Єдиний унікальний номер 242/6370/13-ц Номер провадження 22-ц/775/1597/2014
Категорія 37 Головуючий в 1 інстанції Хейло Я.В.
Доповідач Ларіна Н.О.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 березня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Зінов'євої А.Г.
суддів Ларіної Н.О., Азевича В.Б.
при секретарі Стефановій Я.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 12 лютого 2007 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Селидівської міської ради, третя особа - відкрите акціонерне товариство холдингова компанія «Селидіввугілля» про визнання права власності на спадкове майно, -
ВСТАНОВИВ:
29 січня 2007 року до суду звернулась ОСОБА_2 з позовом до виконавчого комітету Селидівської міської ради, третя особа - служба приватизації виробничого об'єднання «Селидіввугілля» про визнання права власності на спадкове майно. В позові зазначила, що з 30 серпня 1980 року знаходиться в шлюбних відносинах з ОСОБА_3 З 1983 року на праві загальної дольової власності у рівних долях їм з чоловіком належить спірна квартира.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3, позивач як дружина є спадкоємцем першої черги, інших спадкоємців першої черги не має. До нотаріальної контори позивач не зверталась та заяву не подавала, але ж вважає, що на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України вона прийняла спадщину. Тому просила постановити рішення, яким визнати за нею право власності на житлове приміщення за адресою АДРЕСА_1, у тому числі і на спадкову долю у вигляді ? частини квартири, яка належала померлому ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 12 лютого 2007 року позовні вимоги задоволено: визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.
Зазначене рішення оскаржив ОСОБА_1, в апеляційній скарзі просив рішення суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_3, після його смерті відкрилась спадщина у вигляді 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, яка належала йому на підставі свідоцтва про право власності на житло НОМЕР_1, видане службою приватизації державного житлового фонду „Селидіввугілля" 13 квітня 1994 року. Відповідно до діючого законодавства, апелянт є спадкоємцем першої черги.
В апеляційній скарзі вказує, що у встановлений шестимісячний строк звернувся до Селидівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що підтверджується витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі від 28 лютого 2007 року.
Зазначає, що у нього з ОСОБА_2 були добрі відносини, тому після смерті батька апелянт не турбував її та надав можливість спокійно проживати у спірній квартирі. Він не мав можливості часто приїздити у м. Селидове, оскільки зі своєю родиною проживає у м. Донецьку, а працював у м. Красноармійську.
Також зазначає, що на теперішній час йому стало відомо, що позивач без залучення апелянта до участі у справі звернулась до суду з позовом про визнання за нею права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 та вказала, що вона є єдиним спадкоємцем.
27 грудня 2013 року апелянт звернувся до суду із заявою про перегляд оскаржуваного рішення, проте, ухвалою суду від 27 грудня 2013 року йому було відмовлено у відкритті провадження у справі.
Вважає, що судом першої інстанції незаконно визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1, порушено порядок прийняття спадщини, не встановлено всіх обставин справи, не перевірено коло спадкоємців та не прийнято до уваги, що спадковим майном є 1/2 частина спірної квартири.
Крім того, апелянт вказує, що позивач ОСОБА_2 померла, а до своєї смерті розпорядилась спірним спадковим майном.
В процесі апеляційного перегляду рішення з'ясовано, що позивач ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 27 лютого 2014 року залучено до участі у справі на стадії апеляційного провадження правонаступника ОСОБА_2 - ОСОБА_5
Апелянт та його представник в судовому засіданні апеляційного суду доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити, рішення суду скасувати та закрити провадження у справі.
ОСОБА_2 в судове засідання апеляційного суду не з'явилась, відповідно до копії актового запису № 04 від 13 лютого 2012 року - померла ІНФОРМАЦІЯ_3.
Правонаступни ОСОБА_2 - ОСОБА_5, в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином - листом з повідомленням за адресою реєстрації, який ним отримано 06 березня 2014 року, належних доказів про причину своєї неявки суду не надав, тому на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України скаргу розглянуто за його відсутністю.
Представники Селидівської міської Ради та ВАТ ДХК «Селидіввугілля» в судове зсідання апеляційного суду не з'явились, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином - листам з повідомленням та телефонограмами від 28 лютого 2014 року, які зареєстровані у журналі телефонограм № 2 під №№ 4610-4611, тому на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України справу розглянуто за відсутністю зазначених представників сторін.
Апеляційний суд, заслухавши доповідача, доводи апелянта та його представника, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з відмовою в задоволенні позову.
Відповідно до пункту 3, 4 частини 1 ст. 309 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що квартиру за адресою: АДРЕСА_1, було придбано у період шлюбу позивача з ОСОБА_3, вона є об'єктом загальної сумісної власності та 1/2 частки квартири належить позивачу на праві загальної сумісної власності, позивач є єдиним спадкоємцем першої черги, заповіт на спадкове майно відсутній, інших спадкоємців не встановлено.
З зазначеним висновком суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
У відповідності до вимог ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
За вимогами ч. 3 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Згідно вимог ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
У відповідності до ч. 2, 3 п. 23 Постанови Пленуму Верхового Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 знаходилась в шлюбних відносинах з ОСОБА_3 з 30 серпня 1980 року, актовий запис № 123 (а.с. 5).
Відповідно до свідоцтва № 4287 про право власності на житло від 13 квітня 1994 року квартира АДРЕСА_1 на лежить на праві сумісної власності ОСОБА_3 та члену його сім'ї дружині - ОСОБА_2 (а.с. 61).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, актовий запис № 345 від 02 вересня 2006 року (а.с. 6). Після його смерті відкрилась спадщина у тому числі й у вигляді ? частині спірної квартири.
Як вбачається з довідки від 29 січня 2007 року у спірній квартирі на момент смерті спадкодавця проживала тільки його дружина ОСОБА_2
З копії актового запису № 4 від 13 лютого 2012 року вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 64).
З Довідки Селидівського бюро технічної інвентаризації вбачається, що спірна квартира на підстав договору-купівлі продажу від 24 липня 2007 року належить ОСОБА_6 (а.с. 23).
З наданої копії свідоцтва про народження апелянта вбачається, що за актовим записом № 806 від 08 червня 1957 року батьками апелянта ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, записані є ОСОБА_3 та ОСОБА_2.
З копії спадкової справи № 42/ 2007 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3, вбачається звернення 28 лютого 2007 року сина померлого ОСОБА_3 - ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини. В якій він зазначив спадкоємців крім нього: ОСОБА_8 - доньку померлого та ОСОБА_2 - дружину померлого (а.с. 107-124). Також, з зазначеної копії спадкової справи вбачається звернення позивача ОСОБА_2 у червні 2007 року з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частку грошових внесків, яке залишиться після видачі свідоцтва про право власності на одну другу частку спадкових внесків.
З вищенаведеного, висновки суду від 12 лютого 2007 року, що ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є передчасними та такими, що постановлені без врахування вимог закону та обставин справи.
Так, суд першої інстанції постановив оскаржуване рішення до закінчення строку, встановленого ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини (02 березня 2007 року закінчився строк на прийняття спадщини, але ж рішення постановлене ще 12 лютого 2007 року), без встановлення кругу всіх спадкоємців.
Позивачем не надано суду відмову нотаріуса в оформленні права на спадщину.
Тобто, фактично за наявності умов отримання позивачем в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, суд першої інстанції у порушення зазначених вимог закону постановив передчасні висновки. Тому рішення суду підлягає скасуванню з відмовою в задоволенні позову, оскільки позивач не була позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на заявлене нерухоме майно у позасудовому порядку. Окрім того, в матеріалах справи наявні докази, що позивач ОСОБА_2 за життя розпорядилась спірною квартирою шляхом купівлі-продажу, тобто у спірного спадкового майна є новий власник.
Доводи апеляційної скарги щодо закриття провадження у справі, апеляційний суд приймає критично, оскільки відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 205 ЦПК України закриття провадження у справі допускається у разі смерті фізичної особи, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, з вимог, заявлених ОСОБА_2, вбачається, що зазначені правовідносини правонаступництво допускають.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування судового рішення, з постановленням нового про відмову в задоволенні позову, з підстав п. 3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 303 - 304, 307, 309 ч. 1 п. 3, 4, 313 ч.1 п.1, 314 ч. 2, 316, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 12 лютого 2007 року скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до виконавчого комітету Селидівської міської ради про визнання права власності на спадкове майно відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий :
Судді: