ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Радянська, 25, тел. (265) 6-17-89, факс (265) 6-16-76, inbox@fs.ko.court.gov.ua

____________________________________________________________________________________

2/381/4/13

1027/2750/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2013 року м. Фастів

Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Бончева І.В.,

при секретарі - Гапонюк І.В.,

з участю представників позивача - Яндульського Д.В.,Огієнко А.А.,

відповідача - ОСОБА_3,

представника третьої особи - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про звернення стягнення та виселення,

встановив:

Позивач звернувся із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що Закрите акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» 15.09.2006 року та фізична особа - ОСОБА_3 уклали кредитний договір № КІF0GK00832571, згідно з умовами якого Відповідач отримав кредит у розмірі 43000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 відсотків на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 14.09.2021 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 15.09.2006 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки, відповідно до якого Відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, що належить відповідачу на праві приватної власності, а саме: квартиру АДРЕСА_1. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 271437 грн. 50 коп.

В порушення умов кредитного договору Відповідач взяті на себе зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість, розмір якої станом на 24.04.2012 року становить 42762,08 доларів США.

Тому Позивач просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на квартиру загальною площею 68.20 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки б/н від 15.09.2006 року) Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПРИВАТБАНК» з укладанням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПРИВАТБАНК» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Виселити Відповідача та інших осіб, які зареєстровані і проживають квартирі АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в м. Фастів. Стягнути з відповідачів судові витрати в розмірі 3326,30 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, але надала до суду заяву в якій просить справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримала повністю.

Відповідач в судове засідання не з'явився, проте надав суду заяву, та просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги визнав повністю.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явилась, проте надала суду заяву, де просила розглядати справу без її участі.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши наявні в ній докази, суд приходить до висновків, які мотивує наступним чином.

Закрите акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» 15.09.2006 року та фізична особа - ОСОБА_3 уклали кредитний договір № КІF0GK00832571, згідно з умовами якого Відповідач отримав кредит у розмірі 43000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 відсотків на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 14.09.2021 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 15.09.2009 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки, відповідно до якого Відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, що належить відповідачу на праві приватної власності, а саме: квартиру АДРЕСА_1.

Позичальник свої обов'язки за договором не виконав.

Станом на 24.04.2012 року за відповідачем - ОСОБА_3 наявна заборгованість по кредитному договору в сумі 42762,08 (сорок дві тисячі сімсот шістдесят два доларів США 08 центів), що за курсом відповідно до службового розпорядження НБУ від 24.04.2012 року складає 341669, 02 (триста сорок одна тисяча шістсот шістдесят дев'ять гривень 02 копійки) грн., в тому числі:

- заборгованість за кредитом - 36953,30 (тридцять шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят три доларів США 30 центів);

- заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 3953,06 (три тисячі дев'ятсот п'ятдесят три доларів США 06 центів);

- заборгованість по комісії за користування кредитом - 902,58 (дев'ятсот два долари США 58 центів);

- пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 953,14 (дев'ятсот п'ятдесят три долари США 14 центів).

У зв'язку із затримками погашення кредиту 01.03.2012 року Позивачем була направлена Відповідачу вимога в тридцяти денний строк з дня отримання цієї вимоги повернути суму кредиту в повному обсязі, а також процентів, комісії та штрафних санкцій, нарахованих на день повернення кредиту. Одночасно відповідачів було попереджено, що у випадку невиконання або неналежного виконання порушеного зобов'язання ПАТ КБ «ПРИВАТАБАНК» має намір продати предмет іпотеки, уклавши відповідний договір купівлі-продажу з будь-якою особою-покупцем, або звернути стягнення на предмет іпотеки у будь-який інший спосіб, передбачений законодавством України, кредитним договором та договором іпотеки. У разі невиконання або неналежного виконання Відповідачем порушеного зобов'язання в тридцятиденний строк з дня отримання вимоги, його було зобов'язань добровільно звільнити нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Зазначена вимога про виселення в добровільному порядку на час звернення ПАТ «ПРИВАТБАНК» з позовом до суду не виконана.

За відомостями адресно-довідкового бюро відповідач - ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно довідки № 3645(Форма № 3) від 20.11.2013 року виданої Фастівською житлово - експлуатаційною конторою, за вищевказаною адресою, крім ОСОБА_3, зареєстровані також його малолітні діти: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3.

За умовами пунктів 2.2.1 кредитного договору, позичальник зобов'язується використати Кредит на цілі, зазначені в пункті 1.1. даного договору, сплатити відсотки за користування Кредитом відповідно до пункту 2.2.4 даного договору, погашення кредиту робити в порядку, сумах і строки, передбачених пунктами 1.1, 2.3 та пунктом 3 цього договору.

Згідно пункту 2.3.7 кредитного договору банк має право стягнути Кредит до настання дати, передбаченої пунктами 1.1 даного договору, у тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно, при настанні умов, передбачених пункті 2.3.3.

Відповідно до пункту 2 Договору іпотеки, іпотекою забезпечується виконання зобов'язань Позичальника за кредитними договором, укладеного між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем.

Пунктом 16.7.1 Договору іпотеки передбачено, що банк має право звернути стягнення на Предмет іпотеки у випадку якщо в момент настання термінів та незалежно від настання термінів виконання будь-якого із зобов'язань за Кредитним договором, вони не будуть виконанні.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою в наслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в яких одна сторона (відповідач) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (позивача) певну дію (пере дати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а позивач має право вимагати від відповідача виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України, зазначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Крім того, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений Договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 та ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основними зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки передбачено на підставі рішення суду.

Як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 42 постанови від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій). При цьому суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація, коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення статті 11 Закону України «Про іпотеку» (або статті 589 ЦК щодо заставодавця). При цьому рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд може встановити спосіб реалізації предмета іпотеки: або шляхом проведення прилюдних торгів, або шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передане в іпотеку житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей.

У ч. 2 та ч. 3 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» законодавець установлює певний порядок дій банку, а саме: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ч. З ст. 109 ЖК Української РСР.

Згідно ч. 3 ст. 109 ЖК Української РСР звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом.

Як роз'яснив з цього питання пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 43 постанови від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке.

Згідно з частиною 4 ст. 109 Житлового кодексу України, ст. ст. 39, 40 Закону України «Про іпотеку» виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення. При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Пунктом 44 постанови № 5 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено, що згідно зі ст. 32 ЦК України, ст. 177 СК України та ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки не мають права без дозволу органу опіки і піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

У зв'язку із викладеним суд, виходить із того, чи мала дитина право власності на предмет іпотеки чи право користування предметом іпотеки на момент укладення договору іпотеки. Будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки) не є підставою для визнання такого договору недійсним із підстави невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування.

Судом встановлена відсутність права власності та права користування неповнолітніх дітей щодо квартири, на яку звернуто стягнення, оскільки на час укладення кредитного та іпотечного договорів малолітні діти в цій квартирі не приживали, а реєстрація їх в указаній квартирі відбулася після укладення іпотечного договору, тому отримання відповідного дозволу органу опіки та піклування на вчинення правочинів стосовно нерухомого майна, право користування яким має дитина в даному випадку не потрібно.

Виходячи із вищезазначеного, суд прийшов до обґрунтованого висновку про можливість задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 575, 589, 590, 610, 612, 625, ЦК України, ст. 109 Житлового кодексу Української РСР, ст. 107 СК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209-215, 294, 296 ЦПК України, ст. 33, 39, 40 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 17- 18 Закону України «Про охорону дитинства», п.п. 43 - 44 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № КІF0GK00832571 від 15.09.2006 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_3 в сумі 42762,08 (сорок дві тисячі сімсот шістдесят два доларів США 08 центів), із яких заборгованість по тілу кредиту становить 36953,30 (тридцять шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят три доларів США 30 центів), заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 3953,06 (три тисячі дев'ятсот п'ятдесят три доларів США 06 центів), заборгованість по комісії за користування кредитом - 902,58 (дев'ятсот два долари США 58 центів), пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 953,14 (дев'ятсот п'ятдесят три долари США 14 центів), що за офіційним курсом НБУ станом на час подачі заяви 25.05.2012 року становить 341669, 02 (триста сорок одну тисячу шістсот шістдесят дев'ять гривень АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки (на підставі договору іпотеки від 15.09.2006 року) Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570).

Виселити ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 з квартири АДРЕСА_1 та всіх осіб, які зареєстровані та/або проживають за цією адресою, зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Фастівського МВ ГУ МВС України у Київській області.

Предмет іпотеки у вигляді квартири АДРЕСА_1, що перебуває у власності іпотекодавця ОСОБА_3 підлягає реалізації шляхом проведення прилюдних торгів в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленій на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, рахунок № 64993919400001, МФО 305299, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14360570) судові витрати в розмірі 3326, 30 (три тисячі триста двадцять шість гривень 30 копійок)грн.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

СУДДЯ: