Головуючий суду 1 інстанції - Логвіна Л.С.

Доповідач - Фарятьєв С.О.

Справа № 2-1390/12

Провадження № 22ц/782/807/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2014 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого - Фарятьєвва С.О.,

суддів - Іванової І.П., Украінцевої Л.Д.

при секретарі - Івасенко І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Свердловантрацит» на заочне рішення Свердловського міського суду Луганської області від 21 червня 2013 року за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Свердловантрацит» в особі Відокремленого підрозділу «Шахтобудівельницьке управління», 3-ті особи Державна податкова інспекція у м.Свердловську Луганської області і Управління Державної казначейської служби у м.Свердловську Луганської області про стягнення нарахованої та невиплаченої заробітної плати і відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

В березні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому вказував, що з 08.05.2005 року по теперішній час він працює машиністом гірничовиймальних машин 6 розряду у Відокремленому підрозділі (ВП) «Шахтобудівельницьке управління» Державного підприємства (ДП) «Свердловантрацит», з повним робочим днем під землею.

На підставі ст.1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 року на нього поширюється дія цього Закону, а статтею 4 цього ж Закону передбачено, що ставка з податку з доходів шахтарів становить 10% від заробітної плати та інших доходів, що отримують за місцем основної роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

В період його роботи у відповідача з 1 вересня по 31 грудня 2009 року йому було нараховано заробітну плату в розмірі 194.268,71 грн., з якої було відраховано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 28.261,70 грн., але відповідач повинен був зробити відрахування податку з доходів фізичних осіб у розмірі 19.426,88 грн., внаслідок чого, при виплаті йому заробітної плати, виникла заборгованість у розмірі 8834,82 грн.

Тому підприємство, внаслідок зайвого відрахування податку з доходів фізичних осіб, повинно доплатити йому заробітну плату в сумі 8834,82 грн.

Крім того, згідно з Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації усіх форм власності і господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі із вини власника або уповноваженого ним органу )особи).

Тому відповідач, за період з 01.09.2008 року по 31.12.2009 року, внаслідок зайвого відрахування податку з доходів фізичних осіб, повинен доплатити йому компенсацію у розмірі 1920,10 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь вищевказані грошові суми.

Рішенням Свердловського міського суду Луганської області від 21 червня 2013 року позов ОСОБА_2було задоволено частково.

Суд стягнув з ДП «Свердловантрацит» в особі ВП «Шахтобудівельницьке управління» на користь ОСОБА_2 частину заробітної плати у розмірі 8834 грн. 82 коп., у зв`язку з надлишковим відрахуванням із заробітної плати податку з доходів фізичних осіб, за ставкою податку у розмірі понад 10% від об`єкта оподаткування.

В іншій частині позову відмовив за необґрунтованістю.

Стягнув ДП «Свердловантрацит» в особі ВП «Шахтобудівельницьке управління» судовий збір на користь держави в сумі 229,40 грн.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його, через порушення норм матеріального і процесуального права скасувати, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову позивача відмовити у повному обсязі.

Заперечень на апеляційну скаргу до матеріалів справи не надійшло.

Про місце та час розгляду справи у суді апеляційної інстанції позивач був повідомлений своєчасно та належним чином, але до судового засідання не з`явився і про причини своєї неявки не повідомив.

Вислухавши доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Згідно з вимогами ст.303 ч.1 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги позивача частково, суд першої інстанції виходив з правомірності стягнення з відповідача на його користь несплаченої частини заробітної плати за період з 16.09.2008 року по 31.12.2009 року у розмірі 8834, 82 грн., у зв`язку із надлишковим відрахуванням із заробітної плати податку з доходів фізичних осіб, за ставкою податку у розмірі понад 10% від об`єкта оподаткування.

Втім до такого висновку суд першої інстанції дійшов помилково.

Положеннями ч.1 ст. 15 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Як убачається з матеріалів справи, позивач по суті звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення безпідставно утриманого із його заробітної плати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.09.2008 року по 31.12.2009 року.

Згідно з вимогами ст.ст.1, 17, 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», особою уповноваженою державою здійснювати нарахування, утримання та сплату податку з доходів у вигляді заробітної плати, є продавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку, і який, як податковий агент, несе фінансову відповідальність за порушення правил нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходів платника податку.

Відповідно до п. 168.3 ст. 168 ПК України ( який діє з 01.01.2011 року), носієм податкових обов'язків, пов'язаних з утриманням та перерахуванням до Державного бюджету податку від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, є працедавець, який діє як податковий агент та відповідно до ст.. 18, п. 176.2 ст. 176, п. 14.1.180 ст. 180 ПК України несе фінансову відповідальність за порушення правил нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходів платників податку.

Таким чином вбачається, що спір фактично виник із публічно-правових податкових правовідносин, в яких відповідач вчиняв дії з нарахування, утримання і зарахування до бюджету податку із заробітної плати позивача як податковий агент - юридична особа, уповноважена державою та законом на здійснення цих владних управлінських функцій.

У відповідності із ч.1 ст. 2 КАС України, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, є завданням адміністративного судочинства.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС визначено поняття суб'єкта владних повноважень , яким є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень;

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень ( нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Враховуючи, що позовна заява містить спір, що виник між фізичною особою та суб'єктом владних повноважень з приводу його дій, щодо здійснення ним владних управлінських функцій у сфері податкових відносин, що відповідно до п.1 ч. 2 ст. 17 КАС відноситься до компетенції адміністративних судів, судова колегія вважає, що вказаний позов не підлягає розглядові в суді в порядку цивільного судочинства.

В силу п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Керуючись п.2 ч.1 ст.205, ст.ст.303, 307, 315, 325 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Свердловантрацит» задовольнити.

Заочне рішення Свердловського міського суду Луганської області від 21 червня 2013 року скасувати і провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Свердловантрацит» в особі Відокремленого підрозділу «Шахтобудівельницьке управління», 3-ті особи Державна податкова інспекція у м.Свердловську Луганської області і Управління Державної казначейської служби у м.Свердловську Луганської області про стягнення нарахованої та невиплаченої заробітної плати і відшкодування моральної шкоди закрити.

Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів після її проголошення.

Головуючий:

Судді: