Справа № 2п - 1354

2008 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М                У К Р А Ї Н И

4 грудня 2008 року                                                         м. Сарни

Сарненський районний суд Рівненської області - одноособово суддя Довгий І.І.

при секретарі Пігаль О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача та просить визнати, що ОСОБА_2, 1971 року народження, її двоє неповнолітніх дітей : ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, втратили право користування житловим приміщенням в житловому будинку АДРЕСА_1, в обґрунтування якого посилається на те, що є власником вказаного житла, однак, оскільки відповідач не знявся з реєстрації його житла, не має змоги реалізувати право власності на житло.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та дав пояснення згідно позовної заяви, просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2. позов визнала, пояснила, що не проживає в спірному будинку з травня 2007 року, проте зареєстрована у вказаному будинку.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши письмові докази - технічний паспорт на домобудівлю, свідоцтво про право на спадщину за заповітом, вважає, що позов доведений і підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, підтверджується наявними в справі доказами і не заперечується сторонами, що будинок АДРЕСА_1 на праві власності належить позивачу. Відповідач не проживає більше 1 року в спірному житлі. Добровільно відповідач знятись з реєстрації не бажає. Будь-яких договорів наймання, піднаймання, оренди тощо щодо будинку між сторонами не укладено; відповідач не несе витрат на оплаті комунальних послуг житла.

Ст. 328 ЦК України визначає підстави набуття права власності. Встановлено, що право власності набувається на підставах, що не забороні законом, зокрема з правочинів. Ст. 391 ЦК України закріплює правомочність власника вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, хоча воно і не поєднане з позбавленням володіння.

Таким чином, за відсутності між сторонами зобов'язальних відносин, позивач, як власник житла - будинку АДРЕСА_1, вимагаючи визнати відповідача такою, що втратила право користування жилим приміщенням, відповідно до ст. 391 ЦК України діє правомірно, оскільки як власник, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження будинком, що належить йому на праві власності, а тому відповідача, яка не знялася з реєстрації, більше шести місяців не проживає за місцем реєстрації, на підставі ст.ст. 71, 72 ЖК України слід визнати такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

На підставі ст. 391 ЦК України, ст.ст. 71, 72 ЖК України, керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Визнати, що ОСОБА_2, 1971 року народження, її двоє неповнолітніх дітей : ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, втратили право користування житловим приміщенням в житловому будинку АДРЕСА_1.

На підставі п.18 ст.4 Декрету КМ України “Про державне мито” звільнити сторони від сплати судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Сарненський районний суд Рівненської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя :