Справа № 1- 293
2008 рік
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2 грудня 2008 року Сарненський районний суд Рівненської області
під головуванням судді - ТОВСТИКИ І.В.
при секретарі - ПОЛУПАН Р.М.
за участю прокурора - БАРБАШОВОЇ О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в м. Сарни справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Золоте Дубровицького району Рівненської області, жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, з освітою середньою-спеціальною, працюючої медичною сестрою ОПЛ с. Орлівка, фізичної особи - підприємця, одруженої, має одну неповнолітню дитину, раніше не судимої
у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.172, ч.1 ст. 366 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1., будучи суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою, яка зареєстрована 19.03.2002 року в Сарненській районній державній адміністрації (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1), маючи право прийому і звільнення найманих осіб з роботи в порушення п.6 ст. 24, ст. 24-1, ст.. 187 КЗпП України без оформлення трудового договору прийняла у серпні 2007 року на роботу вантажника на склад за адресою в м. Сарни вул. Набережна, 12 неповнолітнього ОСОБА_2., ІНФОРМАЦІЯ_2, в липні 2008 року неповнолітнього ОСОБА_3., ІНФОРМАЦІЯ_3, у серпні 2008 року неповнолітнього ОСОБА_4.,ІНФОРМАЦІЯ_4, при цьому, виплачуючи потерпілим, які не досягли повноліття, заробітну плату в розмірі 30 грн. за кожен відпрацьований день, не утримала і не перерахувала до бюджету податку на доходи фізичних осіб за найманих працівників, чим порушила вимоги п. п. 3.1.1; 3.1 ст. 3 , п. п. 4.2.1; 4.2 ст. 4 п. 7.1 ст. 7, п. п. а п. 19.2 ст. 19 Закону України « Про податок з доходів фізичних осіб « № 889 від 22.05.2003 року, внаслідок чого потерпілі були позбавлені права віднесення відпрацьованого часу до загального стажу, який враховується при виході на пенсію чи отриманні інших соціальних пільг.
Крім того, ОСОБА_1., являючись суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою, будучи наділена організаційно-правовими та адміністративно-господарськими функціями, в порушення вимог ст. 18 Закону України « Про державну статистику» внесла до офіційних документів - звітів форми Ф-4ФСС з ТВП за ІІІ і ІY квартали 2007 року, типова форма яких затверджена Постановою Фонду страхування з тимчасової втрати працездатності № 21 від 4.03.2004 року, неправдиві відомості про відсутність у неї найманих працівників, які в подальшому подала в Сарненську міжрайонну виконавчу дирекцію Рівненського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Допитана як підсудна, ОСОБА_1. вину у вчиненні злочинів визнала частково і пояснила , що займається підприємницькою діяльністю, яка пов'язана із зберіганням зернових культур, які зберігаються в складі по вул. Набережна в м. Сарни, де в серпні 2007 року до роботи вантажником був допущений неповнолітній ОСОБА_2., а в липні-серпні 2008 року вантажниками працювали неповнолітні ОСОБА_3. і ОСОБА_4., яким за виконану роботу щодня сплачувала по 30 грн., однак їй було невідомо, що потерпілі не досягли повноліття; також внесла у звіти форми Ф 4 - ФСС ТВП за ІІІ і IY квартали 2007 року неправдиві відомості про відсутність найманих працівників, які здала у Фонд соціального страхування. У вчинених злочинах щиро розкаялась.
Крім часткового визнання вини підсудною, її винність у вчиненні інкримінованих злочинів підтвердилась об'єктивними доказами, дослідженими в судовому слідстві.
Потерпілий ОСОБА_3. підтвердив, що з липня по серпень 2008 року працював у складі, де розвантажував і завантажував автомобілі зерновими, який належить підсудній, за що отримував кожен день плату в розмірі 30 грн., при цьому з ним не укладались ніякі угоди чи договори.
Аналогічні показання дав потерпілий ОСОБА_4. по факту виконання роботи в серпні 2008 року у ОСОБА_1. без оформлення трудового договору.
Свідок ОСОБА_2. дав показання по факту роботи різноробочим у підприємця влітку 2007 і 2008 років без оформлення трудового договору, при цьому виконував різні вантажні роботи на складі, де зберігались зернові культури, та отримував щоденно готівкою 30 грн.
Свідок ОСОБА_5. підтвердив факт перевірки службою у справах дітей Сарненської РДА у серпні 2008 року суб'єктів підприємницької діяльності щодо дотримання вимог трудового законодавства про працю неповнолітніх, під час якої 26.08.2008 року виявили у підсудної трьох найманих працівників на складі в м. Сарни вул. Набережна, з яких двоє потерпілих були неповнолітніми і працювали без оформлення трудового договору.
Аналогічні показання дала свідок ОСОБА_6, які були оголошені в судовому засіданні ( а. с. 43).
Показання потерпілих і свідків співпадають з об'єктивними даними, виявленими в ході перевірки згідно акту № 17-21-002/0044 від 27.08.2008 року ( а. с. 13-14) інспектора ТДПІ у Рівненській області по факту виявлення у суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1. найманих працівників, з яких Фомін і Вороновський є неповнолітніми , без укладення трудових договорів в порушення вимог ст. ст. 24,24-1 КЗпП України.
Згідно протоколу огляду вилучених звітів форми Ф4-ФСС з ТВП за ІІІ і ІY квартали 2007 року ( а. с. 38-39,41-42) встановлено, що ОСОБА_1. зазначила в табличці І про відсутність найманих працівників, в табличці ІІІ. А про відсутність нарахування і утримання внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Із свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця від 19.03.2002 року ( а. с. 11) вбачається, що ОСОБА_1. зареєстрована в установленому законом порядку як суб'єкт підприємницької діяльності.
Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеною винність підсудної у вчиненні злочинів при викладених у вироку обставинах.
Злочинні дії ОСОБА_1. вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 172 КК України як грубе порушення законодавства про працю щодо неповнолітніх та за ч.1 ст. 366 КК України як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
Суд критично оцінює показання підсудної по факту відсутності відомостей про неповнолітній вік потерпілих, що спростовується як показаннями потерпілих, так і оглянутими свідоцтвами про народження ОСОБА_3 і ОСОБА_4 ( а. с. 21,29) і вважає їх як спосіб захисту своїх інтересів в ході досудового і судового слідства, крім того підсудна не може бути звільнена від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, про що заявила в ході розгляду справи, так як вину у вчиненні злочину визнає частково, зокрема щодо грубого порушення законодавства про працю неповнолітніх, інтереси яких захищаються і гарантуються ч.2 ст. 52 Конституції України, ст. ст. 32,36 Конвенції про права дитини, якими будь-яка експлуатація дитини переслідується за законом, також неповнолітнім особам не були відшкодовані моральні збитки, заподіяні злочином, а тому підстав для застосування ст. 45 КК України не встановлено.
Призначаючи покарання підсудній, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів, обставини, які обтяжують і пом'якшують покарання, дані про особу винного.
Згідно ч.2 ст. 12 КК України ОСОБА_1. вчинила злочини невеликої тяжкості.
Обставини, які обтяжують покарання не встановлені.
Обставини, які пом'якшують покарання - це щире каяття, вчинення злочину вперше, утримання неповнолітньої дитини.
По місцю роботи ОСОБА_1. як особа характеризується позитивно.
Враховуючи сукупність наведених обставин справи, тяжкість злочинів та їх наслідки, суд вважає, виправлення підсудної можливе і доцільне шляхом призначення покарання у виді штрафу, що буде відповідати суспільній небезпечності злочинів та особі винної.
Суд враховує наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу винної, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, є багатодітною матір»ю , і вважає за можливе застосувати ст. 69 КК України та не призначати додаткове покарання , передбачене ч.1 ст. 366 КК України як обов'язкове .
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -
З А С У Д И В :
ОСОБА_1 визнати винною за ч.2 ст. 172, ч.1 ст. 366 КК України і призначити покарання :
- за ч.2 ст. 172 КК України у виді штрафу в розмірі 850 ( вісімсот п'ятдесят ) грн.;
- за ч.1 ст. 366 , ст.. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 600 ( шістсот) грн. без позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю.
Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_1 призначити за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді штрафу в розмірі 850 ( вісімсот п'ятдесят) грн. без позбавлення права займатись підприємницькою діяльністю.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.
Речові докази: звіти форми Ф 4- ФСС з ТВП за ІІІ і ІY квартали 2007 року ( а. с. 41-42) залишити в матеріалах справи.
На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Рівненської області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення через Сарненський райсуд.
Суддя - підпис
Копія вірна
СУДДЯ САРНЕНСЬКОГО
РАЙОННОГО СУДУ І.В.ТОВСТИКА
РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ