Головуючий суду 1 інстанції - Селезньова Т.В.

Доповідач - Оробцова Р.І,

Справа № 434/5651/13-ц

Провадження № 22ц/782/491/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 квітня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі :

головуючого: Оробцової Р.І.

суддів: Карташова О.Ю., Дронської І.О.

при секретарі :Соловей А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 16 січня 2014 року

за позовом Луганської міської ради до ОСОБА_2, третя особа ПАТ «Луганський ливарно-механічний завод» про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИЛА :

У липні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом в якому просив суд зобов'язати відповідачку ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0956 га за адресою АДРЕСА_1, з якої площею 0,0456 га шляхом знесення огорожі та елементів благоустрою прилеглої території (кам'яних та дерев'яних споруд) та площею 0,0500га шляхом демонтажу тротуарної плитки; стягнути з відповідачки на рахунок Держбюджету Артемівського району м. Луганська 7722,34 грн. шкоду, заподіяну самовільним зайняттям земельної ділянки, і судові витрати.

Оскаржуваним рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково, зобов'язано ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0956 га за адресою АДРЕСА_1, з яких територію площею 0,0456 га, обнесену огорожею, шляхом знесення огорожі та елементів благоустрою у вигляді всіх споруд (за виключенням споруд дитячого майданчика); відмовлено в задоволенні позовних вимог про знесення елементів благоустрою на вказаній території у вигляді споруд дитячого майданчика і в позовних вимогах про демонтаж тротуарної плитки на території площею 0.0500га, стягнуто з ОСОБА_2 7722,34 грн. на рахунок Держбюджету Артемівського району м. Луганська, рр 33118331700003 МФО 804013, іден. код 37991503, код платежу 24062100, стягнуто з ОСОБА_2 судові витрати в сумі 229,40 грн. на користь Луганської міської ради, на ррахунок 35413001003410, МФО 804013, код 35079336 УДКС у м. Луганську ГУДКУ в Луганській області, одержувач Управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів.

В апеляційній скарзі апелянт з рішенням суду першої інстанції незгоден частково, в частині всіх задоволених вимог, ухвалюючи рішення місцевий суд не врахував вимоги закону, належним чином не перевірив доводів і заперечень сторін та наданих ним доказів, а тому просить скасувати рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 16 січня 2014 року та ухвалити нове рішення яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши доповідь судді, розглянувши справу у межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, коли суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судом встановлено, що відповідачці належить на праві власності земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1, площею 0,0914га, державний акт на дану ділянку був виданий попередньому власнику 30.12.2008 р. ОСОБА_3, і ділянка площею 0,0189 га - яка належить відповідачці на підставі державного акту на ім'я відповідачки, виданого на підставі рішення Артемівської ради від 9.12.2010р. з державних актів і з планово-картографічного матеріалу видно, що вказані дві ділянки являють собою єдиний масив, суміжні користувачі: ділянка будинку АДРЕСА_2 будинку АДРЕСА_3. Спірна самовільно зайнята земельна ділянка площею 0,0956 га приєднана до належної відповідачці земельної ділянки і ввібрала до себе землі м. Луганська і частково - частину земельної ділянки, прилеглої до багатоповерхового жилого будинку АДРЕСА_4 який раніше знаходився на балансі третьої особи Луганського ЛМЗ.

Згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 29.03.2013р., проведеної Державною інспекцією в Луганській області, - виявлено, що земельна ділянка, яка забудована та обнесена парканом загальною площею 0,1559 га (згідно акта обстеження, встановлення меж, визначення площі та конфігурації земельної ділянки Луганського комунального землевпорядного підприємства від 14.05.2012 року за № 45), використовується ОСОБА_2, з якої в приватній власності ОСОБА_2 знаходяться дві земельні ділянки площею 0,0914 га - під житловими будівлями (Державний акт на право власності на земельну ділянку від 21.10.2010 року № 430010180180001, серія ЯЗ № 053476), та площею 0,0189 га - під садівництво (Державний акт на право власності на земельну ділянку від 25.05.2011 року № 441010001000689, серія ЯЛ № 403818). Виявлено факт самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,0456 га з огорожею та благоустроєм вказаної території, з якої земельна ділянка площею 0,0307 га накладається на Державний акт ПАТ «Луганський ливарно - механічний завод» (житлова будівля АДРЕСА_4 м. Луганськ). Крім цього додатково до вищезазначеної земельної ділянки площею 0,1559 га перед основною будівлею, самовільно збудована парковка для автотранспорту загальною площею 0, 0500 га. Отже, правовстановлюючі документи на земельні ділянки площами 0,0456 га та 0.0500 га відсутні, що є порушенням вимог ст.ст. 125, 125 Земельного кодексу України.

Згідно відповіді директора Луганського комунального землевпорядного підприємства ОСОБА_4 від 10.06.2013 р. № 363 в ході обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 було встановлено, що земельну ділянку площею 0,1559 га забудовано та обнесено парканом, з даної земельної ділянки у приватній власності ОСОБА_2 перебуває земельна ділянка площею 0,0914 га - під житловими будівлями; земельна ділянка площею 0,0189 га - під садівництвом, та самовільно зайнята земельна ділянка площею 0,0307 га накладається на договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 05.12.1995 р. державна реєстрація від 14.12.1995 р. № 1229 ЗАТ «Луганський ливарно - механічний завод» (житлова будівля АДРЕСА_4). До того ж перед фасадом збудована парковка, яка має площу 0,0500 га. (вимощена тротуарною плиткою).

Фактично відповідачка не заперечує факту зайняття нею, крім належної їй на підставі державних актів, також і прилеглої території, на яку у неї не оформлені належні документи, що надавали б їй право на зайняття і користування даною ділянкою. Даний акт перевірки держінспекцією відповідачем не оспорений і на даний час є чинним, не скасований.

Згідно акту обстеження земельної ділянки від 4.07.2013р. - вказана земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1, являє собою ділянку площею 0,0456га, огороджену металевим парканом, на земельній ділянці розташовані елементи благоустрою: кам'яні альтанки, дерев'яна споруда - дерев'яний дитячий майданчик; земельна ділянка площею 0,0500га замощена тротуарною плиткою.

На даний час відповідач не звільнив самовільно зайняту ділянку і вимог, зазначених у приписі, не виконав.

Згідно звернення ПАТ «Луганський ЛМЗ» від 27.11.2012р. - керівник підприємства звернувся до міського голови з заявою про розірвання договору №1229 від 5.12.1995р., зареєстрованого 14.12.2012 р. (договору на право тимчасового користування землею), згідно якого заводу у тимчасове користування була передана ділянка за адресою АДРЕСА_4 для розміщення житлового будинку, у зв'язку з тим, що квартири у будинку приватизовані, нежилі приміщення будинку не належать заводу, і тому для ПАТ ЛЛМЗ відпала необхідність в користуванні даною ділянкою (прибудинковою територією).

Зі слів сторін вказана заява на даний час по суті не розглянута. На даний час вказана ділянка іншим особам у користування не передана, являється прибудинковою територією сусіднього з відповідачкою багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_4

Відповідач, заперечуючи проти позову, подав в суді першої інстанції докази:

Відповідач посилався на лист мешканців будинку АДРЕСА_4, згідно даного листа на ім'я ОСОБА_5 від 16.05.2011р. - мешканці будинку висловили, що не заперечують проти розміщення дитячого майданчика перед будинком з подальшим благоустроєм прилеглої території (лист підписаний більшістю мешканців будинку.

Відповідачем також надано лист від імені ОСОБА_5 на ім'я генерального директора ПАТ «Луганський ЛМЗ» від 24.06.2011р., в якому вона просила на підставі звернення мешканців будинку НОМЕР_1 дозволити розміщення дитячого майданчика на території земельної ділянки, яка знаходиться біля будинку НОМЕР_1, з подальшим благоустроєм прилеглої території. На даному листі є резолюція від 8.07.2011р. про дозвіл.

Відповідачем представлено суду договір про співпрацю у сфері соціального партнерства № 410 12 -001 від 20.09.2012р. - між Луганським головою ОСОБА_6 і ОСОБА_2 Згідно даного договору, він укладений на засадах взаємної поваги і співробітництва, враховуючи необхідність розвитку соціальної сфери м. Луганська, в тому числі шляхом організації дитячого дозвілля та відпочинку. Фізична особа з метою поліпшення соціальних умов м. Луганська, зокрема в районі вул.. Леніна, здійснює облаштування дитячого майданчику для відвідування більш ніж 30 дітьми з прилеглої території. Цей договір укладений на час, протягом якого сторони будуть зацікавлені у спільній діяльності. Зміни до договору можуть бути внесені за взаємною згодою сторін у вигляді додаткових угод.

Частково задовольняючи позов суд виходив з того, що наданими відповідачем документами не підтверджується наявність у відповідачки законних підстав для зайняття спірної ділянки. Як видно з даних документів, мешканці сусіднього будинку просили благоустроїти прибудинкову територію, а саме розмістити перед будинком для дітей дитячий майданчик саме на розміщення дитячого майданчика біля житлового будинку було надано дозвіл користувача ділянки - ПАТ «Луганський ЛМЗ».

Договір з міською радою також був укладений на влаштування дитячого майданчика для відвідування понад 30 дітей - з метою розвитку соціальної сфери шляхом організації дитячого дозвілля і відпочинку для дітей міста - з прилеглої території.

Разом з тим, як видно з наданих доказів, і фактично дану обставину не заперечує відповідач, на зайнятій ділянці відповідач, влаштувавши приладдя для дитячого майданчика, крім того також влаштував кам'яні альтанки - як складову частину комерційного підприємства, - що не може розглядатись як благоустрій території, прилеглої до сусіднього житлового багатоквартирного будинку, крім того вказану територію відповідач обніс парканом (капітальною спорудою), приєднавши захоплену самовільно територію до своїх володінь і влаштувавши таким чином єдину з комерційним закладом територію, відокремлену від іншої прибудинкової території сусіднього багатоквартирного будинку, і позбавивши таким чином вільного доступу до дитячого майданчика. Дані обставини вказують на те, що вказана зайнята ділянка відповідачем обладнана в особистих інтересах для своїх клієнтів, а не з метою організації дозвілля і відпочинку дітей з сусідніх будинків (про що зазначалось в укладеному з міською радою договорі). Посилання відповідача на те, що парканом територія дитячого майданчика обнесена з метою безпеки дітей (щоб не вибігали на дорогу), і що діти з сусідніх будинків мають доступ до дитячого майданчика через хвіртку, влаштовану в паркані, є необґрунтованими і такими, що суперечать дійсним обставинам, зокрема, як видно з наданих фотознімків, і дану обставину не оспорює відповідач, вказана ним хвіртка на час обстеження була зачинена з внутрішньої сторони, що спростовує ствердження відповідача про влаштування майданчика для дітей сусіднього будинку і про вільний доступ до майданчика мешканцям вказаного будинку, відповідач дану обставину пояснив тим, що на даний час не завершено будівництво (що триває понад рік) і що по закінченню будівництва хвіртка буде відчинена і доступ дітям буде надано, але такі ствердження суд вважає нелогічними і надуманими.

Жодних документів, які б вказували на наявність у відповідача підстав для обнесення вказаної території парканом - відповідач суду не надав, а надані ним документи не свідчать про згоду міськради, користувача (заводу чи мешканців будинку) на зведення паркану, до того ж в певній частині безпосередньо перед сусіднім жилим будинком. Таким чином, відповідач, приєднавши до своїх володінь і обгородивши спільним парканом прилеглу територію, самовільно її захопив і сам відвід вказану територію у своє незаконне користування. І тим самим обмежив можливість користування і володіння даною ділянкою власника і законних користувачів.

Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає справу лише в межах заявлених позовних вимог і на підставі поданих суду сторонами доказів.

Викладаючи висновки про те, що в даному випадку встановлено, що відповідачка самовільно зайняла територію, прилеглу до належної їй земельної ділянки , забудувала самовільно захоплену ділянку в своїх інтересах, чим порушила права власника і законного розпорядника (користувача) земель, і діяла в порушення ст.. 125,126 ЗК України, якими передбачено порядок набуття права на земельну ділянку., суд першої інстанції проігнорував досліджений в судовому засіданні договір № 410/12 -001 від 20 вересня 2012 року про співпрацю в сфері соціального партнерств за умовами, якого відповідачка по справі взяла на себе зобов'язання на вул. Леніна м. Луганська здійснити облаштування дитячого майданчика для відпочинку більше 30 дітей на прилеглій території, і зобов'язання цього договору спростовують висновки рішення суду.

Висновки суду про те, що позивачка спорудила автопарковку, зроблений на підставі того, що по площа по периметру її земельної ділянки і дитячого майданчика викладена тротуарною плиткою, що на думку судової колегії не може бути визнано обґрунтованим, оскільки, благоустрій прилеглої території в тому числі і для парковки автомобілів не свідчить про влаштування стаціонарної парковки.

Згідно ст.391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном. Згідно ст.. 152 ЗК України власник земельної ділянки, землекористувач має право вимагати усунення порушень його прав, навіть якщо такі порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав на земельні ділянки здійснюється, зокрема відновленням стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, відшкодуванням збитків.

Згідно ст.212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Місцевий суд прийшов до висновку, що земельна ділянка самовільно зайнята, підлягає поверненню в попередній стан, а самовільно зведені на зайнятій ділянці споруди частково підлягають знесенню за рахунок відповідача.

Споруди, які відносяться до дитячого майданчика і за призначенням є спорудами для організації дозвілля і відпочинку дітей, тобто соціально-побутовими спорудами для мешканців міста і зокрема мешканців сусіднього багатоквартирного будинку, враховуючи, що вказані споруди (для дітей) розташовані частково і на прибудинковій території сусіднього будинку, враховуючи наявність договору з міською радою про співпрацю в галузі розвитку соціальної сфери міста і організації дитячого дозвілля, враховуючи наявність дозволу мешканців сусіднього будинку і третьої особи на благоустрій прибудинкової території і влаштування дитячого майданчика на ній, місцевий суд обґрунтовано визнав, що недоцільно буде знести дитячий майданчик і споруди вказаного цільового призначення.

Відповідно до цього підстав для покладення на відповідача обов'язку по демонтажу тротуарної плитки, якою замощено територію перед ділянкою, належною відповідачці, - дана ділянка являє собою вирівняну місцевість між проїжджою частиною дороги і ділянкою відповідачки. Саме по собі влаштування під'їзду до домоволодіння не є перешкодою і порушенням прав власника, а наявність на землі у прохожому місці тротуарної плитки без будь-яких обмежень для доступу по всьому периметру, без обнесення ділянки парканом або іншими загородами, не є перешкодою для користування даною частиною ділянки для необмеженого кола осіб (пішоходів, тощо). Як видно з наданих фотознімків, дана місцевість до замощення її плиткою не мала на собі належного дорожнього покриття, пустувала, тобто можна погодитись з відповідачем у тому, що дана територія фактично благоустроєна для необмеженого числа осіб.

Отже, висновки суду на підставі встановлених в судовому засіданні обставин про відмову в задоволенні позову про знесення елементів благоустрою території, на якій розташований дитячий майданчик, протирічить висновкам суду про самовільне захоплення земельної ділянки.

Оскільки, встановлено, що відповідач при будівництві дитячого майданчика діяла, виконуючи умови договору з міською радою про співпрацю у сфері соціального партнерства № 410 12 -001 від 20.09.2012р. (арк..спр. 42), а також в рамках благоустрою, а сам факт обнесення споруди забору навколо дитячого майданчику, не свідчить про самовільне захоплення землі, оскільки майданчик знаходиться недалеко від автотраси, то суд першої інстанції прийшов до поспішних висновків про часткове задоволення позову.

Оскільки самовільного захвату земельної ділянки в суди не встановлено то в задоволенні позову про стягнення шкоди, заподіяної таким захопленням, слід відмовити.

На основі вище зазначеного судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, та допущена невідповідність висновків суду встановленим обставинам, порушено норми матеріального та процесуального права, а відповідно до ст. 309 ЦПК України зазначене є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду і ухвалення нового про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 16 січня 2014 року скасувати в частині зобов'язання ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0956 га за адресою АДРЕСА_1, з яких територію площею 0,0456 га, обнесену огорожею, шляхом знесення огорожі та елементів благоустрою у вигляді всіх споруд (за виключенням споруд дитячого майданчика) та в частині стягнення з ОСОБА_2 7722,34 грн. на рахунок Держбюджету Артемівського району м. Луганська, рр 33118331700003 МФО 804013, іден. код 37991503, код платежу 24062100, стягнуто з ОСОБА_2 судові витрати в сумі 229,40 грн. на користь Луганської міської ради, на ррахунок 35413001003410, МФО 804013, код 35079336 УДКС у м. Луганську ГУДКУ в Луганській області.

Постановити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову про звільнення самовільно занятої земельної ділянки загальною площею 0,0956 га за адресою АДРЕСА_1, з яка обнесена огорожею, шляхом знесення огорожі та елементів благоустрою у вигляді всіх споруд та в частині стягнення шкоди заподіяної самовільним заняттям земельної ділянки в сумі 7722,34 грн. та в частині стягнення з ОСОБА_2 судових витрат - відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржене протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий :

Судді :