Справа № 261/7881/13-ц

Провадження № 2/261/10/14

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

м. Донецьк

19 лютого 2014 р.

Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючий - суддя Іванов В.М., при секретарі Абрамчук А.В, за участю позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором займу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовною заявою про стягнення боргу за договором позики.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в жовтні 2013 року, між позивачем та відповідачем був укладений договір займу, згідно якого позивач передав, а відповідач отримав 20 000 грн. Згідно умов договору відповідач зобов'язався повернути борг та відсотки до нього до 03 листопада 2013 року в сумі 20 000 грн. та 6 000 грн. відсотки за користування грошима, але до теперішнього часу гроші відповідач не сплатив, під різними приводами ухиляється від виконання прийнятого на себе зобов'язання. Оскільки відповідач за договором позики не виконав зобов'язання, то позивачв наполягає на стягненні з відповідачв на його користь суми боргу за договором позики в розмірі 20 000 грн., відсотки в розмірі 6 000 грн., 3% відсотки річних у розмірі 111 грн. 12 коп., 52 грн. індексація, а також судові витрати понесені позивачем при звернені до суду у розмірі 271 грн. 63 коп. Крім цього позивач вважає, що діями відповідача йому спричинена моральна шкода, яку він оцінює в 1 000 грн. та просить суд стягнути також з відповідача на його користь.

В судовому засіданні позивач підтвердив свої позовні вимоги і їхні обґрунтування, наполягаючи на задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність з позовом погодився в повному обсязі.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона /позикодавець/ передає у власність другій стороні /позичальникові/ грошові кошти, або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів /суму позики/, або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передачі грошей або інших речей того ж роду та такої ж якості.

Стаття 1047 ЦК України визначає, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Наданими позивачем письмовими доказами в судовому засіданні підтверджено, що між сторонами 03 жовтня 2013 р. був укладений письмовий договір позики на суму 20 000 грн., в якому вказано, що позичальник ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 вказану суму грошей та зобов'язується повернути їх протягом місяця, тобто не пізніше 03 листопада 2013 р., а також сплатити 6 000 грн. відсотки за користування грошима.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 до теперешнього часу не виконав зобов'язання за договором позики, доказів повернення боргу позивачу в сумі 20 000 грн. суду не надав, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу.

Стаття 625 ЦК передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як передбачено ст.. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно договору укладеному між позивачем та відповідачем від 03 жовтня 2013 року передбачено, що не пізніше 03 листопада 2013 р., відповідач зобов'язався повернути суму боргу, а також сплатити 6 000 грн. відсотки за користування грошима, на сьогоднішній день відповідач зобов'язання не виконав, тому з нього необхідно стягнути суму боргу 20 000 грн., а також 6 000 грн. відсотки за користування грошами.

Крім цього з відповідача необхідно стягнути суму інфляційного збільшення заборгованості за період з жовтня 2013 року по день винесення рішення (20 000 грн. (сума боргу) Х 100,7 (процент інфляції за період з жовтня 2013 року по лютий 2014 р.) = у розмірі 140 грн.

Розглядаючи вимоги в частині стягнення трьох відсотків річних з суми заборгованості, за договором між сторонами в розмірі 111, 12 грн., суд виходить з наступного, згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Як встановлено в судовому засіданні згідно договору між сторонами процентна ставка за кредитом встановлюється в розмірі 6 000 грн., тобто оскільки в договорі встановлені інші розміри процентів, три проценти річних від простроченої суми кредитор не вправі вимагати, що є підставою для відмови в цій частині позову.

Розглядаючи вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Позов про відшкодування моральної шкоди заявлений позивачем в зв'язку з тим, що неповерненням боргу йому заподіяна моральна шкода.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» ( із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду № 5 від 25 травня 2001р. ) та ст. 611 ЦК, яка передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування моральної шкоди.

Оскільки негативні наслідки, викликані невиконанням зобов'язання за договором позики, призвели до втрати нормальних життєвих стосунків позивача ОСОБА_1., що вимагає від нього докладання додаткових зусиль для організації свого життя, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на його користь 1 000грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.

У відповідності зі ст. 79, 80-81, 88 ЦПК України, Закону України "Про судовий збір" з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 271 грн. 63 коп., сплачений ним при зверненні до суду з позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 625, 1046-1047 ЦК України, ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 20 000 грн. - суму боргу за договором позики; 6 000 грн. відсотки за договором позики; 1 000грн. в порядку відшкодування моральної шкоди; 140 грн. - суму інфляційного збільшення заборгованості, 271 грн.- сплачений судовий збір, а всього 27 411 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В.М. Іванов