Справа № 22-1033                                   Головуючий в суді 1 інстанції: Чернявський М.В.

Категорія 35                                           Доповідач: Ракалович В.М.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07  червня 2006 року апеляційний суд Житомирської області у

складі:

головуючого Ракаловича В.М.     суддів: Павицької Т.М., Широкової Л.В. при секретарі Калинець Т.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на працездатного сина -студента

за апеляційною скаргою відповідача

на рішення Житомирського районного суду  від 03 квітня 2006 року,

встановив:

16 лютого 2006 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, котрий навчається на ІНФОРМАЦІЯ_2. Зазначала, що батько матеріально забезпечений, але ухиляється від надання допомоги сину, хоча той її потребує. Просила стягнути аліменти в розмірі 1\3 частини доходів відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму працездатної особи, до досягнення сином 23 років, або до 26 листопада 2011 року.

Рішенням. Житомирського райсуду від 03 квітня 2006 року позов задоволено частково - стягнуто з відповідача аліменти в розмірі 1\4 частини всіх видів заробітку(доходів) відповідача щомісячно з 10 лютого 2006 року до закінчення навчання сина ОСОБА_3.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати це рішення

суду і постановити нове - про стягнення аліментів в розмірі 1\10частини його доходів. Посилається на те, що розмір аліментів

визначено судом без врахування всіх обставин справи, його

матеріального становища.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Необхідність стягнення аліментів з відповідача на користь повнолітнього працездатного сина-студента до закінчення ним навчання, але не більше як до 23 років, випливає з положень ст.199 СК України. Як встановив суд, син Олексій потребує на даний час матеріальної допомоги, а відповідач має можливість її надати. Проте суд не врахував положень ст.ст. 182 і 200 СК України та неправильно визначив розмір аліментів. Відповідач отримує незначного розміру пенсію (350 грн.),сплачує аліменти на іншого -неповнолітнього сина в розмірі 1\4 частини доходів, допомагає старій матері. Крім того, позивачка, доходи якої вищі ніж у відповідача, теж зобов»язана та має можливість надавати матеріальну допомогу сину. З врахуванням цього апеляційний суд зменшує розмір аліментів до 1\6 частини доходів відповідача.

Судом першої інстанції, крім того, неправильно визначено час, з якого присуджені аліменти. Відповідно до ст.ст.191,201 СК України, аліменти необхідно стягувати від дня пред»явлення позову, тобто з 16 лютого 2006 року. Не визначив суд і конкретного часу припинення стягнення. З довідки, що на аркуші справи 8, вбачається, що син відповідача закінчує навчання у червні 2007' року. За таких обставин апеляційний суд змінює рішення районного суду.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307,309,313;314,316 ЦПК України суд

Рішив:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Житомирського районного суду від 03 квітня 2006 року змінити, зменшити розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3, 1987 року народження, до 1\6 частини всіх видів його заробітку(доходу) щомісячно, починаючи стягнення з 16 лютого 2006 року і до червня 2007 року включно. В решті рішення  залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з дня проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий:

Судді:<