Головуючий суду 1 інстанції - Мирошникова О.Ш.
Доповідач - Оробцова Р.І.
Справа № 1224/951/12
Провадження № 22ц/782/717/14
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 квітня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі :
головуючого: Оробцової Р.І.
суддів: Карташова О.Ю., Дронської І.О.
при секретарі : Соловей А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 20 січня 2014 року
за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ПрАТ «Страхова компанія Аско-Донбас Північний» про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, -
ВСТАНОВИЛА :
У грудні 2012 року ОСОБА_3 звернулася до Рубіжанського міського суду Луганської області з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Позовні вимоги ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що 05.11.2012 року ОСОБА_2, керуючи автомобілем Chery, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухалась по вул.. Миру в місті Рубіжне, здійснюючи маневр правого повороту на вул.. Будівельників, не впоралась з керуванням, виїхала на зустрічну смугу руху та скоїла зіткнення з автомобілем Renault Megan Scenic, реєстраційний номер НОМЕР_2, належного ОСОБА_3 внаслідок чого належний позивачу автомобіль зазнав механічних ушкоджень, та позивачу було спричинено матеріальну та моральну шкоду. Також в позові ОСОБА_3 зазначає, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована ПрАТ «Аско-Донбас Північний» та згідно постанови Рубіжанського міського суду Луганської області від 26.11.2012 року ОСОБА_2 визнано винуватою у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Просив суд стягнути з ПрАТ «СК Аско-Донбас Північний» недоплачену страхову виплату у розмірі 16485,00 грн., стягнути з ОСОБА_2 різницю між страховою виплатою та розміром спричиненої матеріальної шкоди в розмірі 5543,84 грн., моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн., також просив стягнути солідарно з відповідачів витрати по евакуації та зберіганню транспортного засобу у розмірі 1435,00 грн., витрати на правову допомогу 3000,00 грн., витрати за проведення судової експертизи у розмірі 1689,12 грн. та судовий збір у розмірі 331,53 грн.
Оскаржуваним рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ПрАТ «Страхова компанія Аско-Донбас Північний» про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди - задоволено частково, стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія Аско-Донбас Північний» (місцезнаходження: 84205, Донецька область, місто Дружківка, вулиця Леніна, будинок 37) на користь ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1) матеріальну шкоду у розмірі 16155,11 (шістнадцять тисяч сто п'ятдесят п'ять) гривень 11 копійок, стягнуто з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1) матеріальну шкоду у розмірі 5543,84 (п'ять тисяч п'ятсот сорок три) гривні 84 копійки, стягнуто з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_3 (місце проживання: Луганська область, АДРЕСА_1) в рахунок відшкодування моральної шкоди 2000,00 (дві тисячі) гривень, стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія Аско-Донбас Північний» (місцезнаходження: 84205, Донецька область, місто Дружківка, вулиця Леніна, будинок 37) на користь ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1) судові витрати в розмірі 1233,55 гривень (одна тисяча двісті тридцять три) гривні 55 копійок, тягнуто з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1) судові витрати в розмірі 575,97 (п'ятсот сімдесят п'ять) гривень 97 копійок, в іншій частині в задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що судом правильно встановлені обставини справи щодо вини відповідача ОСОБА_2 у ДТП, цивільна відповідальність якої застрахована ПрАТ «СК Аско-Донбас Північний» за договором ОСЦПВ № АБ/5310635. Місцевий суд припустився помилки стосовно визначення розмір відшкодування матеріальної шкоди, внаслідок порушення норм процесуального та матеріального права. При оцінці доказів суд надав перевагу Висновку автотоварознавчої експертизи № 262/27 від 21.05.2013року, мотивуючи своє рішення недопустимістю як доказу Звіту оцінювача № 01/11 від 07 листопада 2012року. Відхиляючи звіт оцінювача як недопустимий доказ суд, всупереч ним же встановленої обставини огляду автомобіля оцінювачем 5 листопада 2012 року послався на порушення оцінювачем пункту 5.1 «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» щодо відсутності доказів рішення органу (посадової особи), яка здійснювала судове чи досудове слідство на визначення матеріального збитку без огляду автомобіля. Суд не врахував, що судове чи досудове слідство не проводилось, кримінальна справа не порушувалась, органу (посадової особи), яка здійснювала судове чи досудове слідство в процесі визначення розміру відшкодування не було. Суд застосував положення «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», які не підлягають застосуванню як такі, що не регулюють фактичний відносини.
Відповідно до вище викладеного апелянт просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ПрАТ «Страхова компанія Аско-Донбас Північний» про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди в частині стягнення з ОСОБА_2 відшкодування витрат товарної вартості автомобіля.
Вислухавши доповідь судді, пояснення сторін, розглянувши справу у межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, коли суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Суд першої інстанції задовольняючи позов, виходив з того, що 05 листопада 2012 року ОСОБА_2, керуючи автомобілем Chery, реєстраційний номер НОМЕР_1 рухалась по вул.. Миру в м. Рубіжне, здійснюючи маневр правого повороту на вул.. Будівельників не впоралась з керуванням, виїхала на зустрічну смугу руху та скоїла зіткнення з автомобілем Renault Megan Scenic, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3, в результаті чого ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження, транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 автомобіль Renault Megan Scenic, реєстраційний номер НОМЕР_2 належить позивачу ОСОБА_3 а.с. 5.
Постановою Рубіжанського міського суду Луганської області від 26.11.2012 року ОСОБА_2 визнана винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Постанова набрала законної сили а.с. 8.
Отже, вина відповідача ОСОБА_2 у заподіянні шкоди позивачу ОСОБА_3 встановлена постановою Рубіжанського міського суду Луганської області від 26.11.2012 року, та не оспорюється .
Згідно звіту № 01/11 від 07.11.2012 року про оцінку транспортного засобу, складеного ФОП ОСОБА_4 експертом-оцінщиком, вартість матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобіля Renault Megan Scenic, реєстраційний номер НОМЕР_2 станом на 07.11.2012 року становить 29629,89 грн. а.с. 57-71.
Згідно доповнення до звіту № 01/11 від 07.11.2012 року, корегування вартості матеріальної шкоди у бік збільшення складає 4215,37 грн. а.с. 72-75.
Згідно полісу АВ № 5310635 цивільно-правова відповідальності відповідача ОСОБА_2 застрахована ПрАТ «СК Аско-Донбас Північний», ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, складає 50000,00 грн., розмір франшизи 500,00 грн. а.с. 43.
19.11.2012 року та 04.12.2012 року ПрАТ «СК Аско Донбас-Північний» було складено два страхові акти № 972/12/ГО, відповідно до яких було вирішено сплатити позивачу страхове відшкодування в загальній сумі 33344,89 грн. (29129,89 грн. + 4215,00 грн. = 33344,89 грн.), яке було перераховано позивачу у повному обсязі у розмірі 33344,89 грн. а.с. 25,26.
Також позивачу ОСОБА_3 було сплачено франшизу у розмірі 500,00 грн. відповідачем ОСОБА_2, що визнається сторонами у справі.
Таким чином відповідачами позивачу було сплачено в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 33844,89 грн., що підтверджується матеріалами справи та визнається сторонами.
Пошкоджений автомобіль позивача було відремонтовано ТОВ «Прайм Кар», про що було підписано акти виконаних робіт від 17.05.2013 року на загальну суму 53779,26 грн. а.с. 157, 158, вартість відновлювального ремонту була сплачена позивачем ОСОБА_3 у сумі 53779,26 грн., що підтверджується квитанціями № 19 від 13.03.2013 року та № 47 від 17.05.2013 року а.с. 160,161.
Згідно звіту № 01/11 від 07.11.2012 року та доповнення до звіту № 01/11 від 07.11.2012 року ФОП ОСОБА_4, загальна вартість матеріальної шкоди, спричиненої власнику пошкодженого автомобіля складає 33344,89 грн. а.с. 57-75.
З зазначеного звіту вбачається, що огляд автомобіля було проведено 05.11.2012 року в темний час доби при штучному освітленні на території гаражних боксів, при складанні доповнення до висновку експертом взагалі не було зазначено дату складання цього доповнення та не було оглянуто пошкоджений автомобіль, в доповненні до звіту зазначено, що це доповнення було складено на підставі рахунку на оплату, оформлених станцією технічного обслуговування а.с.59, 73.
На думку судової колегії суд першої інстанції необґрунтовано критично сприйнято звіт № 01/11 від 07.11.2012 року та доповнення до звіту № 01/11 від 07.11.2012 року, на тому підґрунті, що під час складання доповнення до звіту не було зазначено дату його складання, не було здійснено огляд автомобіля, чим було порушено п. 5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092, в якому зазначено, що визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом (оцінювачем), який складає висновок чи звіт (акт), можливе тільки за рішенням органу (посадової особи), який здійснює судове чи досудове слідство, у разі надання ними даних, необхідних для оцінки. Доказів наявності відповідного рішення органу (посадової особи), яка здійснювала судове чи досудове слідство, на визначення матеріального збитку без огляду автомобіля суду надано не було.
А тому судом відхилено звіт № 01/11 від 07.11.2012 року та доповнення до звіту № 01/11 від 07.11.2012 року, як недопустимий доказ спричиненої позивачу шкоди.
Місцевий суд послався як на належний доказ на висновок судового експерта № 262/27 від 21.05.2013 року, який складений після огляду 13.05.2013 року, тобто майже через шість місяців після ДТП, який було проведено в світлий час доби на території автосалону за участю позивача. Зазначений висновок підтверджує розмір матеріальної шкоди, спричиненої ДТП автомобілю позивача у розмірі 55543,84 грн. та вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля в розмірі 50509,34 грн. а.с. 87-106.
Судова колегія апеляційного суду Луганської області дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що як належним доказом по справі слід вважати не висновок судового експерта № 262/27 від 21.05.2013 року, а звіт № 01/11 від 07.11.2012 року та доповнення до звіту № 01/11 від 07.11.2012 року, оскільки дослідження обох джерел доказів свідчить про те, що збільшення вартості ремонтних робіт відбулося за рахунок подорожчання деталей та ремонтних робіт, оскільки, отримавши страхове відшкодування через кілька днів після ДТП, позивачка не використала їх своєчасно на відновлювальний ремонт машини. Крім того, досліджуючи звіт і висновок експертиз судом встановлено, що у висновках експертизи вказана вартість по заміні деталей і вузлів та вартість нових деталей, тоді як у звіті вказувалась вартість ремонту вузлів і деталей.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 3 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 року, розгляд справ за позовами, що виникають при відшкодуванні шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, у тому числі з урахуванням Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-IV (надалі Закон України № 1961-IV), має здійснюватись у точній відповідності із законом та в установлені для цього строки.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку з знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зродила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно п. 22.1 ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик в межах суми страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до п. 32.7 ст. 32 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу.
Враховуючи встановлені обставини і вимоги закону, судова колегія прийшла до висновку, що місцевий суд необґрунтовано прийшов до висновку, що ПрАТ «СК Аско-Донбас Північний» як страховик відшкодовує позивачу вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля позивача, яка відповідно до висновку судової експертизи складає 50509,34 грн. з вирахуванням часткової сплати страхового відшкодування у розмірі 33344,89 грн., тобто 16155,11 грн. (50000,00 - 500,00 - 33344,89 - 16155,11 грн.).
Що стосується вимог до відповідача ОСОБА_2, яка була б зобов'язана сплатити позивачу ОСОБА_3 як потерпілій особі вартість відновлювального ремонту автомобіля, що перевищує ліміт відповідальності страхової компанії, франшизу та втрату товарної вартості автомобіля, то висновки суду першої інстанції також підлягають перегляду, оскільки доводи відповідача про фактичну суму збитків на відновлювальний ремонт колегія вважає безпідставними, на підставі вищевикладеного аналізу звіту страхової компанії, з яким позивачка погодилась і визначену звітом суму відшкодування отримала і висновків експерта.
Колегія апеляційного суду погоджується з висновком місцевого суд стосовно стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди 2000,00 грн., враховує конкретні обставини даної справи, глибину душевних страждань позивача, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості.
Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідачів понесені ним судові витрати, які складаються з 331,56 гривень судового збору, 1689,12 гривень за проведення судової експертизи, 3000,00 оплата за надання правової допомоги.
Судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідачів солідарно на користь позивача 3000,00 грн. витрат на правову допомогу.
Оскільки, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що в задоволенні вимог про стягнення матеріальної шкоди слід відмовити, то судовий збір підлягає стягненню на користь позивача в межах задоволеного судом позову про стягнення моральної шкоди.
На основі вище зазначеного судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, допущена невідповідність висновків суду встановленим обставинам і відповідно до ст. 309 ЦПК України зазначене є підставою для скасування рішення суду в частині стягнення матеріальної шкоди з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 20 січня 2014 року в частині стягнення з ПрАТ «Страхова компанія Аско-Донбас Північний» на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 16155 (шістнадцять тисяч сто п'ятдесят п'ять) гривень 11 копійок та в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 5543 (п'ять тисяч п'ятсот сорок три) гривні 84 копійки - скасувати.
В цій частині постановити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 матеріальну до ОСОБА_2, ПрАТ «Страхова компанія Аско-Донбас Північний» про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в рахунок сплати судового збору 243 грн. 40 коп.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржене протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ
Головуючий :
Судді :