Головуючий суду 1 інстанції - Кіяшко В.Г.

Доповідач - Іванова І.П.

Справа № 414/999/13-ц

Провадження № 22ц/782/924/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2014 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого - Іванової І.П.

суддів: Фарятьєва С.О., Украінцевої Л.Д.,

при секретарі - Аліханян Г.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на додаткове рішення Кремінського районного суду Луганської області від 30 січня 2014 року

по справі за заявою ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення по справі № 414/999/13-ц, -

в с т а н о в и л а:

Додатковим рішенням Кремінського районного суду Луганської області від 30 січня 2014 року заява ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення задоволено повністю: встановлено, що датою, з якої потрібно починати стягнення матеріальної шкоди на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, 1/3 частини мінімальної заробітної плати щомісячно, є момент звернення до суду про стягнення такої шкоди - 15.05.2013 року. Утримання з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду на утримання ОСОБА_3 у зв'язку із доглядом за дитиною - сином, інвалідом дитинства ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/3 частини мінімальної заробітної плати щомісячно за рішенням суду від 09 липня 2013 року № 414/999/13-ц провадження № 2/414/362/2013, потрібно здійснювати з 15.05.2013 року - з дати подання позовної заяви.

В апеляційній скарзі апелянт просить додаткове рішення Кремінського районного суду Луганської області від 30 січня 2014 року скасувати. Апелянт вважає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, не з'ясував всіх обставин справи.

Заперечень проти апеляційної скарги іншими учасниками не надано.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

Рішенням Кремінського районного суду Луганської області від 09 липня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_3 були задоволені частково. Вказаним рішенням було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/3 частини мінімальної заробітної плати щомісячно до повноліття дитини. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду на утримання ОСОБА_3 у зв'язку із доглядом за дитиною - сином, інвалідом дитинства ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/3 частини мінімальної заробітної плати щомісячно. В іншій частині позову відмовлено за недоведеністю.

Колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача та її представника, оскільки представник позивача була належним чином повідомлення про час та місце слухання справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Згідноч.5ст.76 ЦПК України вручення судової повістки представникові особи, яка бери участь у справі, вважається врученням повістки і цій особи.

Заслухавши доповідача, вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевірив законність та обґрунтованість рішення, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи вимоги про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що зобов'язання у відповідача виникли відповідно до ст. 1200 ЦК України і воно споріднене з зобов'язанням аліментів за ст. ст. 180 - 197 СК України.

Такий висновок суду не відповідає нормам законодавства.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; 3) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 цього Кодексу; 4) судом не вирішено питання про судові витрати.

Аналізуючи рішення суду першої інстанції, судова колегія вважає, що ухвалене 30 січня 2014 року рішення відповідає нормам законодавства і підстави, перелічені у ч. 1 ст. 220 ЦПК України відсутні. Зокрема, в позовній заяви позивач не заявляла вимоги стосовно періоду, з якого необхідно починати стягнення, тому суд першої інстанції, на виконання вимог ч. 1 ст. 11 ЦПК України, розглянув позов в межах заявлених вимог.

Неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Задовольняючи заяву позивачки про винесення додаткового рішення, суд керувався нормами Сімейного Кодексу України. Проте цей Закон не може застосовуватися до даних правовідносин, оскільки предметом спору не є сімейні відносини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Ті доводи, що містяться в додатковому рішенні від 30 січня 2014 року, скоріш відносяться до роз'яснень рішення, оскільки для позивача є незрозумілим, з якого періоду починати стягнення. Таким чином, повинно мати місце в даному випадку саме роз'яснення рішення, а не ухвалення додаткового рішення по справі.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення - скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 2 ст. 307, ст. 308, п. ч. 1 ст. 312, ст. 313, п. 4 ч. 1 ст. 314, ст. 315 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Додаткове рішення Кремінського районного суду Луганської області від 30 січня 2014 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення по справі № 414/999/13-ц відмовити.

Рішення набуває чинності негайно, але може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: