Єдиний унікальний номер 237/2108/13-ц Номер провадження 22-ц/775/3371/2014

Головуючий у 1 інстанції Ліпчанський С.М.

Категорія: 48 Доповідач Іванова А.П.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого НИКИФОРЯКА Л.П.

Суддів: КІЯНОВОЇ С.В., ІВАНОВОЇ А.П.,

При секретарі Ганжела М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Мар'їнського районного суду Донецької області від 11 грудня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, посилаючись на те, що відповідач, який є батьком неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, участі у вихованні дитини не приймає, матеріальної допомоги не надає. Просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки щомісячно в розмірі прожиткового мінімуму на дитину її віку, встановленого держбюджетом України та з подальшими змінами такого розміру до її повноліття.

Рішенням Мар'їнського районного суду Донецької області від 11 грудня 2013 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 15 січня 2013 року і до повноліття дитини, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Рішення суду в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання. Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким стягнути аліменти на користь позивачки в розмірі 1/20 частини зі всіх видів заробітної плати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції не прийняв до уваги докази та не надав оцінки його доводам, віддавши перевагу доводам позивача. Відповідач намагався пояснити суду, що перебуває в іншому шлюбі та від шлюбу має сина ОСОБА_4, 17.09.2003р.н., окрім дружини та сина, з ним проживає матір дружини. В теперішній час родина очікує поповнення, та потребує грошових коштів. Суд не врахував, що відповідач не працює та не має доходів.

Заслухавши доповідь судді, пояснення відповідача ОСОБА_1, який просив задовольнити апеляційну скаргу, позивача ОСОБА_2, яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги,

дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до частини 1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що від шлюбних відносин сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьком якої є відповідач (а.с. 7), дитина потребує матеріальної допомоги.

Встановлено, що відповідач в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання своєї дитини не надає.

У відповідності з вимогами ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

При визначені розміру аліментів, відповідно до вимог п.3 ч. 1 ст.182 СК України, суд враховує наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина.

Апеляційний суд приймає до уваги, що відповідач є батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.54), проживає разом із дружиною ОСОБА_6, яка перебуває на обліку у зв'язку із вагітністю (а.с. 56, 57). Однак зазначене не позбавляє обов'язку відповідача як батька утримувати неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 Крім того, відомостей щодо наявності інших аліментних зобов'язань відповідачем апеляційному суду не надано.

При визначенні розміру аліментів у вигляді 1/4 від усіх видів доходів відповідача, суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_1 не має постійного виду доходу, з якого було б можливе присудження частки.

Згідно частини 1 ст.184 СК України та з урахуванням положень частини 2 ст.182 СК України суд визначає аліменти у твердій грошовій сумі в чітко визначеному розмірі, який не залежить від розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку чи відсотків від нього, тим більше такий розмір аліментів не може варіюватися в залежності від зміни розміру прожиткового мінімуму кожного року, оскільки це суперечить самому змісту статті 184 СК України та принципам такого способу визначення розміру аліментів.

Частиною 2 ст. 184 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку при визначенні розміру аліментів у частці від доходів відповідача з порушенням норм матеріального права.

Посилання відповідача на неприйняття судом першої інстанції документів не підтверджено матеріалами справи, оскільки письмове клопотання про долучення їх до справи відсутнє.

Відповідно до п.4 частини 1 ст.309 ЦПК України порушення норм матеріального права є підставою для зміни рішення суду, а тому апеляційний суд вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції частині стягнення аліментів з відповідача та стягнути з нього на користь позивача ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 600грн. щомісячно з наступною індексацією, починаючи з 15 січня 2013 року до досягнення дитиною повноліття.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 316 ЦПК України, апеляційний суд

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Мар'їнського районного суду Донецької області від 11 грудня 2013 року змінити в частині стягнення аліментів.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 600 (шістсот) грн. щомісячно з наступною індексацією, починаючи з 15 січня 2013 року до досягнення дитиною повноліття.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Судді :