Єдиний унікальний номер 242/4234/13-к

Номер провадження 11-кп/775/444/2014

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2014 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Кленцарь В.Б.

суддів Єстєніної В.В.

Стратейчук Л.З.

при секретарі Шатохіної А.А.

за участю прокурора Красної К.О.

потерпілих ОСОБА_2

ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Донецької області в м.Донецьк справу за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_4 на вирок Селидівського міського суду Донецької області від 18 грудня 2013 року, яким:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Новогродівка Донецької області, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину - сина 2009 року народження, працюючого водієм в Новогродівському міському ценетрі зайнятості, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 Донецької області, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, м.Новгродівка, Донецької області,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України та призначено йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

Згідно вироку суду, 28 червня 2013 року о 18 годині 03 хвилин, водій ОСОБА_5, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, що належить на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 власнику ОСОБА_6 здійснював на ньому рух по проїжджій частині вулиці Леніна з боку вулиці Горького в напрямку вулиці Маяковського міста Селидове, Донецької області.

Проїжджаючи ділянку автодороги, що розташована поблизу домобудівництва №66 по вулиці Леніна, міста Селидове водій ОСОБА_5 діючи в порушення вимог п.п.2.3 «б», 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, які вимагають:

п.2.3 Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування ним у дорозі; п.10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п.10.4. Перед поворотом праворуч, ліворуч або розворотом водій має завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, встановленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.

Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам.

Перед початком виконання маневру лівого повороту маючи об'єктивну можливість спостерігати за дорожньою обстановкою та учасниками дорожнього руху, проявляючи злочинну самовпевненість, перед зміною напрямку руху, не переконався в тому, що це буде безпечним і не створить небезпеки або перешкод іншим учасникам руху, будучи неуважним, змінив напрямок руху вліво, здійснюючи маневр лівого повороту на дорогу, що веде до ЗОШ № 2 м.Селидове, і виїхавши на зустрічну смугу руху, скоїв зіткнення з мотоциклом НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7, який рухався у зустрічному напрямку по своїй смузі руху.

В наслідок дорожньо-транспортної події ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, від отриманих травм ІНФОРМАЦІЯ_6 року помер у Селидівський ЦМЛ.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи №67 від ІНФОРМАЦІЯ_6 в результаті цієї дорожньо-транспортної події ОСОБА_7 спричинені наступні тілесні ушкодження: забій з припухлістю та синцем м'яких тканин передньої поверхні грудної клітки зліва, забій з припухлістю м'яких тканин лівої лобно-скроневої області, забій м'яких тканин лівої потиличної області з припухлістю, синцем та саднами, крововилив у м'які покрови голови з внутрішньої поверхні у лівій потиличній області, перелом потиличної кістки зліва з переходом на піраміду лівої скроневої кістки, крововиливи під оболонки головного мозку, відкритий перелом обох кісток правої гомілки в середній третині, які утворилися від дії тупих предметів, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя, та знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням його смерті.

Згідно з висновком судово-автотехнічної експертизи №4116,4117 від 21.08.2013 року, водій ОСОБА_5, виконуючи вимоги п.10.1, п.10.4, Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти дану дорожньо-транспортну подію, і його дії, що не відповідали зазначеним вимогам Правил дорожнього руху України, перебувають у причинному зв'язку з дорожньо-транспортною подією і суспільно-небезпечними наслідками, що настали.

Допущені водієм ОСОБА_5 порушення вимог п.п.2.3 «б», 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв'язку з виникненням зазначеної дорожньо-транспортної події та її наслідками.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_5 порушив вимоги п.п.2.3 «б», 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, які потягли за собою смерть ОСОБА_7

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_4 просить вирок змінити та призначити ОСОБА_5 більш м'яке покарання не пов'язане з позбавленням волі, оскільки суд першої інстанції дійшов невірного висновку щодо обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди, дій водіїв обох транспортних засобів - учасників ДТП, та безпідставно поклав всю вину на ОСОБА_5, а як наслідок призначив занадто сурове покарання. Крім того, не дав оцінки кожному доказу окремо, не оценів докази з точку зору взаємного зв'язку. Разом з тим, суд першої інстанції при призначенні покарання, не врахував стан здоров"я ОСОБА_5, що він є хворим на сухарний діабет, знаходиться на обліку по цьому захворюванню, є інсулінозалежним, хвороба середньої тяжкості з ускладненням: діабетична ангіопатія ніжних кінцівок.

Заслухавши суддю-доповідача, захисника ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_5, які підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити, прокурора Красну К.О., яка вважала, що апеляція захисника ОСОБА_4 є необґрунтованою, потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які також заперечували проти апеляції захисника, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_4 не підлягає задоволенню, а вирок суду першої інстанції слід залишити без змін, з наступних підстав.

У відповідності зі ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Згідно ст.65 КК України суд призначає покарання в межах санкції статті Особливої частини КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України і призначені йому покарання вказані вимоги кримінального і кримінального процесуального законодавства дотримані, керуючись законом суд всебічно, повно й неупереджено дослідив всі обставини кримінального провадження, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для ухвалення вироку, кваліфікував дії обвинуваченого враховуючи обставини, що пом'якшують покарання і з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особи обвинуваченого, його відношення до скоєного, в тому числі ті, на які посилається захисник в апеляційній скарзі, прийшов до законного та обґрунтованого висновку про призначення йому покарання в межах санкцій ст.286 ч.2 КК України, у виді позбавлення волі, яке відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і особі обвинуваченого та буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Доводи апеляції захисника відносно того, що судом першої інстанції при винесенні вироку не було враховано стан здоров"я обвинуваченого ОСОБА_5, тобто підставою застосування відносно ОСОБА_5 ст.75 КК України є неспроможними, оскільки апеляційний суд не знаходить підстав для застосування ст.75 КК України, а також ст.69 КК України, оскільки при розгляді провадження не встановлено обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, віднесеного законодавством до категорії тяжких.

Крім того, доводи захисника ОСОБА_4 з приводу того, що тяжкі наслідки ДТП настали, в тому рахунку, і з вини водія мотоциклу ОСОБА_7, який в порушення правил дорожнього руху управляв дорожнім транспортним засобом без отримання водійського посвідчення, без шолому та не здійснив всі передбачені правилами дорожнього руху міри для уникнення ДТП не можуть бути взяти до уваги, так як вони суперечать висновку судової авто-технічної та транспортно-трасологічної експертизи від 21.08.2013 року, згідно якої дорожньо-транспортна пригода сталася, в результаті не відповідності дій ОСОБА_5 вимогам п.10.1 та п.10.4 ПДР України.

Апеляційний суд не знаходить порушень при застосуванні Закону України про кримінальну відповідальність, тобто підстав невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Підстав для зміни чи скасування вироку, передбачених ст.409 КПК України, колегією суддів не встановлено, а тому апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Вирок Селидівського міського суду Донецької області від 18 грудня 2013 року відносно ОСОБА_5 залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді