КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.12.2008 № 38/81
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Смірнової Л.Г.
суддів: Алданової С.О.
Зубець Л.П.
при секретарі: Камінська Т.О.
За участю представників:
від позивача : Нікульніков Ю.В., дов. б/н від 01.08.2007
від відповідача : Маленко О.М., дов. №16/769 від 02.09.2008
від третьої особи : не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "СтарЛайт"
на рішення Господарського суду м.Києва від 13.05.2008
у справі № 38/81 (Власов Ю.Л.)
за позовом Приватного підприємства "СтарЛайт"
до ЗАТ "Сведбанк Інвест"
третя особа позивача
третя особа відповідача Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іванова Світлана Миколаївна
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
ВСТАНОВИВ:
На розгляд господарського суду міста Києва передано позовні вимоги Приватного підприємства „Стар Лайт” (далі – позивач) до Закритого акціонерного товариства „Сведбанк Інвест” (далі - відповідач) про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису №5139 від 17.09.2007, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою Світланою Миколаївною, про стягнення з Приватного підприємства „Стар Лайт” на користь Закритого акціонерного товариства „Сведбанк Інвест” суму, еквівалентну 854095,77 доларів США за рахунок заставленого майна, а саме товарів в обороті.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.04.2008 було залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іванову Світлану Миколаївну (далі – третя особа).
Рішенням господарського суду міста Києва від 27.05.2008 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Рішення мотивоване тим, що виконавчий напис був винесений у відповідності до норм чинного законодавства України, а тому позовні вимоги Позивача є надуманими, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на нормах статті 87, частини 1 статті 88 Закону України „Про нотаріат”.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Також апелянт порушив клопотання про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга мотивована тим, що заборгованість, яку третя особа вважала безспірною станом на час вчинення виконавчого напису є спірною, оскільки невиконання позивачем своїх зобов’язань по кредитному договору на час звернення відповідача з заявою про вчинення виконавчого напису, пов’язане з арештом розрахункових рахунків позивача, що є форс-мажорною обставиною.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2008 у справі №38/81 (у складі суду: головуючий суддя – Смірнова Л.Г., судді – Алданова С.О., Гарник Л.Л.) Приватному підприємству „Стар Лайт” було відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.
В порядку приписів статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України), розгляд апеляційної скарги неодноразово відкладався.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/3 від 20.10.2008 у зв’язку з виробничою необхідністю (зайнятістю судді Гарник Л.Л. в іншому судовому процесі) розгляд апеляційної скарги у справі №38/81 було доручено колегії суддів у складі: Смірнова Л.Г. - головуючий суддя, судді Алданова С.О., Зубець Л.П.).
В судове засідання 02.12.2008 з’явилися представники сторін.
Представник позивача повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 27.05.2008 у справі №38/81 скасувати та прийняти нове рішення, яким у позовні вимоги задовольнити повністю.
Представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, рішення господарського суду міста Києва від 27.05.2008 у справі №38/81 залишити без змін. Зокрема, відповідач посилається на те, що відповідно до підпункту 8.1.1 пункту 8.1 кредитного договору, якщо позичальник порушує строки сплати процентів та погашення кредиту, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту із сплатою процентів і передбачених договором неустойок, а також відшкодування збитків, завданих банку в результаті невиконання чи неналежного виконання позичальником умов договору, а позичальник зобов’язаний повернути банку одержану суму кредиту, сплатити проценти та неустойки, а також завдані банку збитки. Отже, на думку відповідача, посилання позивача на неправомірність достроковго стягнення банком заборгованості є необґрунтованим, оскільки таке право надано банку на підставі норм Закону України „Про заставу”, положень кредитного договору та договорів застави.
Третя особа була належним чином повідомлена про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте повноважного представника у судове засідання 02.12.2008 не направила. Проте, суду було надано письмові пояснення третьої особи, відповідно до яких, третя особа проти обставин, викладених в апеляційній скарзі заперечила та просила рішення господарського суду міста Києва від 27.05.2008 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, зазначивши при цьому, що позивачем було порушено порядок оскарження дій нотаріуса.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне:
Як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідно до підпункту 1.1. пункту 1 статуту відповідача останній є правонаступником Закритого акціонерного товариства „ТАС-Інвестбанк”.
28.01.2004 між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір №199 (далі-кредитний договір), відповідно до умов якого відповідач відкриває позивачу кредитну лінію, що не відновлюється, відповідно до якої надає позивачу кредит у гривнях на умовах, передбачених договором, а позивач зобов'язується одержувати кошти кредиту у строки, визначені у графіку встановлення та зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Відповідно до підпункту 1.2. пункту 1 договору загальний ліміт заборгованості за кредитною лінією 3500000,00грн., що зменшується згідно з додатком №1 до договору.
Строк дії кредитної лінії визначено з 28.01.2004 до 27.01.2007 включно (підпункт 1.3. пункту 1 договору). Процента ставка за користування коштами кредиту становить 23% річних (підпункт 1.4. пункту 1 договору).
Відповідно до підпункту 3.1. пункту 3 договору розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється за період з дати перерахування коштів та кредиту позивачу з позичкового рахунку, відкритого за договором, до повного погашення заборгованості за траншем кредиту на суму залишку непогашеної заборгованості за траншем кредиту.
Відповідно до підпункту 4.2. пункту 4 договору позивач щомісячно сплачує проценти за користування кредитом на рахунок відповідача у валюті кредиту у такі строки: не пізніше 05 числа кожного місяця за період з першої по останню дату попереднього місяця або разом з повним погашенням суми кредиту, якщо таке погашення відбувається раніше 05 числа місяця.
Підпунктом 5.1. пункту 5 договору передбачено, що виконання зобов'язань позивачем за договором забезпечується: заставою товарів в обороті, які належать позивачу на праві власності, балансовою вартістю 5100000,05грн. без ПДВ; заставою товарів в обороті, які будуть належати Позивачу після їх придбання, балансовою вартістю не менш ніж 2100000 грн. договір застави має бути оформлений нотаріально в строк не пізніше 10.02.2004.
У разі несвоєчасного виконання позивачем грошових зобов'язань за договором відповідач має право погасити заборгованість за рахунок забезпечення (підпункт 5.2. пункту 5 договору).
Відповідно до підпункту 8.1.1. пункту 8 договору відповідач вправі вимагати дострокового повернення кредиту разом із сплатою процентів і передбачених договором неустойок, а також відшкодування збитків, завданих відповідачу в результаті невиконання чи неналежного виконання позивачем умов договору, а позивач зобов'язаний повернути відповідачу одержану суму кредиту, сплатити проценти та неустойки, а також відшкодувати завдані відповідачеві збитки у наступних випадках: якщо позивач порушує строки сплати процентів та погашення кредиту, встановлені підпунктами 4.1. та 4.2. пункту 4 договору.
28.01.2004 між сторонами було укладено договір застави товарів в обороті №199/ЗМ-1 (далі-договір застави - 1), посвідчений нотаріально, відповідно до якого позивач передає, а відповідач приймає у заставу предмет застави, визначений розділом 2 договору застави, на забезпечення вимог (зобов'язань), що випливають із кредитного договору від 28.01.04р. №199, який укладено між сторонами та відповідно до якого відповідач надає позивачеві право користування кредитом у вигляді кредитної лінії, що не відновлюється з лімітом заборгованості в розмірі 3500000,00грн., що зменшується згідно з додатком 1 до кредитного договору, під проценти, строком повернення по 27.01.2007 включно.
Відповідно до підпункту 1.4. пункту 1 договору застави -1, відповідач набуває права звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано повністю, та в інших передбачених законом або договором застави випадках.
Згідно підпункту 2.1 пункту 2 договору застави - 1, предметом застави є товари в обороті, а саме - електротовари (лампочки, люстри, господарчі товари, відра, столи, вішалки, драбини та інше) - загальною кількістю 168718 штук, які знаходяться на складах за адресою: м. Київ, вул.Ломоносова, буд.8-б та вул. Ломоносова, буд.10 (орендовані приміщення).
Облікова вартість предмету застави (згідно з даними бухгалтерського обліку Позивача) становить 5100000,05грн. (підпункт 2.2. пункту 2 договору застави - 1). Ринкова вартість предмету застави за експертною оцінкою станом на 28.01.2003 становить 5814000,06грн., що є еквівалентом за курсом Національного банку України 1 дол. США=5,3311 грн. - 1090581,70 доларів США (підпункт 2.3.пункту 2 договору застави - 1). Заставна (договірна) вартість предмета застави за домовленістю сторін становить 4952491,57грн. (підпункт 2.4. пункту 2 договору застави - 1).
Відповідно до підпункту 4.1. пункту 4 договору застави - 1 відповідач набуває права звернути стягнення на предмет застави у випадках, передбачених умовами договору застави, а також, якщо у момент настання строку виконання зобов'язань позивача за кредитним договором ці зобов'язання не будуть виконані, а саме: при несплаті або частковій несплаті в строк сум процентів за користування кредитом, та (або) при повному або частковому неповерненні суми кредиту у встановлені строки відповідно до кредитного договору: та (або) при несплаті або частковій несплаті в строк сум комісій та (або) пені, та (або) штрафів. У зазначених випадках відповідач має право звернути стягнення на предмет застави незалежно від наявності інших застав та інших видів забезпечення виконання зобов'язань за іншими договорами на забезпечення зобов'язань за кредитним договором без додержання будь-якої черговості.
03.02.2004 між позивачем та відповідачем було укладено договір застави товарів в обороті №199/ЗМ-2 (далі-договір застави - 2), посвідчений нотаріально, відповідно до якого позивач передає, а відповідач приймає у заставу предмет застави, визначений розділом 2 договору застави, на забезпечення вимог (зобов'язань), що випливають із кредитного договору від 28.01.2004 №199, укладеного між сторонами та згідно з яким відповідач надає позивачу право користування кредитом у вигляді кредитної лінії, що не відновлюється з лімітом заборгованості в розмірі 3500000,00грн., що зменшується згідно з додатком 1 до кредитного договору, під проценти, строком повернення до 27.01.2007 включно.
Відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 договору застави – 2, предметом застави є товари в обороті, а саме - електротовари (лампочки, торшери, світильники, трансформатори), господарчі товари (вази, підсвічник, драбини та інше) - загальною кількістю 38910 штук, які знаходяться на складах за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, буд.8-б та вул. Ломоносова, буд.10 (орендовані складські приміщення).
Облікова вартість предмету застави (згідно з даними бухгалтерського обліку позивача) становить 2100115,10грн.(підпункт 2.2. пункту 2 договору застави - 2). Ринкова вартість предмету застави за експертною оцінкою станом на 02.02.2004 становить - 2394131,21грн., що є еквівалентом, за курсом Національного банку України 1 дол. США=5,331 грн. на дату оцінки, 449087,66 доларів США (підпункт 2.3.пункту 2 договору застави - 2). Заставна вартість предмета застави за домовленістю сторін становить 2039372,98грн., що за курсом Національного банку України на дату оцінки 1 дол. США=5,3311 грн. становить еквівалент 382542,62 доларів США (підпункт 2.4. пункту 2 договору застави - 2).
Відповідно до підпункту 4.1. пункту 4 договору застави - 2 відповідач набуває права звернути стягнення на предмет застави у випадках, передбачених умовами договору застави, а також, якщо у момент настання строку виконання зобов'язань позивача за кредитним договором ці зобов'язання не будуть виконані, а саме: при несплаті або частковій несплаті в строк сум процентів за користування кредитом, та (або) при повному або частковому неповерненні суми кредиту у встановлені строки відповідно до кредитного договору: та (або) при несплаті або частковій несплаті в строк сум комісій та (або) пені, та (або) штрафів. У зазначених випадках відповідач має право звернути стягнення на предмет застави незалежно від наявності інших застав та інших видів забезпечення виконання зобов'язань за іншими договорами на забезпечення зобов'язань за кредитним договором без додержання будь-якої черговості.
01.04.2006 між позивачем та відповідачем було укладено додатковий договір №22 до кредитного договору №199 від 28.01.2004, відповідно до якого сторони домовились продовжити термін дії кредитного договору на 5 років, у зв'язку з цим підпункту 1.3. пункту 1 кредитного договору був викладений у наступній редакції: „Строк дії кредитної лінії - з 28.01.2004 до 27.01.2012 року включно”.
Відповідно до пункту 3 додаткового договору, сторони домовились зменшити проценту ставку за користування кредитом за кредитним договором до 15% річних. У зв'язку з цим підпункт 1.4. пункту 1 кредитного договору викладений у наступній редакції: „Процентна ставка за користування коштами кредиту: 15% річних”.
13.04.2006 між сторонами було укладено договір №1 про внесення змін до договору застави товарів в обороті №199/ЗМ-1.
Відповідно до вказаного договору сторонами були внесені зміни до договору застави - 1: підпункт 1.1 пункту 1 договору застави - 1 був викладений у такій редакції:
„Позивач передає, а відповідач приймає у заставу предмет застави, визначений розділом 2 договору застави - 1, на забезпечення вимог (зобов'язань), що випливають із кредитного договору від 28.01.2004 №199, із змінами, внесеними додатковими договорами: №1 від 29.01.2004, №2 від 27.02.2004, №3 від 31.03.2004, №4 від 31.03.2004, №5 від 30.04.2004, №6 від 31.05.2004, №7 від 30.06.2004, №8 від 30.07.2004, №9 від 12.08.2004, №10 від 31.08.2004, №11 від 30.09.2004, №12 від 29.10.2004, №13 від 01.012.2004, №14 від 01.12.2004, №15 від 02.12.2004, №16 від 30.12.2004, №17 від 17.01.2005, №18 від 17.01.2005, №19 від 20.01.2005, №20 від 04.04.2005, №21 від 04.04.2005, №22 від 01.04.2006, який укладено між позивачем та відповідачем та згідно з яким відповідач надає позивачу право користування кредитом у вигляді кредитної лінії, що відновлюється з лімітом заборгованості в розмірі 664150,00 доларів США, що зменшується згідно з додатком 1 до кредитного договору, під проценти, строком повернення по 27.01.2012 включно”.
Аналогічний договір був укладений між сторонами щодо внесення змін і доповнень до договору застави товарів в обороті №199/ЗМ-2 від 03.02.2004.
Листом від 26.01.2007 відповідач повідомив позивача про те, що у разі, якщо до 05.02.2007 позивач не виконає свої зобов'язання зі сплати прострочених відсотків у сумі 83617,18 доларів США, не поверне прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 8000 доларів США, а також не сплатить пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та відсоткам, що передбачені умовами кредитного договору №199 від 28.01.2004, відповідач відповідно до підпункту 8.2. пункту 8 кредитного договору, вимагає у десятиденний строк дострокового виконання позивачем зобов'язань за вищевказаним кредитним договором з повернення коштів кредиту, сплати нарахованих відсотків, штрафів та пені згідно умов договору.
Позивач отримав вказаний лист 29.01.2007, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Листом від 16.20.2007 відповідач повідомив позивача про те, що, у зв'язку з порушенням позивачем зобов'язань за кредитним договором, відповідач розпочинає процедуру звернення стягнення на майно відповідно до закону та договорів застави.
Вказаний лист позивач отримав 19.02.2007, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Листом від 28.03.2007 відповідач звернувся до третьої особи з проханням вчинити виконавчий напис на договорах застави товарів в обороті, укладених між позивачем та відповідачем, №199/ЗМ-1 від 28.01.2004 та №199/ЗМ-2 від 03.02.2004 на суму заборгованості за кредитним договором №199 від 28.01.2004 в розмірі 782767,25 доларів США відповідно до розрахунку.
Як вбачається з матеріалів справи, до вказаного листа відповідач додав копії кредитного договору №199 від 28.01.2004 із додатковими договорами; оригінали договорів застави із додатковими договорами; письмову вимогу від 26.01.2007, попередження боржнику та поручителю від 16.02.2007, а також розрахунок заборгованості станом на 22.03.2007.
Листом від 10.09.2007 відповідач просив третю особу вчинити виконавчий напис на договорах застави №199/ЗМ-1 від 28.01.2004, №199/ЗМ-2 від 03.02.2004 на суму заборгованості за кредитним договором №199 від 28.01.2004 станом на 31.08.2007 в розмірі 854095,77 доларів США, з них: 656150 доларів США - основна неповернута сума кредиту; 142354,30 доларів США - сума нарахованих і несплачених процентів; 53354,88 доларів США - сума пені за несвоєчасне повернення основної суми кредиту; 2236,59 доларів США - сума пені за несвоєчасну сплату відсотків.
До вказаного листа відповідач додав наступні документи: кредитний договір №199 від 28.01.2004 (з додатковими угодами до нього); договори застави із додатковими угодами; лист від 26.01.2007; повідомлення по вручення листа від 26.01.2007; розрахунок заборгованості станом на 31.08.2007; виписки з позичкового рахунку та рахунку для обліку відсотків.
17.09.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою Світланою Миколаївною (третя особа) був вчинений виконавчий напис №5139, відповідно до якого пропонувалось звернути стягнення на: товари в обороті, згідно переліку, наведеного в додатку №1 до договору застави майна №199/ЗМ-1, посвідченого 28.01.2004 приватним нотаріусом Київського нотаріального округу за реєстровим номером №169 та згідно переліку, наведеного в додатку №1 до договору застави №199/ЗМ-2, посвідченого 03.02.2004 приватним нотаріусом Київського нотаріального округу за реєстровим номером №239; товари в обороті, що належать позивачу.
Зазначені товари в обороті передані позивачем в заставу відповідачу за договором застави товарів в обороті №199/ЗМ-1, договором №1 про внесення змін до договору застави №199/ЗМ-1, договором застави товарів в обороті №199/ЗМ-2, договором №1 про внесення змін до договору застави №199/ЗМ-2.
Вказані товари в обороті передані відповідачу у якості забезпечення зобов'язання, що виникло у позивача за укладеним з відповідачем кредитним договором №199 від 28.01.2004 зі всіма змінами та доповненнями до нього.
Зі змісту виконавчого напису також вбачається, що підпунктами 1.1., 8.1., 8.2 кредитного договору №199 від 28.01.2004 визначено терміни погашення кредиту, згідно з якими станом на 31.08.2007 у позивача виникла заборгованість по погашенню кредиту в сумі - 854095,77 доларів США.
За рахунок коштів, виручених від реалізації у встановленому чинним законодавством порядку заставленого майна, задовольнити вимоги відповідача в сумі - 854095,77 доларів США, в тому числі заборгованість по погашенню кредиту в сумі - 656150,00 доларів США, заборгованість по відсотках за користування кредитом - 142354,30 доларів США, пеня за несвоєчасне погашення суми кредиту - 53354,88 доларів США, пеня за несвоєчасну сплату відсотків - 2236,59 доларів США. Всього пропонувалось стягнути з позивача суму 854095,77 доларів США.
25.09.2007 Головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису №5139 вчиненого 17.09.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М. про стягнення з позивача на користь відповідача суми еквівалентну 854095,77 доларів США за рахунок заставленого майна, а саме товарів в обороті.
10.04.2008 Головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві була винесена постанова про повернення виконавчого документа - виконавчого напису №5139, вчиненого 17.09.2007 третьою особою про стягнення з позивача на користь відповідача - 4313183,64грн. за рахунок заставленого майна згідно договору застави, так як в результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити місцезнаходження вказаного в виконавчому написі та договорі застави майна.
Посилаючись на те, що вчинення виконавчого напису третьою особою було вчинено всупереч вимог чинного законодавства, позивач звернувся до суду з вимогою визнати виконавчий напис №5139 від 17.09.2007 таким, що не підлягає виконанню.
Рішенням місцевого господарського суду, за результатом розгляду даної справи, у задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю, оскільки виконавчий напис третьою особою було вчинено правомірно, відповідно до норм чинного законодавства, кредитного договору та нотаріально посвідчених договорів застави, укладених між сторонами.
Проте, апеляційний господарський суд вважає вищезазначений висновок місцевого господарського суду помилковим з наступних підстав.
Зі змісту договорів застави, укладених між сторонами, в заставу було передано рухоме майно, а тому до спірних правовідносин слід застосовувати положення Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”.
Згідно приписів статті 1 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” цей Закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов’язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних та фізичних осіб стосовно рухомого майна.
Частиною першою статті 590 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) визначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно з цим Законом.
Частиною першою статті 26 вказаного Закону передбачено, що обтяжував має право на власний розсуд обрати один з таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувала в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов’язання в порядку, встановленому цим законом; продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.
Таким чином, вищенаведеними нормами Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” не передбачено звернення стягнення на заставлене майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, оскільки таке звернення може бути вчинено лише на підставі рішення суду.
Крім того, частинами 1, 3 розділу IX „Прикінцеві та перехідні положення Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, який набрав чинності з січня 2004 року, визначено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону.
Частиною шостою статті 20 Закону України „Про заставу” передбачено можливість вчинення виконавчого напису, якщо інше не встановлено законом. Проте, законом встановлено інше, а саме: частиною першою статті 24 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” визначено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим законом. Вказаний закон не передбачає такий позасудовий засіб звернення, як стягнення на підставі виконавчого напису. (Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 14.03.2008 у справі №22/228/07).
Враховуючи вищезазначене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що виконавчий напис №5139, було вчинено третьою особою 17.09.2007 всупереч вимог діючого законодавства, що є підставою для визнання його таким, що не підлягає виконанню.
З огляду на встановлене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Приватного підприємства „Стар Лайт” на рішення господарського суду міста Києва від 27.05.2008 у справі №38/81 підлягає задоволенню.
Відповідно до приписів статті 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-106, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Стар Лайт” на рішення господарського суду міста Києва від 27.05.2008 у справі №38/81 задовольнити.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 27.05.2008 у справі №38/81 скасувати.
3. Позовні вимоги задовольнити повністю.
4. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напису №5139 від 17.09.2007, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою Світланою Миколаївною, про стягнення з Приватного підприємства „Стар Лайт” (м.Київ, вул.Бурмістренка, 12 к.75, код 31084630) на користь Закритого акціонерного товариства „Сведбанк Інвест” (м.Київ, вул.Пушкінська, 42/4, код 21658672) суму, еквівалентну 854095,77 доларів США за рахунок заставленого майна, а саме товарів в обороті.
5. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Сведбанк Інвест” (01004, м.Київ, вул.Пушкінська, 42/4, код 21658672) на користь Приватного підприємства „Стар Лайт” (м.Київ, вул.Бурмістренка, 12 к.75, код 31084630) 42(сорок дві)грн.50коп. – державного мита за подачу апеляційної скарги.
6. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва..
7. Матеріали справи №38/81 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Смірнова Л.Г.
Судді Алданова С.О.
Зубець Л.П.
08.12.08 (відправлено)
- Номер:
- Опис: визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 38/81
- Суд: Господарський суд міста Києва
- Суддя: Смірнова Л.Г.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 03.03.2008
- Дата етапу: 27.05.2008