У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 червня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постановлені щодо нього судові рішення.

Вироком Залізничного районного суду м. Львова від 20 грудня 2006 року засуджено

                            ОСОБА_1,

                          ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

                            уродженця с. Топільниця Львівської області,

                            жителя м. Львова,

                            раніше не судимого -

за ч.3 ст.286 КК України на 9 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 8 травня 2007 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він 31 травня 2003 року, приблизно о 19 годині, будучи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи  автомобілем «Нісан-Алмера» та рухаючись по автодорозі Шегині - Львів у напрямку м. Львова поблизу автобусної зупинки «Дачі» с. Суховоля Городоцького району Львівської області, на порушення вимог п.п. 1.5, 2.9а, 12.1, 12.3, 14.2, 1.1 Правил дорожнього руху України, не обрав безпечної швидкості руху, перетнувши суцільну лінію, виїхав на смугу зустрічного руху, де зіткнувся з автомобілем ВАЗ-2108 під керуванням ОСОБА_2 Унаслідок зіткнення водій ОСОБА_2, пасажир автомобіля ОСОБА_3 та пасажир цього автомобіля малолітня ОСОБА_4 від отриманих тілесних ушкоджень померли. Також, унаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажирам автомобіля ВАЗ-2108 ОСОБА_5 і ОСОБА_6 було спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження, а пасажирові автомобіля «Нісан-Алмера»ОСОБА_7 - тяжкі тілесні ушкодження.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу повернути для проведення додаткового розслідування. На обґрунтування своїх вимог вказує на те, що досудове та судове слідство проведено неповно та однобічно з порушеннями вимог кримінально-процесуального закону. Стверджує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що дорожньо-транспортна пригода сталася не з його вини.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило загибель кількох людей, за обставин викладених у вироку, підтверджується сукупністю зібраних та перевірених у судовому засіданні доказів.

Як убачається з показань потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_6, останні, як під час досудового слідства так і у судовому засіданні ствердили, що коли вони в якості пасажирів знаходилися в автомобілі ВАЗ-2108, який рухався в напрямку м. Городок, то автомобіль засудженого, обганяючи попутні автомобілі, перетнув суцільну лінію, виїхав на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ-2108, під керуванням ОСОБА_2   

Очевидці даної пригоди - свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підтвердили показання потерпілих. При цьому вказані особи зазначили, що автомобіль «Нісан-Алмера», під керуванням засудженого, рухався на великій швидкості та, намагаючись їх обігнати, допустив зіткнення з автомобілем потерпілих.

Відповідно до даних протоколу огляду місця події, схеми і фототаблиць вбачається, що зіткнення автомобілів відбулося на смузі руху автомобіля ВАЗ-2108.

Згідно з даними транспортно-трасологічної експертизи, зіткнення автомобілів розташоване повністю  на лівій стороні проїжджої частини автомобіля ВАЗ-2108.

За таких обставин, посилання у скарзі на те, що досудове та судове слідство проведено неповно та однобічно є безпідставним, оскільки, як органами досудового так і судового слідства вжито всіх передбачених законом заходів для виявлення обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують ОСОБА_1

Необґрунтованими є і твердження засудженого ОСОБА_1 про те, що дорожньо-транспортна пригода сталася не з його вини.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що саме недотримання засудженим правил дорожнього руху призвело до транспортної проголи, у наслідок якої загинуло троє осіб. 

При цьому, доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_1, перетнувши суцільну лінію і, виїхавши на смугу зустрічного руху, намагався уникнути зіткнення з непередбачуваною перешкодою (хлопцем, який вибіг на дорогу), були предметом дослідження як під час досудового слідства так і при розгляді справи судами першої і апеляційної інстанцій і не знайшли свого підтвердження.

Також необґрунтованими є посилання ОСОБА_1 про те, що на час вчинення ДТП він не перебував у стані алкогольного сп'яніння. Так, відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи на час дорожньо-транспортної події в організмі ОСОБА_1 було виявлено 1,62 проміле етилового спирту, що відповідає 96,4 грама 96% етанолу або 294,5 мл. 40% горілки.

Суд повно дослідив обставини справи, дав зібраним доказам належну оцінку і правильно застосував матеріальний закон.

Також перевірялись доводи ОСОБА_1 щодо порушення слідчим норм кримінально-процесуального закону, при цьому  як місцевий суд так і суд апеляційної інстанції істотних порушень норм кримінально-процесуального закону не виявили.

При касаційному розгляді також не виявлено порушень, які б тягли скасування постановлених щодо ОСОБА_1 судових рішень.

При обранні покарання ОСОБА_1 суд дотримався вимог закону і призначив його з урахуванням характеру та ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого, усіх обставин справи.

Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, немає.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів Верховного Суду України -

                                    у х в а л и л а:

відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1

Судді: