Судове рішення #3629115
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_________________________________________________________________________

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

"15" грудня 2008 р.                                                            Справа № 61/09-08 (н.р.  40/16-08)

вх. №

 

Суддя господарського суду Рильова В.В.

при секретарі судового засідання Овдієнко Л.М.

за участю представників сторін:

прокурора - Бартош Р.Г., посвідчення № 197 від 29.09.08р.;

позивач - не з'явився;

третя особа на стороні позивача - не з"явився;

відповідач - ОСОБА_2, довіреність від 12.12.2008р.;

  

розглянувши справу за позовом  Прокурор Шевченківського району Харківської області смт. Шевченкове в інтересах держави? в особі Шевченківська районна державна Адміністрація Харківської області, смт. Шевченкове 3-я особа Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області, м.Харків  

до  ПП ОСОБА_1, с.Безмятежне 

про стягнення 20973,46 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 

Прокурор Шевченківського району Харківської області в інтересах держави в особі Шевченківської районної  державної адміністрації звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до  СПД ФО ОСОБА_1 про стягнення 20973,46 грн. коштів за фактичне користування земельною ділянкою  площею 26,6 га , яка розташована на території Безмятежинської  сільської ради Шевченківського району Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.11.08р. до участі у справі у якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору було залучено Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області. 

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти її доводів заперечує повністю, посилаючись на те, що він не згоден з розрахунком суми шкоди, завданої державі внаслідок самовільного зайняття землі, оскільки у розрахунках використовується площа земельної ділянки - 26,6 га, тоді як  ним використовувалась земельна ділянка площею 5 га. На підставі вказаного відповідач просить в задоволенні позовних вимог прокурора відмовити повністю.

Присутній в судовому засіданні 15.12.2008р. прокурор пояснив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання 15.12.08р. не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвали суду від 05.11.2008р. та від 24.11.2008 року не виконав, витребуваних судом документів не надав.

Представник третьої особи в судове засідання 15.12.2008 року не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвали суду від 05.11.2008р. та від 24.11.2008 року не виконав, витребуваних судом документів не надав.

Представник відповідача в судовому засіданні  15.12.2008р.  заперечує проти позовних вимог прокурора та зазначає, що  ним використовувалась земельна ділянка меншою площею, ніж та, на яку посилається прокурор  в позові. Просить в задоволенні позовних вимог прокурора відмовити.

Суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора,  представника відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази,   встановив наступне.

30.01.2008 року заступником начальника Чугуївського міжрайонного відділу Харківської облдержземінспекції - старшим державним інспектором Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області - Слюсарем О.О. за участю свідків та в присутності ОСОБА_1  було здійснено перевірку дотримання вимог земельного законодавства  ПП ОСОБА_1

За результатами проведеної перевірки складено акт  від 30.01.2008р., з якого вбачається, що при проведенні перевірки було виявлено, що ПП ОСОБА_1   використовує земельну ділянку площею близько 26,6 га, на території Безмятежнинської сільської ради Шевченківського району  без документів, що посвідчують право на земельну ділянку, чим порушено вимоги ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

30.01.2008 року Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що  ПП ОСОБА_1   використовує земельну ділянку площею близько 26,6 га, на території Безмятежнинської сільської ради Шевченківського району  без документів, що посвідчують право на земельну ділянку. Шкода буде розрахована згідно методики нарахування шкоди.

26.02.2008 року Відділом земельних ресурсів у Шевченківському районі Харківської області винесено постанову № 270029 про накладення на відповідача адміністративного стягнення за використання земельної ділянки площею близько 26,6 га, на території Безмятежнинської сільської ради Шевченківського району  без правовстановлюючих документів.

26.02.2008 року відповідачем сплачено адміністративний штраф у розмірі 170,00 грн. згідно з постановою № 270029 про накладення адміністративного стягнення (арк. спр. 42).

Прокурор, обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилається на порушення відповідачем приписів ст. 125 та 126 Земельного кодексу України, у відповідності до яких приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється, а також на те, що  своїми діями відповідач порушує права власника - Шевченківської  райдержадміністрації Харківської області.

На підставі вказаного, прокурор просить стягнути з ФОП ОСОБА_1 20973,46 грн. коштів за фактичне користування земельною ділянкою  площею 26,6 га , яка розташована на території Безмятежинської  сільської ради Шевченківського району Харківської області.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, надані позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог , а також, документи, надані відповідачем в обґрунтування своїх  заперечень на позов, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

В позовній заяві прокурор просить  стягнути з ФОП ОСОБА_1 20973,46 грн. коштів за фактичне користування земельною ділянкою  площею 26,6 га , яка розташована на території Безмятежинської  сільської ради Шевченківського району Харківської області.

Розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки ПП ОСОБА_1  зроблено Чугуївським міжрайонним відділом з контролю за використанням та охороною земель згідно з Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву родючого шару (грунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою КМУ від 25.07.2007р. № 963 із розрахунку площі земельної ділянки, визначеної  в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 30.01.2008 року.

Як вже було зазначено вище, в  акті проведеної перевірки  від 30.01.2008р. визначено , що відповідач   використовує земельну ділянку площею близько 26,6 га, на території Безмятежнинської сільської ради Шевченківського району  без документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Відповідач заперечує проти позовних вимог в частині того, що розрахунок розміру шкоди здійснено виходячи з показника площі земельної ділянки - 26,6 га, та зазначає, що ним використовувалась значно менша площа земельної ділянки, а отже, сума, визначена в позові прокурора до стягнення є такою, що розрахована не у відповідності з дійсними обставинами справи.

Відповідно до п.12 ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 р. №963, самовільне зайняття земельної ділянки - це  будь-які  дії особи, які  свідчать про фактичне використання не  наданої  їй земельної ділянки, чи намір використовувати  земельну  ділянку  до встановлення її меж у натурі ( на  місцевості), до одержання документа,  що посвідчує право  на  неї, та його державної реєстрації.

У ч.1 п.п."в" п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства  при розгляді цивільних справ" від 16.04.2004 року № 7, вказується, що "відповідно до ст.125 Земельного кодексу України, право користування земельною ділянкою виникає після одержання  її власником  або  землекористувачем документа, що посвідчує право власності чи право  постійного  користування або укладення договорів оренди, їх державної реєстрації   та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)."

Згідно приписів ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають  права  власності  та  права користування  земельними  ділянками  із земель державної або комунальної власності за рішенням  органів  виконавчої  влади  або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх  повноважень,  визначених  цим Кодексом.

Главою 15 Земельного кодексу  України визначено два види  користування  землею - право постійного користування земельною ділянкою, право оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України  право власності  та  право  постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання  її власником  або  користувачем документа,  що  посвідчує  право  власності  чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної  реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення  її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Порядок надання у  постійне  користування  земельних  ділянок юридичним особам та порядок передачі земельних  ділянок  в  оренду визначені ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу  України  та ст. 16 Закону України "Про оренду землі".

Статтею 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності та право  постійного  користування на земельну ділянку  виникає  після  одержання  її  власником  або користувачем документа, що  посвідчує  право  власності  чи  право постійного користування земельною ділянкою, та  його державної реєстрації.  Право  на  оренду  земельної ділянки  виникає  після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

У відповідності по п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до  розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Таким чином, повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою здійснює Шевченківська районна державна адміністрація, яка є позивачем по даній справі.

У відповідності до ст. 2 Закону України “Про плату за землю ” використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

У відповідності до ст. 152 Земельного кодексу України власник   земельної   ділянки   або  землекористувач  може вимагати усунення будь-яких порушень його прав  на  землю,  навіть якщо  ці  порушення  не  пов'язані  з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення  стану  земельної  ділянки,  який  існував  до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання  недійсними  рішень  органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання  доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, серед іншого, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно ст. 16 Цивільного кодексу України  кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.  Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно зі ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до пункту 5.1 «Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель» (далі Порядок), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 12.12.2003 № 312 (зареєстровано в Мінюсті України 25.12.03р. за № 1223/8544) при проведенні перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства.

Пунктом 5.4 Порядку визначено, що в акті  інспектор вказує певні відомості, в тому числі місце розташування земельної ділянки, її площу згідно із земельно-кадастровою документацією  та фактичну площу, яка використовується. 

Відповідно до пункту 5.6  вказаного Порядку в акті  наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схеметичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів) На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення.

З наявного в матеріалах справи акту  (арк. спр. 11 ) вбачається, що та його  частина, в якій має бути відображено план-схему земельної ділянки, не заповнена взагалі. План-схема земельної ділянки, про використання якої відповідачем стверджує прокурор , в тому вигляді, як визначено зазначеним вище Порядком до акту не додана.

Отже, з акту, на підставі якого зроблено розрахунок розміру шкоди не вбачається дійсне місце розташування та межі земельної ділянки, на самовільне використання якої відповідачем  стверджує прокурор.

До того ж, з даного акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства вбачається, що площа земельної ділянки, яка використовується відповідачем  в ньому визначена, як близько 26,6 га, однак ні прокурором, ні позивачем, ні третьою особою будь-яких пояснень з приводу порядку визначення саме такого розміру земельної ділянки (близько 26,6 га), а ні конкретного розміру земельної ділянки, яку використовує відповідач, суду надано не було, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Проти зайняття земельної ділянки загальною площею 26,6 га, яку визначено в позовній заяві відповідач заперечує.

Ухвалою суду від 05.11.08р. у прокурора та позивача було витребувано докази конкретного розміру земельної ділянки, яку займає відповідач. Однак ні прокурором ні позивачем документів в обґрунтування конкретного розміру земельної ділянки, яку самовільно використовує відповідач - ФОП ОСОБА_1 суду надано не було.

У відповідності до п 4.3 вищевказаного Поряду при виявленні порушення земельного законодавства державний інспектор з'ясовує обставини та суть скоєного порушення земельного законодавства.

Однак, з наданого прокурором акту перевірки, протоколу про адміністративне правопорушення та інших документів, в обґрунтування позовних вимог взагалі не вбачається яким чином відповідач ФОП ОСОБА_1 використовує зазначену земельну ділянку, не вказано обставин та суті скоєного порушення.

При цьому в позовній заяві прокурор посилається на те, що відповідач використовує земельну ділянку з липня 2007 року, тоді як акт складено у січні 2008 року, тобто у період року, коли сільськогосподарські роботи на землі не виконуються та не ведуться, а в документах, якими зафіксовано факт скоєння правопорушення не вказано, з чого саме на момент проведення перевірки (січень 2008р.) вбачається, що  дану земельну ділянку було використано у липні 2007 року, за якими саме ознаками земельної ділянки було виявлено її використання.

У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками  судових експертів; поясненнями представників сторін та інших  осіб,  які  беруть участь  в  судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення  представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені  письмово.

Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім  переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному  розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі вказаного суд дійшов висновку, що ні прокурором, ні позивачем не надано в  порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України доказів в обґрунтування обставин, на які вони посилались як на підставу позовних вимог про про стягнення з ФОП ОСОБА_1 20973,46 грн. коштів за фактичне користування земельною ділянкою  загальною площею 26,6 га , яка розташована на території Безмятежинської  сільської ради Шевченківського району Харківської області. Документи, на які прокурор та позивач посилаються в обґрунтування зазначених позовних вимог не містять положень про те, відколи почалося використання земель, стан використання (в чому це використання полягало), конкретну площу земельної ділянки, яка використовувалась.

А тому, суд вважає позовні вимоги прокурора про стягнення з ФОП ОСОБА_1 20973,46 грн. коштів за фактичне користування земельною ділянкою  загальною площею 26,6 га , яка розташована на території Безмятежинської  сільської ради Шевченківського району Харківської області необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.              

Враховуючи викладене та керуючись статтями  6, 8, 19, 124, 129 Конституції України,  Порядком планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель (затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 12.12.2003 № 312 та зареєстрованого в Мінюсті України 25.12.03р. за № 1223/8544) , статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  суд -

 

ВИРІШИВ:

 

В задоволені позову відмовити.

         

 

Повний текст рішення підписано 17 грудня 2008 року.

 

 

Суддя                                                                                            Рильова В.В.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація