Справа № 249/1435/14-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2014 м.Шахтарськ

Шахтарський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Морозової І.В.,

за участю секретаря - Шурман Н.М.,

прокурора - Гульченка В.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР 20 серпня 2013 року за № 12013050560002176, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, який народився в м. Шахтарську Донецької області, має вищу освіту, працює директором ТОВ «Фонд-2», одружений, не судимий, проживає за адресою АДРЕСА_1,

- у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 призначений директором ВП ТОВ «Алмаз» згідно протоколу № 1 загальних зборів учасників Вугледобувного підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю «Алмаз» від 20 квітня 2010 року та, відповідно до посадової інструкції, уповноважений подавати документі, підписувати заяви та інші документи, слідкувати за дотриманням техніки безпеки при виконанні робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві. Будучи службовою особою, неналежним чином виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків, маючи обов'язок і можливості їх передбачити, ігноруючи покладені на нього організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки, отримавши припис інспектора Східної регіональної технічної інспекції про заборону ведення гірничих робіт, в зв'язку з не ліквідацією нахильних ходків по пласту К7, ОСОБА_1, в порушення ст. 13 Закону України «Про охорону праці», ст. 38 Гірничого Закону України, пунктів 15.5.IV; 1.1.3.ХІ; 2.2.ХІ; 3.2.ХІ Правил безпеки у вугільних шахтах, які затверджені наказом державного комітету по догляду за охороною праці від 16.11.2004 року № 257, пункту 9.1 Системи управління виробництвом та охороною праці у вугільній промисловості України, письмово повідомив ВРГТІ про виконання наданих приписів, але фактично не виконавши вимоги припису, та діючи з необережності у формі злочинної недбалості, нехтуючи своїм службовим становищем та неналежним чином виконуючи свої службові обов'язки, не здійснив роботи з ліквідації стволу вугільного пласту К7 ТОВ «Алмаз», розташованого на ділянці місцевості приблизно в 150 м північніше від автодороги напрямком м. Шахтарськ - с. Ольховка на землях Розівської сільської ради Шахтарського району, що спричинило істотну шкоду інтересам держави.

Своїми діями, які виразилися у неналежному виконанні своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду інтересам держави, ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 367 КК України, тобто службову недбалість.

25 березня 2014 року між обвинуваченим ОСОБА_1 та Шахтарським міжрайонним прокурором Гульченком В.В. укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до змісту якої ОСОБА_1 зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення у обсязі підозри у судовому провадженні; сприяти розслідуванню кримінального провадження і з'ясуванню всіх обставин кримінального правопорушення.

Угодою про визнання винуватості узгоджена міра покарання за ч. 1 ст. 367 КК України у вигляді штрафу в сумі 4250 грн.

Укладена угода є правомірною, відповідає вимогам Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України.

Слідчим встановлена правильна правова кваліфікація діянь обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ч. 1 ст. 367 КК України.

Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства, оскільки сприяють встановленню об'єктивної істини і спрямовані на досягнення процесуальної економії.

Умови угоди не порушують права, свободи чи законні інтереси сторін або інших осіб.

Не існує підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним.

Обвинувачений ОСОБА_1 виконав умови угоди, повністю визнавши в судовому засіданні свою винуватість у скоєнні злочину в обсязі підозри.

Узгоджена сторонами міра покарання відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановлених Загальною частиною Кримінального кодексу України.

Судом з'ясовано, що обвинувачений розуміє можливість розгляду кримінального провадження щодо нього в судовому засіданні, де він може реалізувати свої права в повному обсязі.

Суд переконався в тому, що визнання ОСОБА_1 своєї вини є добровільним, що він розуміє суть угоди і наслідки її укладення.

Підстав для відмови в затверджені угоди судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 474, 475 КПК України, суд

З А С У Д И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 25 березня 2014 року між Шахтарським міжрайонним прокурором Гульченком В.В. та ОСОБА_1, обвинуваченим за ч. 1 ст. 367 КК України у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР 20 серпня 2013 року за № 12013050560002176.

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, призначивши покарання у вигляді штрафу в сумі 4250 (чотири тисячі двісті п'ятдесят) гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подачі апеляційної скарги, яка може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Суддя Морозова І.В.