КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 11.12.2008                                                                                           № 22/139

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Моторного О.А.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -      Снігир Т.А.

 від відповідача -  Рудометкіна О.С.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайн Лтд"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 07.11.2008

 у справі № 22/139  

 за позовом                               Приватного підприємства "НР Гласс"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайн Лтд"

              

             

 про                                                   стягнення заборгованості

 

ВСТАНОВИВ:

 Позивач приватне підприємство „НР ГЛАСС” звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом  до ТОВ „Трейд Лайн ЛТД” про стягнення заборгованості в розмірі 59671,79 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.11.2008 року позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 10066,94 грн. інфляційних збитків, 2483,22 грн. 3% річних, 19416,61 грн. пені за порушення виплати, 596,72 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в повному обсязі та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представником позивача суду надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що рішення суду є законним, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

          Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне:

25.01.2008 року між позивачем Приватним підприємством „НР ГЛАСС” та відповідачем ТОВ „Трейд Лайн ЛТД” був укладений договір поставки № 25/01/08.

          Відповідно до умов даного договору постачальник зобов’язувався  поставити покупцю товар окремими партіями за цінами, що погоджуються сторонами в специфікаціях, а покупець зобов’язаний приймати товар та оплачувати його на встановлених договором умовах.

          Згідно з п. 4.1 договору ціни на товар визначається специфікаціями, які є невід’ємною частиною даного договору.

          Пунктом 5.1 договору передбачені три способи розрахунку, кожно з яких відповідає своя ціна, а саме:

          Спосіб 1 - оплата партії товару протягом одного календарного місяця з дати поставки товару на склад покупця, якому відповідає ціна 1;

Спосіб 2 - оплата партії товару протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту поставки товару на склад покупця, якому відповідає ціна 2;

Спосіб 3 - попередня оплата партії товару в розмірі 70% вартості товару не пізніше 7 банківських днів до дати поставки товару на склад покупця, 30% оплати (кінцевого розрахунку) за товар протягом 14 календарних днів від дати поставки товару на склад покупця, якому відповідає ціна 3.

Покупець зобов'язаний провести повний розрахунок за кожну окрему партію товару, згідно рахунку постачальника, в спосіб, що відповідає специфікації.

На виконання умов договору, позивач здійснив поставку товару відповідачу двома партіями: 17.04.2008 року на  суму 392955 грн. та 03.06.2008 року на  суму 294690 грн.  на загальну суму товару було поставлено на 687645 грн.

Як вбачається з видаткових накладних та рахунків-фактур, поставка товару 17.04.2008 року здійснювалася на умовах попередньої оплати, тобто за способом № 3, а поставка другої партії товару 03.06.2008 року здійснювалася на умовах оплати протягом 5 банківських днів з моменту поставки, тобто способом № 2.

Проте, як зазначав позивач в позовній заяві, відповідач не виконав умови договору належним чином та у встановлені строки не сплатив за поставлений товар.

Станом на 07.07.2008 року, тобто на час проведення взаєморозрахунків між сторонами ТОВ „Трейд Лайн ЛТД” мав заборгованість в суму 396645 грн.

На підставі ст. 222 ГК України ПП „НР ГЛАСС” 09.07.2008 року направив на адресу відповідача претензію на суму основного боргу та штрафні санкції по даній сумі, які передбачені договором, якщо його умови не будуть виконуватися належним чином, а саме на 425227,95 грн.

В період 14.07.2008 року по 07.08.2008 року відповідачем було перераховано на користь позивача 369000 грн.

Таким чином, станом на 10.09.2008 року сторонами при проведені взаєморозрахунків, було встановлено, що відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі  27645 грн.

ПП „НР ГЛАСС” в позовній заяві просив стягнути з ТОВ „Трейд Лайн ЛТД” суму боргу з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та пені в розмірі 59671,79 грн.

В процесі розгляду справи судом першої інстанції позивачем були зменшені позовні вимоги, в зв’язку з оплатою відповідачем 10.10.2008 року боргу в розмірі 27645 грн. та просили стягнути суму основного боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 10066,94 грн. 3% річних - 2483,22 грн. та пеню за несвоєчасне виконання зобов’язань в розмірі 19416,61 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цивільного кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Відповідач в апеляційній скарзі, оскаржуючи рішення суду першої інстанції, зазначав, що ними здійснений розрахунок за поставлений товар в повному обсязі і заперечував проти нарахованих штрафних санкцій та індексу інфляції, оскільки зазначили, що поставка товару позивачем здійснювала за межами договору від 25.01.2008 року, а тому ПП „НР ГЛАСС” не мали права нараховувати штрафні санкції та індекс інфляції.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

ТОВ „Трейд Лайн ЛТД” в апеляційні скарзі зазначав, що поставка не могла здійснюватися за договором від 25.01.2008 року, оскільки даний договір не підписаний вповноваженою особою з їх сторони, а знаходиться на візуванні адвоката.

Проте, дане твердження не приймається колегією суддів, оскільки в судовому засіданні представник відповідача не заперечував проти того, що копія договору, яка міститься в матеріалах справи, підписана з їх сторони генеральним директором, а отже поставка здійснювалася саме в рамках договору № 25/01/08.

Крім того, відповідачем не надано суду доказів  того, що між ним та позивачем в даний період укладався ще будь-який інший договір поставки, на виконання умов якого ПП „НР ГЛАСС” здійснював поставку товару.

Позивач, здійснюючи розрахунок штрафних санкцій та індексу інфляції, посилався на умови договору та норми діючого законодавства.

Так відповідно до ст.546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Пунктом 10.2 договору передбачено, що в разі затримки оплати товару покупець за вимогою постачальника сплачує останньому  суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь строк прострочення та пеню, що нараховується на несплачену суму за весь час прострочення платежу за подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла в період нарахування пені.

Відповідно до ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання зобов’язання за кожен день  прострочення виконання.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити  суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь строк прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Позивачем були нараховані штрафні санкції та індекс інфляції за першу партію поставки, яка відбувалася за третім способом, відповідно до умов договору та специфікації, з 07.04.2008 року -  70% вартості товару та з 02.05.2008 року – 30% вартості товару та за поставку другої партії товару, яка відбувалася за другим способом з 10.06.2008 року.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.

Як вбачається з договору та специфікації до нього третій спосіб плати поставленого товару передбачає наступний порядок сплати коштів:

-          попередня оплата партії товару в розмірі 70% вартості товару не пізніше 7 банківських днів до дати поставки товару на склад покупця, 30% оплати (кінцевого розрахунку) за товар протягом 14 календарних днів від дати поставки товару на склад покупця.

Постачальником перша партія товару була поставлена 17.04.2008 року, але попередня оплата покупцем, відповідачем, відповідно до вимог договору не була здійснена.

Оскільки в договорі не зазначена точна дата сплати коштів по попередній оплаті за поставлений товар, то строк прострочення платежу необхідно вираховувати, відповідно до вимог  ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Так, позивачем була направлена претензія відповідачу 09.07.2008 року, тобто вперше було пред’явлено вимогу по сплаті заборгованості за договором.

Отже, штрафні санкції та індекс інфляції за першу партію товару по попередній оплаті повинні нараховуватися з 17.07.2008 року.

Проте, позивачем в порушення вказаних норм діючого законодавства нарахування штрафних санкцій та індексу інфляції здійснювалося в період з 07.04.2008 року по 20.06.2008 року, і відповідно до цього заявлялися вимоги про стягнення заборгованості.

Судом першої інстанції помилково було прийнято даний розрахунок позивача і стягнута з відповідача сума боргу з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та пені за неналежне виконання зобов’язання за поставку першої партії товару стосовно передоплати за товар - 70% вартості товару.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача сума боргу з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та пені за неналежне виконання зобов’язання за поставку першої партії товару стосовно передоплати за товар не підлягають задоволенню.

Стосовно сплати 30% вартості поставленого товару договором передбачена чітко дата сплати коштів, а саме: протягом 14 календарних днів від дати поставки товару на склад покупця, тому в даному випадку позивачем вірно визначений період нарахування штрафних санкцій та індексу інфляції та вірно визначена сума боргу.

Таким чином в даній частині позовні вимоги підлягають задоволенню, а саме з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 2414,86 грн. суми боргу з урахуванням індексу інфляції; 5441,38 грн. пені за неналежне виконання зобов’язань по договору; 680,17 грн. - 3% річних, а всього – 8536,41 грн.

Крім того, постачальником здійснювалася поставка товару 03.06.2008 року за умовами, які відповідають 2 способу оплати.

Відповідно до умов договору за другим способом оплати, перерахування коштів здійснюється протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту поставки товару на склад покупця.

Таким чином право вимоги стягнення заборгованості по несплаті за поставлений товар з урахуванням індексу інфляції та штрафних санкцій та в даному випадку виникає з 10.06.2008 року.

Отже, судом першої інстанції правомірно були задоволені вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за даною партію поставки з урахуванням всіх вище зазначених санкцій в розмірі 11900,36 грн.

Оскільки предметом оскарження в апеляційній скарзі відповідача було присуджене до стягнення судом першої інстанції штрафних санкцій та індексу інфляції за договором поставки від 25.01.2008 року, а не розмір санкцій та строк їх  нарахування, то апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Трейд Лайн ЛТД” не підлягає задоволенню.

Але враховуючи, вказані вище помилки при нарахуванні та присудженні до стягнення штрафних санкцій та індексу інфляції з суми заборгованості рішення Господарського  суду міста Києва від 07.11.2008 року підлягає зміні.

Отже, всього з відповідача підлягає стягненню за неналежне виконання умов договору поставки від 25.01.2008 року на користь позивача борг в розмірі 20436,77 грн. (4065,12 грн. + 14552,58 грн. + 1819,07 грн. = 20436,77 грн.)

Крім того, відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при  виконанні договорів на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          Таким чином, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню держмито в розмірі 381,49 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі  75,44 грн.

За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Трейд Лайн ЛТД” не підлягає задоволенню, але рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2008 року у справі № 22/139  підлягає зміні стосовно розміру суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції, пені, 3% річних, державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 49, ст. 101, п. 4 ст. 103, п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Трейд Лайн ЛТД” залишити без задоволення.

2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2008 року у справі № 22/139 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

”1.   Позов задовольнити частково.

 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Трейд Лайн ЛТД” (03134 м. Київ. вул. Симиренка, 36 р/р 2600805301433 в ТОВ „Укрпромбанк”, МФО 321228, р/р 26004100201101 КФС „Експобанк” м, Київ, МФО 322294) на користь  Приватного підприємства „НР ГЛАСС” (09161 Київська область, Білоцерківський район, м. Узин, вул. Київська, 51 р/р 260040050887301 в ВАТ „Сведбанк”, МФО 300164) основної суми боргу з урахуванням індексу інфляції  в розмірі 4065,12 грн., пені в розмірі 14552,58 грн., 3% річних в розмірі 1819,07 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Трейд Лайн ЛТД” (03134 м. Київ. вул. Симиренка, 36 р/р 2600805301433 в ТОВ „Укрпромбанк”, МФО 321228, р/р 26004100201101 КФС „Експобанк” м, Київ, МФО 322294) на користь  Приватного підприємства „НР ГЛАСС” (09161 Київська область, Білоцерківський район, м. Узин, вул. Київська, 51 р/р 260040050887301 в ВАТ „Сведбанк”, МФО 300164) державне мито в розмірі 381,49 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі  75,44 грн.”

          3.          Видати накази. Видачу наказів доручити Господарському суду Чернігівської області.

          4.          Матеріали справи № 22/139 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді