11.04.2014 238/545/14-а
Справа №2а-238/19/14
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 квітня 2014 року Новоазовський районний суд Донецької області в складі:
судді-Бєльченко Л.А.
при секретарі- Межняковій О.О.,
за уч. представника відповідача - Циганкової Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання нарахувати і сплатити щомісячне підвищення до пенсії,
в с т а н о в и в:
19.02.2014 року позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного Фонду України в Новоазовському районі Донецької області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання нарахувати і сплатити щомісячне підвищення до пенсії. В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що вона віднесена до категорії дітей війни, тому відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни» вона має право з 2014 року на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Натомість доплати до пенсії нараховувалися і сплачувалися відповідачем не у належному розмірі, чим були порушені її права.
На підставі вказаного просила визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати його провести їй нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01 січня 2014 року.
Представник позивача, адвокат ОСОБА_3, діючий на підставі довіреності, в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, просив позов задовольнити в повному обсязі (а.с.38 )
Представник відповідача Циганкова Н.О. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення заявлених позовних вимог, вказуючи, що виплата підвищення до пенсії позивачу проводиться у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України №1381 від 28.12.2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення» , що складає 66,43 грн., тобто 7 % від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, тому невідповідностей закону дії відповідача не містять. Також посилалась на письмові заперечення. На підставі викладеного просила суд відмовити позивачу в задоволенні позову.
Згідно наданих суду письмових заперечень представник відповідача, не визнаючи поданий ОСОБА_2 позов, посилалась на те, що позивач дійсно перебуває на обліку у відповідача, отримуючи пенсію за віком. Враховуючи, що Кабінет Міністрів України визначає розмір соціальної допомоги за ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в межах фінансових ресурсів на 2014 бюджетний рік, то підстав для підвищення пенсії позивачці не має.
Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Судом встановлено, що ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, відноситься до категорії дітей війни та знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області, як така, що отримує пенсію за віком, що було визнано представником відповідача та підтверджується копією пенсійного посвідчення позивача (а.с. 10).
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
За ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 28 грудня 2007 року на підставі Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України») дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення проводиться за їх вибором згідно одного із законів.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими було змінено редакцію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Внаслідок цього рішення Конституційного Суду України була відновлена редакція ст.6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» в первинній редакції від 1 січня 2006 року, за якою дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % від мінімальної пенсії за віком.
На підставі ст. 7 вказаного Закону фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» не було визначено жодних обмежень щодо застосування положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 1 січня 2006 року.
Тому посилання представника відповідача на рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року є безпідставними, бо Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" не було надано повноважень Кабінету Міністрів України визначати розмір та порядок застосування положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету на 2014 рік.
Відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» було встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «;Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення, встановлене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», провадиться у розмірі 7 % прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність.
Проте суд відхиляє посилання представника відповідача на необхідність застосування до спірних правовідносин положень Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», оскільки вищу юридичну силу над підзаконними актами, яким є зазначена Постанова КМУ № 1381, мають закони, яким є Закон України «Про соціальний захист дітей війни».
На підставі викладеного, при визначенні розміру доплати до пенсії дитині війни слід керуватися розміром надбавки, визначеним у ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», внаслідок чого розмір пенсії позивачці з 1 січня 2014 року повинен підвищуватись на 30% від мінімальної пенсії за віком.
На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює розміру, визначеного законом, прожиткового мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується, крім іншого, для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» було встановлено на 2014 рік прожитковий мінімум в розрахунку на місяць на особу, що втратила працездатність: з 1 січня - 949 грн.
Враховуючи, що фактично позивач отримує підвищення до пенсії у розмірі, визначеному п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», замість розміру, визначеного ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі викладеного вмотивування шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язанням Управлінням пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області провести позивачу нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.
Згідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі зазначеного з Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір на користь позивачки у розмірі 73,08 грн., сплачений нею при поданні позову до суду.
Керуючись ст.ст.8-11,17, 18, 71, 86, 94, 159-167 КАС , суд-
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання нарахувати і сплатити щомісячне підвищення до пенсії задовольнити .
Визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області провести ОСОБА_2 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01 січня 2014 року, з відрахуванням фактично проведених виплат.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованої АДРЕСА_1, витрати по сплаті судового збору в розмірі 73, 08 грн.
На постанову може бути подана апеляція до апеляційного адміністративного суду Донецької області через Новоазовський районний суд Донецької обалсті протягом 10 днів з дня проголошення постанови.
Суддя- Бєльченко Л.А.