Головуючий суду 1 інстанції - Татарінова О.А.

Доповідач - Іванова І.П.

Справа № 435/11579/13-ц

Провадження № 22ц/782/981/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2014 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого - Іванової І.П.

суддів: Фарятьєва С.О., Украінцевої Л.Д.,

при секретарі - Веселові С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»

на рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 11 лютого 2014 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредитування, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 11 лютого 2014 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено за пропуском строку позовної давності.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 11 лютого 2014 року скасувати. Апелянт вважає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, не з'ясував всіх обставин справи.

Заперечень проти апеляційної скарги іншими учасниками не надано.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

ПАТ КБ «ПриватБанк» є правонаступником ЗАТ КБ «ПриватБанк».

25.05.2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитним договір б/н, за умовами якого ОСОБА_2 отримала кредит в сумі 4200 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки - травень 2009 року. Базова кредитна ставка по кредитному ліміту на момент підписання договорі - 3% на місяць з розрахунку 360 днів у році.

Станом на 31.08.2013 року утворилася заборгованість у розмірі 23807,77 грн., з яких: 6755,17 грн. - заборгованість за основним кредитом, 15442,71 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом та нараховані штрафні санкції: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1109,89 грн. - штраф (процентна складова).

Останній раз виплати за цим кредитним договором боржником провадилися 21.02.2010 року.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції представником відповідача було заявлене клопотання про застосування строків позовної давності.

Заслухавши доповідача, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевірив законність та обґрунтованість рішення, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що строк дії договору кредитування між сторонами на час розгляду справи є таким, що закінчився, оскільки доказів отримання відповідачем нової кредитної карти після закінчення строку дії попередньої - травень 2009 року - суду не надано; остання виплата по кредиту була проведена позичальником 21.02.2010 року.

Висновок суду є таким, що відповідає обставинам справи та вимогам закону з наступних підстав.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 256, 257 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно зі ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Статтею 266 ЦК України за спливом позовної давності до основної вимоги, вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Приписами ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Судова колегія вважає, що сама по собі умова про дію договору до повного виконання сторонами всіх зобов'язань, не є строком договору. Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України). Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. ст. 251, 252 ЦК України).

Таким чином, умови договору про його дію до повного припинення всіх зобов'язань боржника не свідчать про те, що договором установлено строк його припинення в розумінні ст. 251 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню загальні норми щодо строку договору. Отже наявність вказівки у договорі про те, що він діє до повного виконання сторонами зобов'язань, що випливають з договору, за наявності одночасної вказівки про строк дії договору, не свідчить про те, що строк дії договору продовжується після настання терміну, зазначеного у договорі.

Вимоги про виконання зобов'язань за договором незалежно від наявності зауваження про дію до повного виконання зобов'язань, мають бути заявлені у межах строку позовної давності після закінчення строку дії договору, зазначеному у самому договорі. Тобто вказане зауваження не скасовує строків позовної давності, які стосуються і кредитних правовідносин.

Як вбачається з договору та анкети клієнта на оформлення кредитної картки відповідачеві, яка є невід'ємною частиною договору, строк дії картки 3 роки, тобто зазначений договір сторонами укладено на 3 роки, термін його закінчується у травні 2009 року. Отже, оскільки строк дії вказаного договору встановлено у три роки з дати відкриття картки, підстав вважати, що строк дії договору не скінчився, немає.

Таким чином, у разі припинення відповідачкою внесення обов'язкових платежів за договором та сплати відсотків 21 лютого 2010 року у позивача виникло право протягом трьох років після закінчення строку дії договору до 21 лютого 2013 року звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості, яка утворилася.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з таким позовом звернувся до суду 28 жовтня 2013 року, тобто після спливу строку позовної давності.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення - залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. 315 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 11 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала набуває чинності негайно, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: