Єдиний унікальний номер 258/12668/13-к

Номер провадження 11-кп/775/217/2014

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2014 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Кленцарь В.Б.

суддів Єстєніної В.В.

Стратейчук Л.З.

при секретарі Волошиной К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Донецької області кримінальне провадження № 12013050880002528 по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецька, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:

- 27.09.2010 року Ворошиловським районним судом м. Донецька за ст.198 КК України до одного року семи місяців позбавлення волі;

- 12.04.2012 року Кіровським районним судом м. Донецька за ст.186 ч.1, ст.190 ч.2 КК України до одного року шести місяців виконавчих робіт з утриманням в дохід держави 10% від суми заробітку. Не відбутий строк покарання становить один рік п'ять місяців п'ятнадцять днів випраних робіт;

що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, м. Донецьк, 83112,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.15 ч.3, ст.185 ч.2, ст.198 КК України, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Кіровського районного суду м. Донецька від 20 листопада 2013 року,-

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.198 КК України та призначено йому покарання у вигляді одного року позбавлення волі, передбаченого ст.15 ч.3, ст.185 ч.2 КК України та призначено покарання у вигляді двох років позбавлення волі, а згідно до ст.70 ч.1 КК України ОСОБА_2 призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком в два роки шість місяців. На підставі ст.ст.71, 72 КК України обвинуваченому ОСОБА_2 остаточно призначено покарання у вигляді двох років семи місяців позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виправному закладі.

Згідно вироку суду, ОСОБА_2 11 червня 2013 року, приблизно о 09 годині, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, обвинувачений ОСОБА_2 отримав від Безчастного ноутбук марки АСЕR АS-5253-Е354 G 50 Мnсс, достовірно знаючи, що вказаний ноутбук був здобутий злочинним шляхом, а саме: викрадений у Д'ячкова.

Знаходячись поблизу кінцевої зупинки маршруту №17 по вул.Туполева у Кіровському районі м.Донецька, він зупинив автомобіль марки «ДЕО», державний реєстраційний номер якого органом досудового слідства не встановлено та, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, заздалегідь не обіщаючи, збув водію автомобіля «ДЕО» майно, отримане злочинним шляхом, продавши йому ноутбук марки АСЕR АS-5253-Е354 G 50 Мnсс за 500 гривень.

Крім того, 23 вересня 2013 року, приблизно о 15 годині 50 хвилин, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, обвинувачений ОСОБА_2 знаходився біля будинку №6 по вул.Ляшенка у Кіровському районі м.Донецька, де побачив автомобіль НОМЕР_1, який стояв біля вказаного будинку.

Діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, скориставшись тим, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає, обвинувачений ОСОБА_2 пошкодив замок дверей автомобіля НОМЕР_1, після чого проник в салон вказаного автомобіля, де намагався таємно, повторно вкрасти передню панель автомагнітоли марки «Піонер» вартістю 300 гривень, пульт від вказаної автомагнітоли, який матеріальної цінності для потерпілого не представляє та зарядний пристрій від відеореєстратора «ДОТ-900» вартістю 67 гривень 50 копійок, але був затриманий при спробі скоєння злочину потерпілим ОСОБА_3, не вчинивши усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця з причин, які не залежали від його волі.

До початку розгляду справи на адресу апеляційного суду Донецької області надійшло клопотання від старшого прокурора відділу участі прокурорів у перегляді судових рішень апеляційним судом Красної К.О., в якій вона просить провести апеляційний перегляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_2 без її участі у зв'язку з неявкою інших учасників судового процесу.

В своїй апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 просить пом'якшити йому покарання, оскільки він повністю визнав свою вину у скоєні злочину, не перешкоджував судовому слідству, одружений та є єдиним годувальником своєї матері, яка має проблеми зі здоров'ям.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, а вирок суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.

У відповідності зі ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Як вказано у ст.349 ч.3 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспарюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Згідно ст.65 КК України суд призначає покарання в межах санкції статті Особливої частини КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як вбачається з матеріалів справи, вона була розглянута в порядку ст.349 ч.3 КПК України, судом було з'ясовано, що усі учасники судового провадження правильно розуміють обставини справи, та ці обставини ними не опарювались, таким чином вони позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги обвинуваченого є не суттєві, тобто підстав для зміни чи скасування вироку, передбачених ст.409 КПК України, колегією суддів не встановлено, а тому апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.15 ч.3, ст.185 ч.2, ст.198 КК України і призначенні йому покарання вказані вимоги кримінального і кримінального процесуального законодавства дотримані, керуючись законом суд всебічно, повно й неупереджено дослідив всі обставини кримінального провадження, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для ухвалення вироку, кваліфікував дії обвинуваченого і з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особи обвинуваченого, його відношення до скоєного, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання, в тому числі ті, на які посилається обвинувачений в своїй апеляційній скарзі, прийшов до законного та обґрунтованого висновку про призначення йому покарання в межах санкцій ст.15 ч.3, ст.185 ч.2, ст198 КК України, із застосуванням ст.70 ч.1, ст.ст.71, 72 КК України, у вигляді позбавлення волі на строк два роки сім місяців, яке відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і особі обвинуваченого та буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

На підставі викладеного та керуючись ст.404, ст.405, ст.407 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Кіровського районного суду м. Донецька від 20 листопада 2013 року - залишити без задоволення.

Вирок Кіровського районного суду м.Донецька від 20 листопада 2013 року відносно ОСОБА_2 - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Судді: