Справа № 761/5637/13-к
Провадження №1-кп/761/179/2013
В И Р О К
іменем України
15 грудня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді Голуб О.А.
при секретарі Дробязко К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, який не працюючий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,
із участю в судовому розгляді
прокурора Задніпряного В.В.
потерпілого ОСОБА_2
представника потерпілого
та цивільного позивача ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_1
захисника ОСОБА_4
В С Т А Н О В И В:
27 січня 2013 року приблизно о 21 год. 20 хв., ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_1, рухався зі швидкістю близько 60 км./год. по проїзній частині вулиці Ак. Туполева, зі сторони вул. Блюхера в напрямку вул. Салютної м. Києва, маючи намір здійснити поворот ліворуч на вулицю Салютну.
В цей час, в зустрічному напрямку руху, по проїзній частині вул. Ак. Туполева рухався автомобіль «ВАЗ-2101», д.н. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, який наближався до перехрестя з вул. Салютною з протилежної сторони.
Керуючи вказаним автомобілем, ОСОБА_1 допустив порушення п.п. 1.5, 2.3 підпункту «б», 10.1, 16.6 Правил дорожнього руху України, що виявилось в тому, що він не уважно стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміни, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху, повертаючи ліворуч при зеленому сигналі основного світлофора, не дав дорогу автомобілю «ВАЗ-2101», що рухався в зустрічному напрямку прямо, внаслідок чого здійснив зіткнення з останнім, через що водій автомобіля «ВАЗ-2101», д.н.з. НОМЕР_2, ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження.
Згідно висновків судово-медичної експертизи № 225/Е від 21.02.2013р., у ОСОБА_2 мали місце такі тілесні ушкодження: забійна рана верхньої повіки лівого ока; садна м`яких тканин обличчя; закритий уламковий перелом лівої п'яткової кістки зі зміщенням уламків, які за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.
Порушення вимог п.п.1.5, 2.3 підпункту «б», 10.1 та 16.6 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 знаходяться в прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину фактично визнав, заявлений цивільний позов потерпілого не визнав в повному обсязі та дав наступні показання.
Так, 27.01.2013 року приблизно о 21 год. 20 хв. він рухався на автомобілі «Daewoo Lanos» по вул. Ак. Туполева з вул. Блюхера та мав намір змінити напрямок руху, здійснивши поворот ліворуч на вул. Салютна. Так, як на той час був зимній період часу при здійсненні маневру лівого повороту, він не помітив автомобіль, що рухався в зустрічному напрямку та відчув удар в передню частину свого автомобіля автомобілем «ВАЗ 2101». Вийшовши з автомобіля, він, дізнався в потерпілого про його стан та сів на бордюр, оскільки сам пошкодив ногу. Пояснив, що після удару на деякий час втратив свідомість, тому деталей події не пам'ятає.
Хоча підсудний свою винуватість у вчинені інкримінованого йому злочину фактично визнав повністю, його винуватість окрім того повністю доведена зібраними на досудовому розслідуванні та дослідженими у судовому засіданні доказами у їх сукупності, а саме:
- показаннями потерпілого ОСОБА_2, даними ним в судовому засіданні, згідно з якими 27.01.2013 року приблизно о 21 год. 20 хв. він, керуючи автомобілем «ВАЗ 2101», рухався по проїзній частині вул. Ак. Туполева разом зі своїм сином. Видимість дороги була хорошою. При проїзді перехрестя з вул. Салютною на зелений сигнал світлофору, він побачив, як несподівано з зустрічної смуги руху в його смугу виїхав автомобіль, після чого він відчув удар в ліву частину свого автомобіля, в результаті його автомобіль відкинуло. Після зіткнення спершу йому допомогла свідок - водій таксі, яка надала першу медичну допомогу. Потім він побачив обвинуваченого. Крім нього в його автомобілі знаходився його малолітній син, який теж отримав тілесні ушкодження. Заявлений ним та уточнений в процесі розгляду кримінального провадження цивільний позов щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди підтримав в повному обсязі, просив стягнути з обвинуваченого;
- показаннями свідка ОСОБА_6, яка пояснила, що в кінці січня 2013 року, точної дати не пам'ятає, вона була свідком дорожньо-транспортної пригоди, що сталася на перехресті вулиць Туполева та Салютної. Вона, керуючи автомобілем «Черрі», рухалась по вул. Ак. Туполева в напрямку станції метро «Святошино», попереду неї, на відстані близько 300-400 м., рухався автомобіль «Daewoo Lanos», який перед перехрестям ввімкнув сигнал лівого повороту та при здійсненні маневру лівого повороту на вул. Салютна, не пропустив автомобіль «ВАЗ 2101», що також рухався на зелений сигнал світлофору йому на зустріч, в результаті чого відбулось зіткнення вказаних транспортних засобів. Вона допомагала звільнити з автомобіля «ВАЗ 2101» водія та його дитину, викликала швидку медичну допомогу;
- даними, що містяться у висновку судово-медичної експертизи № 225/Е від 21.02.2013р., згідно якої, у ОСОБА_2 при зверненні за медичною допомогою 27.01.2013р. о 21.29 год. мали місце такі тілесні ушкодження: забійна рана верхньої повіки лівого ока; садна м`яких тканин обличчя; закритий уламковий перелом лівої п'яткової кістки зі зміщенням уламків, які за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.
Локалізація, морфологія вищевказаних ушкоджень, враховуючи обставини справи та часові дані, свідчать про те, що спричинені вони
тупим предметом (ми), могли утворитись 27.01.2013 при транспортній
травмі ( травма в салоні автомобіля, що рухався при зіткненні його з
перешкодою).
Морфологічні властивості виявленого перелому - наявність зміщення уламків, що потребувало проведення оперативного втручання з метою їх співставлення дозволяють стверджувати, що вказаний перелом за ступенем тяжкості відноситься до середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу.
Садно м`яких тканин обличчя та забійна рана верхньої повіки лівого ока відноситься до легкого тілесного ушкодження ( за критерієм тривалості розладу здоров'я;
- даними, що містяться у висновку автотехнічної експертизи № 64 ат від 21.02.2013 року, відповідно до яких в ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед транспортною пригодою, водій автомобіля «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 повинен був керуватися вимогами пунктів 10.1; 12.2; 16.6 Правил дорожнього руху України. В ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля «ВАЗ-2101» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 повинен був керуватися вимогами пунктів: 12.2, 12.3 ПДР України та не мав технічної можливості уникнути зіткнення шляхом застосування екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для його руху. В ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути зіткнення шляхом виконання пунктів 10.1; 16.6 Правил дорожнього руху України. Причиною даної дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, є дії водія автомобіля «Daewoo Lanos» ОСОБА_1, в яких вбачаються невідповідності вимогам пунктів: 10.1; 16.6 ПДР України;
- даними, що містяться в протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 27.01.2013 року, в схемі та фототаблиці до нього, в яких зафіксовано розташування автомобілів: автомобіль «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля «ВАЗ-2101», д.н. НОМЕР_2, відносно елементів проїзної частини перехрестя вул. Туполева та вул. Салютної, уламки пластику, місце зіткнення транспортних засобів;
- даними, що містяться в протоколі додаткового огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, схемою та фототаблицею до нього від 20.02.2013 в яких зафіксовано обстановку на місці пригоди на момент проведення огляду, параметри та елементи проїзної частини вулиці Ак. Туполєва в районі перехрестя з вул. Салютною;
- даними, що містяться у висновку № 41 експертного автотоварознавчого дослідження по встановленню матеріальних збитків, спричинених володільцю транспортного засобу від 22.04.2013 року, згідно яких матеріальна шкода спричинена володільцю автомобіля «ВАЗ-2101», реєстраційний номер НОМЕР_2, пошкодженого при ДТП 27.01.2013 року складає 18 339 грн. 28 коп.
Оцінивши зібрані по справі та досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд вважає повністю доведеним пред'явлене ОСОБА_1 обвинувачення. Докази, покладені судом в основу даного вироку, є належними та допустимими, узгоджуються між собою та об'єктивно вказують на те, що саме недотримання з боку водія ОСОБА_1 вимог п.п.1.5, 2.3, підпункт «б» 10.1, 16.6 ПДР України перебуває в прямому причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди за результатами якої потерпілий ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, а транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Отже з урахуванням викладеного, дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, бере до уваги ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчиненого ним злочину, характеризуючі дані про його особу, стан здоров'я, вік обвинуваченого, сімейний стан, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини.
ОСОБА_1, в силу ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимостей, вчинив необережний злочин, офіційно не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, характеризується позитивно.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд визнає його щире каяття.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_1, судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, характеризуючих даних про особу обвинуваченого, суд приходить до висновку про доцільність призначення обвинуваченому покарання в межах санкції ч.1 ст.286 КК України, у виді обмеження волі на певний строк.
З урахуванням даних про особу обвинуваченого, реалізуючи принцип законності, обираючи обвинуваченому покарання серед альтернативних покарань, з урахуванням того, що даних про працевлаштування ОСОБА_1 суду не надано, суд не знаходить правових підстав для призначення покарання у виді штрафу або виправних робіт, а покарання у виді позбавлення волі є занадто суворим. А тому, з огляду на фактичні обставини справи та характеризуючі дані, суд вважає, що достатнім та необхідним для виправлення обвинуваченого та недопущення вчинення ним нових злочинів буде призначення йому покарання у виді обмеження волі в межах, передбачених ч.1 ст.286 КК України.
Враховуючи, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1, його ставлення до вчиненого, те, що він неодноразово просив вибачення у потерпілого, злочин вчинив з необережності, має постійне місце поживання та реєстрації, його цивільна дружина перебуває на 18 тижні вагітності, суд доходить висновку про можливість виправлення його без відбування покарання та вважає можливим звільнити останнього від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на підставі ст.75 КК України з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України.
Враховуючи наведене, виходячи із засад кримінального судочинства встановлених ст. 2 КПК України, суд прийшов до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_1 додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на певний строк.
Заявлені прокурором позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки є доведеними.
Заявлений потерпілим ОСОБА_2 та цивільним позивачем ОСОБА_8 цивільний позов про стягнення з підсудного ОСОБА_1 на їх користь матеріальної та моральної шкоди, підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Суд вважає, що у судовому засіданні доведена сума матеріальної шкоди, заподіяна потерпілому ОСОБА_2 на загальну суму 43 116 грн., що підтверджується чеками, наданими потерпілим щодо витрат, пов'язаних з його лікуванням.
Матеріальна шкода в розмірі 16220 грн., заявлена потерпілим ОСОБА_2 з приводу пошкодження та знищення особистих речей та одягу внаслідок ДТП, не доведена належними та допустимими доказами, а тому суд вважає за необхідне в цій частині відмовити в задоволенні позовних вимог.
Що стосується прохання потерпілого ОСОБА_2 про стягнення на його користь 30 000 грн., як відшкодування компенсації завданої матеріальної шкоди за період непрацездатності, в цій частині позовні вимоги слід залишити без задоволення, оскільки вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, що не випливають із пред'явленого обвинувачення мають бути пред'явлені в порядку цивільного судочинства (п. 5 ППВСУ від 31.03.1989 р.).
Позовні вимоги ОСОБА_8 про стягнення з ОСОБА_1 на її користь матеріальних збитків в розмірі 36952 грн. 72 коп. підлягають задоволенню в розмірі 18 339 грн. 28 коп., щодо збитків, завданих пошкодженням автомобіля, оскільки відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження матеріальна шкода заподіяна володільцю автомобіля ВАЗ -2101, реєстраційний номер НОМЕР_2, пошкодженого при ДТП 27.01.2013 року складає 18339 грн. 28 коп. Згідно цього ж висновку вказана сума складається з ринкової вартості аналогічного автомобіля з урахуванням здійснених поліпшень, у зв'язку з чим вартість автомобіля підвищилась. Заявлена ж цивільним позивачем ОСОБА_8 сума коштів 36032 грн. 48 коп. не є матеріальною шкодою, а згідно експертного висновку є вартістю відновлювального ремонту автомобіля, який є економічно необґрунтованим. Крім того, додатково слід стягнути витрати, пов'язані з проведення експертизи та направленням телеграм в розмірі 920 грн. 24 коп.
Що стосується позовних вимог потерпілого ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди в розмірі 30 000 грн., суд вважає їх такими, що частково знайшли своє підтвердження в судовому засіданні. Так, при визначенні моральної шкоди суд, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, враховує страждання потерпілого внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, перенесених оперативних втручань, довготривалого лікування, продовження лікування, а також внаслідок отриманням в результаті даного ДТП тілесних ушкоджень його дитиною - сином 2011 року народження. Крім того судом враховується, що злочин обвинуваченим вчинений з необережності, що він також внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження, причинний зв'язок між винними діями обвинуваченого та наслідками, що настали, та вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги потерпілого про відшкодування моральної шкоди в межах 20 000 грн.
З обвинуваченого слід стягнути судові витрати за проведення експертизи.
Оскільки прокурором не надано суду даних щодо речових доказів, суд їх долю в порядку ст. 100 КПК України не вирішує.
Керуючись ст. ст. 369-371, 374 КПК України, суд, -
з а с у д и в :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, і призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням і іспитовим строком 2 роки.
Зобов'язати на підставі п. 2,3,4 ст. 76 КК України ОСОБА_1 без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції не виїжджати за межі України на постійне проживання, повідомляти про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтись на реєстрацію.
Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати: за проведення автотехнічної експертизи № 64/ат від 21.02.2013 року, що становить 611 грн. 80 коп. на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м.Києві.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 43116 грн. та моральну шкоду в розмірі 20 000 грн.
Цивільний позов ОСОБА_8 задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 матеріальну шкоду в розмірі 19259 грн. 52 коп.
Цивільний позов старшого прокурора відділу прокуратури м. Києва Малюка Б.М. в інтересах Київської міської клінічної лікарні № 17 та Київської міської клінічної лікарні № 9 задовольнити повністю
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київської міської клінічної лікарні № 17 витрати на лікування в сумі 109 грн. 43 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київської міської клінічної лікарні № 9 витрати на лікування в сумі 4509 грн. 00 коп.
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк із моменту отримання його копії. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуючий: