22-ц/775/438/2014(м)
266/4233/13-ц
Головуючий у 1 інстанції Сараєв І.А.
Категорія № 57 Доповідач Мальцева Є.Є.
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
26 березня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого - Песоцької Л.І.,
суддів - Мальцевої Є.Є., Сорока Г.П.,
при секретарі - Бєльченко Б.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 19 грудня 2013 року,
В С Т А Н О В И Л А :
19 вересня 2013 року ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідачки заборгованості за спожиту електроенергію в розмірі 2584,02 грн, а також судового збору в розмірі 229,40 грн.. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_1, і є споживачем електричної енергії (особовий рахунок № НОМЕР_1). Відповідачем неодноразово проводилися перерахування грошових коштів за спожиту електроенергію, таким чином, між енергопостачальником та споживачем є зобов'язання. Станом на час подання позову у відповідача у зв'язку з несплатою виникла заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 2584,02 грн.
Заочним рішенням Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 19 грудня 2013 року позов публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за електричну енергію задоволено.Стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 2584,02 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 229,40 грн.
Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя донецької області від 19 лютого 2014 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_1 про скасування заочного рішення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачка ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати заочне рішення та ухвалити нове про відмову в позові. В скарзі посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, необґрунтованість судового рішення, неповне з'ясування судом обставин, що мають істотне значення для справи.
У відповідності до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності відповідачки, належним чином повідомленої про час та місце розгляду справи через представника.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2, який просив апеляційну скаргу задовольнити, заперечення представника позивача Ватраль О.Д., яка просила скаргу відхилити, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Під час ухвалення рішення, згідно ст. 214 ЦПК України, суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими ґрунтувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (порушення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розділити між сторонами судові витрати та інше.
Проте, оскаржуване рішення таким вимогам не відповідає.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач обґрунтовано звернувся з даним позовом до суду, оскільки надав належні та переконливі докази наявності заборгованості відповідачки за спожиту електроенергію за період з 16.07.2008 року по 14.05.2012 року в сумі 2584,02 грн..
З такими висновками суду першої інстанції колегія судів не може погодитись, оскільки вони не відповідають обставинам справи та вимогам матеріального і процесуального права.
Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що за адресою: АДРЕСА_1, особовий рахунок НОМЕР_1, зареєстрована ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а фактично домоволодільцем є ОСОБА_1, що сторони не оспорювали. 04 вересня 2013 року з ОСОБА_1 енергопостачальником укладений договір на поставку електроенергії (а.с.42-43.)
З розрахунку боргу ОСОБА_1 за електроенергію, виконаного позивачем відповідно до даних особового рахунку, вбачається, що борг нарахований з показників використаної електроенергії 8400 кВт від 16.07.2008 року (а.с.5)
Звертаючись до суду, позивач посилався на те, що після показника спожитої електроенергії 8400 кВт, який був внесений в особистий рахунок зі слів споживача 16.07.2008 року, при огляді електролічильника 21.03.2012 року показник спожитої електроенергії складав 8333 кВт, тобто, був меншим, ніж попередній показник, тому позивач стверджував, що електролічильник відповідачки за цей час зробив повний оборот, і нарахував борг за спожиту за цей період електроенергію.
Пунктом 38 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених поставною КМУ від 26.07.1999 року №1357, енергопостачальник зобов'язується, зокрема, проводити не манеш як один раз на 6 місяців контрольне знімання показань приладів обліку у споживачів відповідно до затверджених графіків.
Як вбачається зі справи, 05.12.2012 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ) на звернення відповідачки надала відповідь, з якої слідує, що ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго» надавав на адресу НКРЕ інформацію для перевірки звернення споживача ОСОБА_1. Згідно з наданою інформацією, 16.07.2008 року в абонентській службі енергопостачальника у присутності споживача ОСОБА_4 було проведено звірку розрахунків за спожиту електроенергію та було встановлено, що на заявлені споживачем показання приладу обліку - 8400 кВт/год заборгованість за спожиту електроенергію відсутня (а.с.39-40).
Однак, згідно з свідоцтвом про смерть, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Як пояснював представника відповідачки апеляційному суду, ОСОБА_1 не користувалася будинком і не проживала в ньому 3 2007 року по 2012 рік, а в 2012 році замінили прилад обліку електроенергії.
Згідно вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст.ст.58,59 ЦПК України докази повинні бути належними і допустимими.
Під час розгляду справи апеляційним судом з метою перевірки доводів апелянта була допитана у якості свідка ОСОБА_5, яка є близькою знайомою відповідачки ОСОБА_1. Свідок пояснила, що в 2008 році будинок АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, був пустий, і свідок зберігала в ньому свої речі, тому навідувалася до будинку. На прохання власника будинку ОСОБА_1 вона перевіряла показники електролічильника і передавала енергопостачальнику. В 2008 році свідок передавала показники електролічильника в будинку відповідачки, які визначила приблизно, з округленням, можливо, це було значення 8300-8400 кВт. Свідок передала показники по телефону, лічильник не оглядала, а назвала значення показників приблизно по пам'яті, врахувавши попередні показники.
Представник позивача вказані доказі в судовому засіданні нічим не спростував, письмових доказів проведення звірки показань лічильника відповідачки 16.07.2008 року позивачем не надано . Наданий позивачем розрахунок спожитої відповідачкою електроенергії за період 2012-2014 років не є належним доказом для підтвердження боргу за період з 2008 до часу відключення електроенергії в будинку в листопаді 2011 року, оскільки відповідачка не оспорює, що користувалася електроенергією в будинку з 2012 року.
З довідки голови Комітету самоорганізації населення «Селище Моряків» від 03.04.2012 року слідує, що в будинку АДРЕСА_1 з 2001 року ніхто постійно не проживав, за виключенням 2006 року, коли там мешкали квартиранти (а.с.41).
Ухвалюючи 19.12.2013 року рішення про задоволення позову в заочному порядку, суд першої інстанції вищенаведене не врахував, розглянув справу, незважаючи на відсутність підтвердження повідомлення відповідачки про час розгляду справи.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у порушення норм процесуального закону не прийняв необхідних заходів для виклику відповідачки до суду, чим порушив права ОСОБА_1, яка не мала можливості реалізувати свої процесуальні права у справі.
Оскільки судом першої інстанції справа розглянута в заочному порядку незаконно, у зв'язку з чим відповідачка була позбавлена можливості надати суду заперечення та докази на їх підтвердження, то колегія суддів приймає до уваги заперечення та докази, надані її представником апеляційному суду.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено споживання електроенергії відповідачкою у визначеної ним кількості, і тому не підлягають задоволенню вимоги позивач про відшкодування з відповідачки боргу за спожиту електроенергію в розмірі 2584,02 грн..
Згідно вимог ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.
Таким чином, переглядаючи справу в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, та доводів апеляційного оскарження, відповідно до положень ч.1 ст.303 ЦК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідачки підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в позові.
Керуючись ст.ст.307, 309,313,314 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Заочне рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 19 грудня 2013 року скасувати.
В позові Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 2584,02 грн. - відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на користь держави судовий збір в розмірі 121,8 грн..
Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді :