників (співвласників).

До смерті ОСОБА_3вона сама оплачувала комунальні платежі за домовленістю співвласників.

Після смерті між ОСОБА_1та ОСОБА_2 домовленості про те що хтось один буде оплачувати комунальні та інші обов'язкові платежі не було і шляхом переговорів цієї домовленості не досягнуто.

З 2004 року всі обов'язкові платежі став оплачувати ОСОБА_1, але в зв'язку з недостатністю коштів він не змог оплачувати ці платежі повністю і у нього виникла заборгованість.

ОСОБА_2 зі своєю сім'єю проживав в цій квартирі зі смерті ОСОБА_3по вересень 2006 року.

ОСОБА_1 відслужив термінову службу в армії з 14.04.2005 року по 21.05.2006 року і з вересня 2006 року став користуватися цією квартирою, але одна кімната залишилася не використаною, так ОСОБА_1 не користувався часткою квартири, яка належить ОСОБА_2

ОСОБА_2 участі в оплаті платежів не приймав, але будучі співвласником квартири повинен приймати участь в оплаті платежів за свою частку квартири, а саме 1/3 частку обов'язкових платежів, як вже вказано згідно перерахованих вище норма Закону.

Відповідно копії особистого рахунку НОМЕР_2 на ОСОБА_1 по квартирі АДРЕСА_1 за опалення з 01.01.2004 року була нарахована сума 3348 грн. 94 коп., ОСОБА_1оплатив 2405 грн. 90 коп., була оформлена субсидія по якій оплачено 531 грн. 16 коп., і відповідно цьому рахунку заборгованість на 01.05.2008 р. становить 1761 грн. 29 коп.

Так як ОСОБА_2 належить 1/3 частина квартири він повинен приймати участь по оплаті обов'язкових платежів в розрахунку 1/3 частина рахунку, таким чином за опалення вже сплачені кошти ОСОБА_12405 грн. 90 коп. / 3 частини = 801.97 грн.(частина яку повинен був сплатити ОСОБА_2), і заборгованість 1761.29/3=587.10 грн. (яку повинен буде сплатити ОСОБА_2). Всього за опалення з ОСОБА_2просить стягнути 1389.07 грн.

Відповідно копії особового рахунку НОМЕР_1 КП «Красноармійський ЦЄЗ» на ОСОБА_3 за адресою кв. АДРЕСА_1 нарахована з 01.01.2004 року за квартплату сума 1379 грн. 49 коп., ОСОБА_1 оплачено 803 грн. 33 коп., по субсидії оплачено 269 грн. 08 коп., і відповідно цьому рахунку на 06.05.2008 р. залишилася заборгованість 640.59 грн.

803.33 грн./ 3 = 267.78 грн. повинен був сплатити ОСОБА_2.

640.59/3=213.53 грн буде повинен сплатити ОСОБА_2.

Всього за обслуговування в ЦЄЗ з ОСОБА_3на його користь просить стягнути 481.31 грн.

Коли ОСОБА_1 знаходився в армії ОСОБА_2 мешкаючи в квартирі залишив заборгованість за кабельне телебачення і відповідно довідки №9 від 30.08.2007 р. від директора філії «Алтаір плюс» ООО «Альтаїр» абонент ОСОБА_1за адресою кв.АДРЕСА_1 відключений від кабельного телебачення за заборгованість на 13.02.2006 року (коли ОСОБА_1ще служив в армії) 154 грн. і вартість повторного підключення 20 грн.

Загальна сума 154 грн. + 20 грн. = 174 грн. за кабельне телебачення повинна бути сплачена ОСОБА_2 так як тільки він користувався цим телебаченням на той час.

Всього заборгованість складає 2044.38 грн.

Коли ОСОБА_1 попитався змусити ОСОБА_2 приймати участь по утриманню квартири, яка є їх спільною частковою власністю, і оплаті обов'язкових платежів, він незаконно відмовився.

Крім цього, ОСОБА_1 від цієї протиправної поведінки з боку ОСОБА_2 отримав моральну шкоду, яка виразилася в тому, що ОСОБА_2 змусив ОСОБА_1 нервувати через те що за не сплату обов'язкових платежів за квартиру, яка є їх сумісною частковою власністю, тієї частки яка належала сплаті з боку ОСОБА_2, його буде притягнуто через суд до цивільної відповідальності, до нього будуть застосовані штрафні санкції через неправомірну поведінку ОСОБА_2

ОСОБА_1був змушений нервувати із-за сварки з ОСОБА_2 через цю його неправомірну поведінку, витрачати свій час і звертатися до юристів, комунальні служби по питанням заборгованості.

Від неправомірних дій ОСОБА_2 постраждала честь ОСОБА_1, так як ОСОБА_2 образив його своєю неправомірною відмовою, заборгованість і необхідність відповідати за те що ця заборгованість виникла із-за неправомірних дій ОСОБА_2 викликала у ОСОБА_1відчуття приниження. Все це викликає хвилювання та нервовий розлад здоров'я, порушує спокійне життя та роботу (п. 2 та 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України - у душевних страждання, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї, приниження честі та гідності).

Моральну шкоду ОСОБА_1 оцінює у розмірі 1699 грн.

Крім моральної та матеріальної шкоди ОСОБА_1, так як він не володіє достатніми пізнаннями в галузі юриспруденції та права, був змушений звернутися за юридичною допомогою в юридичну фірму ТОВ «Луккос та К» за що він заплатив 1000 грн.

Відповідно до ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України особа, яка бере участь у справі, має право на правову допомогу, яка надається адвокатами або іншими фахівцями у галузі права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 84 Цивільно-процесуального кодексу України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Позивач ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_4позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав в повному обсязі.

Представник відповідача КП «Красноармійський ЦЄЗ» в судове засідання не з»явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у відсутність представника.

Представник відповідача КП «Красноармійськтепломережа» позовні вимоги визнав частково, оскільки в теперішній час остаточно не вирішено питання, хто саме буде надавати послуги з теплопостачання, а також, щоб відкрити окремі особові рахунки, необхідно сторонам по справі спочатку провести їх розподіл.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав:

Судом встановлено, що 19 квітня 1996 року ОСОБА_3, яка діяла від неповнолітнього синаОСОБА_1 та від імені ОСОБА_2 за дорученням по договору міни придбала у спільну часткову власність квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 15).

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 померла.

Відповідно до угоди про розподіл спадкового майна ОСОБА_2 отримав у власність автомобіль марки ВАЗ 21011, державний номер НОМЕР_1, а ОСОБА_1 отримав у власність 1/3 частину їх спільної квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 20).

Таким чином ОСОБА_1 став власником 2/3 частини даної квартирі, а ОСОБА_2 залишився співвласником 1/3 частини цієї квартири.

Відповідно до вимог ст. 322 ЦК України - власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ніякого договору між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем  ОСОБА_2 на утримання спільного майна не було.

Відповідно до ст. 151 ЖК України громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру) зобов»язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку при домову територію.

Відповідно ст.. 360 ЦК України - Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Положення ст.. 179 ЖК України закріплено зобов'язання користуватися житловими приміщеннями згідно Правил користування приміщеннями житлового будинку та при будинковій території, які затверджені постановою КМУ № 572 від 08.10.1992 р.

Відповідно п. 4, 5, 6, 31 та 35 цих Правил за співвласниками житла в будинку закріплені обов'язки по утриманню квартири в будинку, самого будинку в якому розміщена квартира та при будинкової території.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов»язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов»язком споживача є укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов»язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укдалання зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Обов»язок власника квартири укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено також п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів № 572 від 08.10.1992 року.

Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов»язок, а не право сторін.

Відповідно ст. 185 ЖК України фінансування витрат на виконання цих обов'язків покладено за рахунок власних коштів власників (співвласників).

Тому позовні вимоги в частині зобов»язання КП «Красноармійський ЦЄЗ» та КП «Красноармійськтепломережа» укласти з відповідачем ОСОБА_2 та позивачем ОСОБА_1 окремі договори по обслуговуванню  квартири № АДРЕСА_1 і відкрити окремі особові рахунки законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

До смерті ОСОБА_3вона сама оплачувала комунальні платежі за домовленістю співвласників.

З 2004 року всі обов'язкові платежі став оплачувати ОСОБА_1, але в зв'язку з недостатністю коштів він не зміг оплачувати ці платежі повністю і у нього виникла заборгованість.

ОСОБА_2 участі в оплаті платежів не приймав, але як співвласник квартири повинен приймати участь в оплаті платежів за свою частку квартири, а саме здійснювати 1/3 частку обов'язкових платежів згідно діючому законодавству.

Відповідно копії особистого рахунку НОМЕР_2 на ОСОБА_1 по квартирі АДРЕСА_1 за опалення з 01.01.2004 року була нарахована сума 3348 грн. 94 коп., ОСОБА_1оплатив 2405 грн. 90 коп., була оформлена субсидія по якій оплачено 531 грн. 16 коп., і відповідно цьому рахунку заборгованість на 01.05.2008 р. становить 1761 грн. 29 коп.(а.с. 13, 34, 35)

Оскільки ОСОБА_2 належить 1/3 частина квартири він повинен приймати участь по оплаті обов'язкових платежів в розрахунку 1/3 частина рахунку, таким чином за опалення вже сплачені кошти ОСОБА_12405 грн. 90 коп.  Тому з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню 2405,90 : 3 = 801.97 грн. Що стосується частини майбутніх платежів по заборгованості в розмірі 1761.29/3=587.10 грн., яку повинен буде сплатити ОСОБА_2, то в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки витрати по сплаті цих платежів позивачем ще фактично не понесені.

Відповідно копії особового рахунку НОМЕР_2 КП «Красноармійський ЦЄЗ» на ОСОБА_3 за адресою кв. АДРЕСА_1 нарахована з 01.01.2004 року за квартплату сума 1379 грн. 49 коп., ОСОБА_1 оплачено 803 грн. 33 коп., по субсидії оплачено 269 грн. 08 коп., і відповідно цьому рахунку на 06.05.2008 р. залишилася заборгованість 640.59 грн. (а.с. 14).

Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 803.33 грн./ 3 = 267.78 грн. Що стосується частини стягнення майбутніх платежів по заборгованості в розмірі 640.59/3=213.53 грн., яку повинен буде сплатити ОСОБА_2, то в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки витрати по сплаті цих платежів позивачем ще фактично не понесені.

Всього підлягають стягненню 801,97 грн. + 213,53 грн. = 1015,50 грн.

В частині стягнення платежів за користування кабельним телебаченням за той час, коли ОСОБА_1 знаходився в армії, а ОСОБА_2, мешкаючи в квартирі, залишив заборгованість за кабельне телебачення і відповідно довідки №9 від 30.08.2007 р. від директора філії «Алтаір плюс» ООО «Альтаїр» абонент ОСОБА_1за адресою кв.АДРЕСА_1 відключений від кабельного телебачення за заборгованість на 13.02.2006 року  в розмірі 154 грн., вартість повторного підключення 20 грн., загальна сума 154 грн. + 20 грн. = 174 грн., то суд вважає, що в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивачем суду не надано доказів того, що він на теперішній час здійснив фактичну оплату зазначених коштів.

В частині стягнення моральної шкоди з відповідача в розмірі 1699 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав:

Відповідно до роз”яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках передбачених законодавством.

            Ст. 23 ЦК України визначає лише загальне правило про можливість відшкодування моральної шкоди у будь-якому випадку посягання на право учасника цивільного право відношення. Це загальне правило не застосовується у тих випадках, коли обсяг цивільно-правової відповідальності чітко визначений і не включає можливості відшкодування моральної шкоди.

            Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню, оскільки законодавством не передбачено відшкодування моральної шкоди позивачеві при обставинах, встановлених в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати пропорційно до розміру задоволеного позову, а саме, по сплаті судового збору в розмірі 51.00 грн., та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 грн.; витрати на правову допомогу - в розмірі 496,73 грн. - пропорційно до розміру задоволеного позову і відповідно до підпункту 1 пункту 1 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року № 590 „Про граничні розміри компенсації витрат, пов”язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави”.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 322, 360 ЦК України, ст. ст. 151, 179, 185, 191 ЖК України, ст. 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 3, 5, 7, 8, 10, 14, 57-60, 208-209, 212-218 ЦПК України, суд, -

 

ВИРІШИВ:

 

Позовні вимогиОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користьОСОБА_1 заборгованість по сплаті за обов»язкові платежі по комунальних послугах за квартиру № АДРЕСА_1 в розмірі  1015,50 грн., судові витрати: по сплаті судового збору: 51,00 грн, по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи: 30,00 грн., витрат на правову допомогу: 496,73 грн.

Зобов»язати КП «Красноармійський ЦЄЗ» та КП «Красноармійськтепломережа» укласти з ОСОБА_2 таОСОБА_1 окремі договори по обслуговуванню квартири та наданню послуг з теплопостачання квартири АДРЕСА_1 області і відкрити окремі особові рахунки.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

 

                 Суддя: