АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________________
Провадження № 22ц/790/1649/14 Головуючий 1 інст. - Сітало А.К.
Справа № 2029/3039/12 Доповідач - Пономаренко Ю.А.
Категорія : відшкодування шкоди
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2014 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого- Пономаренко Ю.А.,
суддів - Кокоші В.В., Кукліної Н.О.
при секретарі - Соколовій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 06 червня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
в с т а н о в и л а :
В травні 2012 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь 15243,51 грн. на відшкодування спричиненої матеріальної шкоди, 1500 грн. на відшкодування витрат понесених на правову допомогу та 214,60 грн. сплаченого судового збору.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_2 посилався на те, що 27 травня 2011 року приблизно об 11 год. 30 хв. відповідач, керуючи автомобілем марки DAEWOO, реєстраційний номер НОМЕР_1. на перехресті пров. Вірменського та пров. Короленко у м. Харкові, не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1 «надати дорогу», внаслідок чого спричинив зіткнення з автомобілем марки SKODA, моделі «Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням позивача, чим спричинив шкоду у сумі 15243,51 грн.
Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 06 червня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 15243,51 грн., 1500 грн. в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу та 214,60 грн. сплаченого судового збору.
Не погодившись із заочним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що не погоджується з вказаним рішенням суду, вважає його постановленим з порушенням норм процесуального права. В своїй апеляційній скарзі просить заочне рішення суду 1 інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд.
Вислухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст.303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд 1 інстанції, задовольняючи позов обґрунтовано виходив з того, що дії відповідача ОСОБА_1 знаходяться в причинному зв'язку з настанням ДТП, він визнаний винним у даній дорожньо-транспортній пригоді і тому відповідач ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.ст.1187 Цивільного кодексу України повинен відшкодувати позивачу ОСОБА_2, понесену їм внаслідок ДТП шкоду: вартість ремонту автомобіля позивача, що складає 15243,51 грн., витрати понесені позивачем на правову допомоги, що складають 1500грн. та судові витрати по справі у сумі 214,60 грн.
Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам по справі та вимогам, викладеним в Постанові Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992р. № 6 із змінами.
Матеріали справи містять дані про те, що 27 травня 2011 року приблизно об 11.30 год. відповідач ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки DAEWOO, реєстраційний номер НОМЕР_1, на перехресті пров. Вірменського та пров. Короленко у м. Харкові, не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1. «надати дорогу», внаслідок чого спричинив зіткнення з автомобілем марка SKODA моделі «Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням позивача.
Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27.10.2011 року ОСОБА_1 було визнано винним в дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце 27 травня 2011 року та зазначено, що він не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1 «надати дорогу», чим порушив Правила дорожнього руху. Проти своєї вини ОСОБА_1 під час розгляду адміністративної справи не заперечував. Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито, з підстав спливу притягнення до адміністративної відповідальності.
Оскільки ОСОБА_1 визнано винним в дорожньо-транспортній пригоді, то суд 1 інстанції зробив правильний висновок, що відповідно до вимог ст. 1187 Цивільного кодексу України він повинен відшкодувати позивачу ОСОБА_2 понесену їм внаслідок ДТП шкоду в сумі 15243, 51 грн., що підтверджується матеріалами справи.
На підставі ст.1187 ЦК України, та п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992р. № 6 із змінами, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Крім того, позивачем були понесені судові витрати за надання юридичної допомоги в сумі 1500 гривен, судовий збір в сумі 214,60 грн., які також суд правильно стягнув з відповідача відповідно до вимог ст.88 ЦПК України.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги відповідач ОСОБА_1 посилався на порушення судом при постановленні рішення лише норм процесуального права, проте своїх заперечень або доказів на спростування своєї вини або непогодження з розміром матеріальної шкоди в даній дорожньо-транспортній пригоді ані суду 1 інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надав.
В судове засідання суду апеляційної інстанції апелянт ОСОБА_1 жодного разу не з'явився, у зав'язку з чим, справа неодноразово переносилась. Апеляційним судом він був повідомлений телеграмою за тією адресою, яка самим відповідачем була вказана в апеляційній скарзі, але зі зворотнього повідомлення телеграми вбачається, що телеграма ОСОБА_1 не доставлена, квартира зачинена. Також відповідач ОСОБА_1 повідомлявся смс-повідомленням, з відповіді установи вбачається, що телефон апелянта ОСОБА_1, який був ним вказаний в апеляційній скарзі - вимкнений.
Скориставшись своїм правом на апеляційне оскарження відповідно до ст.292 ЦПК України, апелянт зобов'язаний добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, які встановлені ч.3 ст.27 ЦПК України. Обов'язок надати суду відомості щодо місця свого проживання (перебування) для надання можливості сповіщення такої особи під час провадження справи покладено на осіб, які беруть участь по справі. Тому судова колегія вирішила розглянути справу у відсутності особи, яка не з'явилась, що була належним чином була повідомлена про місце та час розгляду справи.
Відповідно до ст.308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, судова колегія підстав для скасування рішення не вбачає.
Доводи наведені в апеляційній скарзі не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає.
Судова колегія, керуючись ст.ст.303,304, п.1 ч.1 ст. 307, 308, 312, 314, 315, 317 ЦПК України,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 06 червня 2012 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий -
Судді -