справа №176/2325/13-ц
провадження №2/176/259/14
РІШЕННЯ
Іменем України
10 квітня 2014 р. Жовтоводський міський суд
Дніпропетровської області
у складі: головуючої - судді Павловської І.А.,
при секретарі Ніколенко М. В.
за участю представника позивача ОСОБА_1,
третьої особи ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Жовті Води цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Жовтоводської міської ради, треті особи Жовтоводська державна нотаріальна контора, ОСОБА_4, ОСОБА_2, про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернулась до суду із позовною заявою, вимоги якої уточнивши, просить встановити факт її проживання однією сім'єю разом із ОСОБА_5, що помер ІНФОРМАЦІЯ_3, протягом більш ніж п'яти років до часу відкриття спадщини. Крім того, просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом, після смерті останнього, на 14 частину квартири АДРЕСА_1. Свої вимоги обґрунтувала тим, що з 19 листопада 1971 року перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_5, від спільного життя мають двох повнолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_2. Проживали всією сім'єю вони у зазначеній квартирі, що 23 лютого 2010 року приватизували, одержавши свідоцтво про право власності із зазначенням власників ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_2. Однак, за рішенням суду, 7 грудня 1994 року шлюб між нею та ОСОБА_5 розірвано, хоч вони продовжили проживати спільно однією сім'єю, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, піклувались один про одного. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 помер і вона, разом із синами, займались похованням останнього. Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на ? частину квартири АДРЕСА_1 У встановлений законом шестимісячний строк позивач звернулась до Жовтоводської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а сини ОСОБА_4, ОСОБА_2 із заявою про відмову від спадкового майна на її користь. Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу відмовлено, оскільки на час смерті ОСОБА_5 вони не перебували у зареєстрованому шлюбі. При цьому, позивач зазначили, що встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем має для неї юридичне значення, як для спадкоємця четвертої черги по закону, що поживав разом із спадкодавцем однією сім'єю з 8 грудня 1994 року по день смерті останнього.
У судове засідання позивач, будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи не з'явилась, причин неявки суду не повідомила.
Представник позивача ОСОБА_1, що діє відповідно договору про надання правової допомоги та представництво інтересів в суді від 26 березня 2014 року, уточнені позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити, посилаючись на обставини зазначені у позовній заяві. При цьому, зауважила, що увесь час із 19 листопада 1971 року і по день смерті ОСОБА_5 позивач проживала разом із померлим, при цьому 7 грудня 1994 року шлюб між ними розірвано. Однак, стосунки залишились не змінними і, мешкаючи в одному приміщенні, вони вели спільне господарство, разом виховували спільних дітей, мали спільний бюджет. На праві спільної часткової власності позивачу, ОСОБА_5 та їх синам ОСОБА_4, ОСОБА_2 належать по ? частини квартири АДРЕСА_1 Після смерті ОСОБА_5 у встановленим законом шестимісячний строк позивач дійсно звернулась до нотаріальної контори із заявою, щодо прийняття спадщини після смерті чоловіка, а треті особи - сини, із заявою про відмову від спадкового майна на користь матері, однак ОСОБА_3 відмовлено у вчинені нотаріальних дій, оскільки вони із померлим не перебували у шлюбі.
Представник відповідача Мамон А.В., що діє відповідно довіреності від 17 березня 2014 року № 4/4-76-01-16, до суду не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. При цьому, представником відповідача надана заява щодо визнання позовних вимог і розгляду справи за його відсутності.
Третя особа ОСОБА_2 у судовому засіданні, не заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив, що позивач та померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 являються його батьками. При цьому, зауважив що весь час до смерті батька, вони всі разом проживали у квартирі АДРЕСА_1 Батьки мали спільний бюджет, вели спільне господарство, разом вирішували буденні питанні і коли ОСОБА_5 помер вони разом із матір'ю займались похованням. При цьому, про розірвання шлюбу між батьками йому стало відомо лише під час звернення до нотконтори із заявою про відмову від спадкового майна на користь ОСОБА_3. Вказав, що зазначена квартира на праві спільної приватної часткової власності належить йому ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
Треті особи Жовтоводська державна нотаріальна контора, ОСОБА_4, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи до суду не з'явились, заперечень проти позовних вимог не надали.
Вислухавши пояснення представника позивача, допитавши свідків ОСОБА_8., ОСОБА_9, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
19 листопада 1971 року Жовтоводським РАГС між позивачем та ОСОБА_5 зареєстровано шлюб, який розірвано 7 грудня 1994 року за актовим записом № 380, що підтверджується копіями свідоцтва про одруження, виписки з рішення Жовтоводського міського суду, свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с. 5-7).
Від спільного життя вказані особи мають двох дітей ОСОБА_4, ОСОБА_2, що досягли повноліття.
Згідно свідоцтва про право власності на житло зареєстрованого 23 лютого 2010 року відділом приватизації державного Фонду комунальної власності м. Жовті Води, позивачу ОСОБА_3, померлому ОСОБА_5., третім особам ОСОБА_4, ОСОБА_2 належить на праві приватної спільної часткової власності по 19, 50 кв.м. квартири АДРЕСА_1 (а.с. 9).
Копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 25505523 від 9 березня 2010 року та технічного паспорту підтверджують факт належності вказаним особам по ? частині квартири загальною площею 78,0 кв.м. (житлова площа 58,7 кв.м.) ( а.с.10, 11).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 помер, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 21 червня 2012 року (а.с. 8). У зв'язку із вказаним відкрилась спадщина на належну померлому ? частину квартири АДРЕСА_1 За таких обставин, позивачем подано нотаріусу Жовтоводської держнотконтори документи з приводу одержання свідоцтва про право на спадщину, що складається із вказаного майна. При цьому, третіми особами ОСОБА_4, ОСОБА_2 підписана заява про відмову від спадкового майна на користь дружини померлого ОСОБА_3 (а.с.12, 13).
Однак, державним нотаріусом Жовтоводської державної нотаріальної контори постановлено відмовити ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5, у зв'язку із ненаданням останньою документів, на підтвердження шлюбних відносин із померлим (а.с. 15).
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_9, ОСОБА_8 підтвердили факт постійного проживання позивача із ОСОБА_5 однією сім'єю. Зазначили, що даних осіб знають більше 20 років і вони постійно підтримували шлюбні відносини, разом виховували спільних дітей, займались веденням господарства, мали спільний бюджет. При цьому зауважили, що померлий зловживав алкогольними напоями, у зв'язку із чим в сім'ї виникали конфлікти, які швидко вичерпувались. Близько 15 років тому ОСОБА_3, посварившись із чоловіком, під час розмови вказувала, що бажає розірвати шлюб. Однак, вони примирились і продовжили спільне проживання. Зауважили, що декілька років до своєї смерті ОСОБА_5 хворів і позивач, як дружина, займалась його доглядом, а в подальшому і похованням.
За викладених обставин судом встановлено, що після розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 7 грудня 1994 року, дані особи продовжили проживати спільно однією сім'єю до часу смерті останнього, не припиняючи фактичних подружніх відносин.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або законом. При цьому, згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до положень ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.
За змістом ч.3 ст.1268 та ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
У відповідності з п. 21,23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, до спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Міністерством юстиції України у роз'ясненнях від 11.10.2011р. про окремі питання спадкування, зауважено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Згідно роз'яснень п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 року, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Крім того, згідно положень ст. 256 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені юридичні факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.
Пунктом п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" передбачено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Таким чином, ОСОБА_3 являється єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5, що помер ІНФОРМАЦІЯ_3.
Представник позивача ОСОБА_1 зазначила, що судові витрати позивач приймає на себе.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим встановити факт проживання ОСОБА_3 зі спадкодавцем ОСОБА_5 однією сім'єю більше п'яті років на день відкриття спадщини, починаючі з 8 грудня 1994 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 та визнати за позивачем право власності в порядку спадкування за законом на 14 частину квартири АДРЕСА_1
Керуючись статтями 10, 11, 60, 61, 212-215, 218, 224-226, 294 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_3 до Жовтоводської міської ради, треті особи Жовтоводська державна нотаріальна контора, ОСОБА_4, ОСОБА_2, про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Встановити факт проживання ОСОБА_3 із ОСОБА_5, однією сім'єю з 8 грудня 1994 року по ІНФОРМАЦІЯ_3.
Визнати за ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, що помер ІНФОРМАЦІЯ_3, на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтоводський міський суд до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів.
Суддя Жовтоводського міського суду І.А. Павловська